Квін Латіфа
Квін Латіфа | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Queen Latifah | ||||
Ім'я при народженні | Дана Елейн Овенс | |||
Народилася | 18 березня 1970[2] (54 роки) Ньюарк, Нью-Джерсі, США | |||
Національність | афроамериканці[3][4] | |||
Громадянство | США | |||
Діяльність | співачка, реперка, акторка, кінопродюсерка, talk show host, телеведуча, підприємниця, телепродюсерка | |||
Alma mater | Irvington High Schoold і Borough of Manhattan Community Colleged[5] | |||
Роки діяльності | 1987 — тепер. час | |||
IMDb | nm0001451 | |||
Нагороди та премії | ||||
Soul Train Music Award for Sammy Davis, Jr. – Entertainer of the Yeard (1995) Critics’ Choice Movie Awards за найкращий акторський складd (2002) премія Гільдії кіноакторів США за найкращий акторський склад в ігровому кіно (2003) Critics’ Choice Movie Awards за найкращий акторський складd (2007) NAACP Image Award for Outstanding Actress in a Television Movie, Mini-Series or Dramatic Speciald (2008) премія Гільдії кіноакторів США за найкращу жіночу роль у телефільмі або міні-серіаліd (2008) | ||||
| ||||
Квін Латіфа у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Дана Елейн Овенс (англ. Dana Elaine Owens); нар. 18 березня 1970, Ньюарк, Нью-Джерсі, США), більш відома як Квін Латіфа (англ. Queen Latifah) — американська співачка, реперка, акторка та модель, володарка «Греммі», «Золотого глобуса» і «Еммі», а також номінантка на «Оскар» і «BAFTA».
Народилася в місті Ньюарк 18 березня 1970 року в родині вчительки і поліцейського, які розлучилися через 10 років після її народження. Її псевдонім Латіфа (араб. لطيفة) з'явився, коли їй було ще вісім років, і в перекладі з арабського він означає «ніжна», «м'яка». Латіфа з дитинства була великою дівчинкою і під час навчання в школі була форвардом в місцевій баскетбольній команді.
Музична кар'єра почалася після закінчення школи, коли вона стала виступати як бітбоксер в реп-групі Ladies Fresh. У 1988 році DJ Mark the 45 King почув єдиний запис Латіфа — пісню «Princess of the Posse», і представив її Фреду Бретвейту, ведучому програми Yo! MTV Raps. Фред багато в чому допоміг подальшому розвитку її кар'єри, і через рік на студії Tommy Boy Records Латіфа записала свій перший альбом All Hail the Queen. У наступні чотири роки вона випустила ще два альбоми, останній з яких, Black Reign, що вийшов в 1993 році, отримав статус золотого. Премії «Греммі» Латіфа удостоїлася в 1995 році за пісню U.N.I.T.Y. з альбому Black Reign, записану в стилі джаз-реп. В цілому на найзаповітнішу музичну нагороду Латіфа номінувалася ще шість разів.
Останній свій альбом повністю в стилі реп і хіп-хоп, Order in the Court, Латіфа записала в 1998 році, після чого в наступних її альбомах до цих стилів домісилися ще джаз і соул. Повністю джазовий альбом Латіфа, що став знову золотим, вийшов в 2004 році і називався The Dana Owens Album. У липні 2007 року Латіфа виступила в знаменитому концертному залі Голлівудська чашка під час джазового концерту, а через деякий час вийшов її черговий джазовий альбом Trav'lin 'Light.
Її останній альбом Persona знову нагадує про музичних засадах Латіфа, і містить в собі композиції в стилі R&B і хіп-хоп. У перший тиждень продажів він відразу потрапив на 25-му місці в списку Billboard 200.
Акторський дебют Латіфа відбувся ще в 1991 році у фільмі «Любовна гарячка». Далі були нові ролі в фільмах «Домашня вечірка 2» (1991) і «Авторитет» (1992). Першою успішною роботою для неї в якості актриси став ситком «Одномісний номер», в якому Латіфа знімалася з 1993 по 1998 рік.
У 1996 році вона з'явилася в успішному фільмі «Виклик», а два роки по тому виконала помітну роль в комедійній драмі «На всю котушку», з Голлі Гантер в головній ролі. У 1999 році Латіфа знялася разом з Дензелом Вашингтоном і Анджеліною Джолі в трилері «Влада страху», за однойменним романом Джеффрі Дівера.
Хоча Латіфа вже була досить популярна і успішна, все ж роль «мами» Мортон в знаменитому мюзиклі «Чикаго» в 2002 році принесла їй ще більшого возвеличення. Фільм був номінований на 13 премій «Оскар», в тому числі і за «Найкращу жіночу роль другого плану» для Квін Латіфа. Але в підсумку статуетка пішла до Кетрін Зете-Джонс в тій же номінації та за той же фільм.
На телебаченні у Латіфа був власний проект під назвою «Шоу Квін Латіфа», який виходив на екрани з 1999 по 2001 рік. У 1999 році була опублікована її автобіографія — Ladies First: Revelations of a Strong Woman (ISBN 0-688-15623-1).
У 2003 році Латіфа знялася в головній ролі разом зі Стівом Мартіном в касовій комедії «Будинок догори дном», за який була номінована премію MTV Movie Awards в номінації «Найкраща актриса», а також записала пісню для саундтреку до фільму. У наступні роки у неї було багато великих ролей в успішних фільмах, серед яких «Дуже страшне кіно 3» (2003), «Нью-йоркське таксі» (2004), «Остання відпустка» (2006), «Персонаж» (2006), «Лак для волосся» (2007) і «Одного разу у Вегасі» (2008). Квін Латіфа також брала участь в озвучуванні мультфільмів «Льодовиковий період 2: Глобальне потепління» (2006) і «Льодовиковий період 3: Ера динозаврів» (2009), де її голосом говорить мамонтиха Еллі. На телебаченні в ті роки найуспішнішою її роботою став фільм «Життєзабезпечення», який приніс їй премію «Золотий глобус» і номінацію на «Еммі».
4 січня 2006 року в Голлівудській алеї слави була закладена зірка Квін Латіфа. У 2009 році, на 81-й церемонії вручення премії «Оскар», Квін Латіфа виконала пісню «I'll Be Seeing You» (з англ. — «Я побачу тебе») під час показу прославлених діячів кіно, померлих в минулому році. 7 липня 2009 року Латіфа виступила в лос-анджелеському Степлс-центрі на церемонії прощання з Майклом Джексоном, прочитавши вірш американської поетеси Майї Ангелу.
У 1992 році її брат Ланселот загинув в автокатастрофі на мотоциклі, який незадовго до цього йому подарувала Латіфа. В знак пам'яті вона іноді носить на шиї ланцюжок з ключем від цього мотоцикла. В автобіографії 1999 року «Ladies First: Одкровення сильної жінки» Латіфа розповідала, як смерть брата довела її до депресії і наркоманії, від яких вона згодом позбулася.
У 1996 році Квін Латіфа була затримана за звинуваченням у зберіганні марихуани і зарядженої вогнепальної зброї.
- Квін Латіфа є особою рекламних кампаній косметики CoverGirl, піци Хат, а також програми для схуднення Jenny Craig.
- 1991 — Тропічна лихоманка
- 1991 — Домашня вечірка 2
- 1992 — Авторитет
- 1993 — Моє життя
- 1993—1998 — Одномісний номер
- 1996 — Виклик
- 1998 — На всю котушку
- 1998 — Сфера
- 1999 — Влада страху
- 1999—2001 — Шоу Квін Латіфа
- 2002 — Чикаго
- 2003 — Будинок догори дном
- 2003 — Дуже страшне кіно 3
- 2004 — Нью-йоркське таксі
- 2004 — Шашлик
- 2005 — Салон краси — Джина Норріс
- 2006 — Остання відпустка
- 2006 — Льодовиковий період 2: Глобальне потепління — озвучка, мамонтиха Еллі
- 2006 — Персонаж
- 2007 — Лак для волосся
- 2008 — Одного разу у Вегасі
- 2008 — Шалені гроші
- 2008 — Таємне життя бджіл — Августа Боатрайт
- 2009 — Льодовиковий період 3: Ера динозаврів — озвучка, мамонтиха Еллі
- 2010 — День Святого Валентина — Пола Томас
- 2010 — Просто Райт — Леслі Райт
- 2011 — Дилема — Сьюзен Уорнер
- 2012 — Льодовиковий період 4: Континентальний дрейф — озвучка, мамонтиха Еллі
- 2012 — Сталеві магнолії — Майлина
- 2014 — Мачо і ботан 2 — місіс Діксон
- 2013 — Будинок тел — Ніколь
- 2015 — Бессі — Бессі Сміт
- 2016 — Льодовиковий період: Погоня за яйцями (короткометр.) — озвучка, мамонтиха Еллі
- 2016 — Льодовиковий період: Курс на зіткнення — озвучка, мамонтиха Еллі
- 2017 — Ульотні дівчата — Саша Франклін
- 2017 — Empire (телесеріал) — Карлотта Браун (1 серія)
- 2017 — Flint (телефільм) — Айза Бенкс
- 2019 — The Trap — д-р Обаювана
- 2016-2019 — Зірка (телесеріал) — Карлотта Браун (48 серій)
- 2019 — The Little Mermaid Live! (телефільм) — Урсула
- 2020 — Коли запалюють вуличні ліхтарі (телесеріал) — детектив Ґрассо
- 2020 — Голлівуд (мінісеріал) — Гетті Мак-Деніел
- 2021-2023 — Праведниця (телесеріал, 2021) — Робін МакКолл (головна роль)
- 2022 — Дорога до НБА
- 2022 — Кінець дороги
Рік | Назва | Позиція в чартах | ||||
---|---|---|---|---|---|---|
U.S. | U.S. R&B | U.S. Jazz | U.S. Internet | |||
1989 | All Hail the Queen | 124 | 6 | — | — | |
1991 | Nature of a Sista | 117 | 32 | — | — | |
1993 | Black Reign
|
60 | 15 | — | — |
|
1998 | Order in the Court
|
95 | 16 | — | — | |
2004 | The Dana Owens Album
|
16 | 11 | — | 16 |
|
2007 | Trav'lin' Light
|
11 | 6 | 1 | 24 |
|
2009 | Persona
|
25 | 3 | — | — |
|
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #134703200 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Smith J. C. Notable Black American Women
- ↑ BlackPast.org — 2004.
- ↑ https://www.britannica.com/biography/Queen-Latifah
- ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- ↑ Billboard R&B/Hip-Hop Top 200 Soundscan (01/15/2009). Архів оригіналу за 30 січня 2009. Процитовано 22 липня 2017.
- ↑ HITS Daily Double: Building Album Sales Chart. Архів оригіналу за 15 Вересня 2014. Процитовано 22 Липня 2017.
- Народились 18 березня
- Народились 1970
- Уродженці Ньюарка
- Лауреати премії «Золотий глобус»
- Реперки-феміністки
- Афроамериканські репери
- Афроамериканські акторки
- Американські телеакторки
- Американські кіноакторки
- Акторки озвучування США
- Лауреати премії «Ґреммі» за реп-музику
- Ритм-енд-блюзові музиканти США
- Голлівудська алея слави
- Музиканти Warner Bros. Records
- Музиканти Verve Records
- Музикантки, відомі під псевдонімами
- Музиканти A&M Records
- Прогресив-реп музиканти
- ЛГБТ-люди США XX століття
- Виконавці Motown