Content-Length: 580630 | pFad | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B0

Любляна — Вікіпедія Перейти до вмісту

Любляна

Редагувати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Любляна
словен. Ljubljana
—  Місто  —
Місто Любляна
Mesto Ljubljana
Вигляд міста з висоти пташиного польоту
Вигляд міста з висоти пташиного польоту
Вигляд міста з висоти пташиного польоту
Прапор
Прапор		 Герб Любляна словен. Ljubljana }}}
Герб
Координати: 46°03′20″ пн. ш. 14°30′30″ сх. д. / 46.05556° пн. ш. 14.50833° сх. д. / 46.05556; 14.50833
Країна Словенія Словенія
Перша згадка 1112–1125
Статус міста близько 1220
Уряд
 - Мер і губернатор Зоран Янкович
Площа
 - Повна 163,8 км²
Висота над р.м. 298 м 
Населення (2010)
 - Усього ▲ 271,885
 - Густота 1660/км²
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий код 1000
Телефонний код(и) 01
Автомобільний індекс LJ
Вебсайт: www.ljubljana.si
Любляна словен. Ljubljana. Карта розташування: Словенія
Любляна словен. Ljubljana
Любляна
словен. Ljubljana
Мапа

Любляна[1][2] (словен. Ljubljana locally [ljuˈbljàːna] ( прослухати)[3], також локально [luˈblàːna], нім. Laibach Німецька: [ˈlaɪ̯bax], італ. Lubiana) — столиця та найбільше місто Словенії. Її географічний, культурний, науковий, економічний, політичний і адміністративний центр.

Упродовж усієї своєї історії, завдяки географічному положенню, місто було під впливом німецької, латинської та слов'янської культур.

Протягом століть Любляна була столицею історичної області Крайна[4], у XX столітті місто стало центром Словенії, незалежної з 1991 року.

Етимологія та символ

[ред. | ред. код]

Походження назви міста залишається невідомим. Найбільш прийнятною науковою гіпотезою є те, що місто було назване на честь річки Любляниці, яка протікає через нього. За словами лінгвіста Сільвіо Торкара, назва Любляниці походить від старослов'янського слова Ljubovid[5]. За іншою гіпотезою, ім'я Любляниці походить від латинського alluviana, а саме від слова eluvio, що означає затоплення[6].

У середньовіччі і річка, і місто мали назву Laibach. Це ім'я, отримане зі старонімецької, радше означає «стояча вода, що викликає повені». Ця назва офіційно використовувалася до 1918 року[7].

Символом міста є Люблянський дракон. Він символізує силу, мужність і велич. Він зображений на верхній частині вежі Люблянського замку на гербі Любляни.

Є кілька пояснень про походження Люблянського дракона. Згідно з грецькою легендою, аргонавти під час повернення додому після викрадення Золотого руна знайшли велике озеро, оточене болотами між сучасними містами Врхника і Любляна. Саме там, Ясон вразив чудовисько. Цей монстр став драконом, який сьогодні присутній на гербі та прапорі міста[8].

Історично більш правдоподібно, що дракон був прийнятий від святого Георгія, який був покровителем каплиці Люблянського замку, побудованого у XV столітті. За легендою про святого Георгія, дракон представляє старе спадкове язичництво, подолане християнством.

Згідно з іншим поясненням, пов'язаним з другим, дракон був спочатку тільки художнім оформленням над гербом міста. У епоху бароко, він став частиною герба.

Історія

[ред. | ред. код]
Любляна в XVIII столітті.
Святкування під час проведення Лайбахського конгресу, 1821 рік.
У 1895 році землетрус зруйнував значну частину середмістя, через це була здійснена велика реконструкція Любляни.

Приблизно у 2000 до н. е. болота нинішньої Любляни були заселені людьми, що мешкали в будинках на палях. Ці люди займалися мисливством, ловлею риби та примітивним сільським господарством. Для того, щоб обійти болота, вони використовували дерев'яні каное. Пізніше область лишалася пунктом транзиту для численних племен і народів, серед них змішана нація кельтів та іллірійців, названа Iapydes[en], і потім у III столітті до н. е. кельтське плем'я, Тевриски[9].

Приблизно в 50 році до н. е. римляни побудували військову табірну стоянку, яка пізніше стала постійним угрупованням під назвою Iulia Aemona (Емона)[10]. Цей форт був окупований Легіоном XV «Аполлінаріс»[11]. У 452 році він був зруйнований гунами за наказом Аттіли[10], і пізніше остготів і лангобардів[12]. Форт Емона мав 5000—6000 жителів і відігравав важливу роль у багатьох битвах. Його оштукатурені цегляні будинки, пофарбовані в різні кольори, були підключені до дренажної системи[10]. У VI столітті туди переїхали предки словенців. У IX столітті словенці потрапили під франкське домінування, зазнаючи частих угорських набігів[13].

Найстаріша згадка про Любляну надписана на аркуші пергаменту Nomina defunctorum (назва мертвого), який зберігається в архіві собору в Удіне. Він датується періодом з 1112 до 1125. Згаданий серед покійного адвокат Радолф, який дарував канон з 20 фермами біля замку Любляни (castrum Leibach)[14][15]. Коли саме Любляні було надано права міста не відомо[14], але це було не пізніше, ніж у 1220 році[16]. У XIII столітті місто складалося з трьох районів: Старої площі (словен. Stari trg), Нової площі (словен. Novi trg) і «Міста» (словен. Mesto) (навколо собору)[14].

У 1270 році Крайна і, зокрема, Любляна були завойовані Отакаром II, королем Богемії[13], коли він, своєю чергою, зазнав поразки від Рудольфа I[12]. Останній узяв місто в 1278 році[13]. Перейменоване у Laibach, воно належало Габсбургам до 1797 року[12].

У XV столітті Любляна стала відомою через мистецтво. Після землетрусу в 1511 році місто було перебудоване в стилі Ренесанс і навколо нього була побудована нова стіна[17]. У XVI столітті чисельність населення досягла 5 тис. осіб, 70 % з яких розмовляли словенською мовою[17].

Клімат

[ред. | ред. код]
Клімат Любляни
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 14 19 23 30 31 38 39 35 31 29 20 16 39
Середня температура, °C 2 5 10 15 20 24 27 26 22 15 8 4 15
Середній мінімум, °C −4 −4 0 4 9 12 14 14 11 6 2 −1 5
Норма опадів, мм 88 89 76 98 121 133 113 127 142 151 131 114 1383
Джерело: worldweather.org

Промисловість та наука

[ред. | ред. код]

Любляна — розвинене промислове місто. У місті й передмістях розташовані підприємства машинобудування, хімічної, фармацевтичної, текстильної, харчової, шкіряно-взуттєвої, деревообробної, паперової та поліграфічної промисловості. Інтенсивно розвивається туризм.

У місті розташовані Словенська академія наук і мистецтв, університет. Ботанічний сад Любляни, заснований у 1810 році, є найстарішим ботанічним садом у південно-східній Європі.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Авіаційний

[ред. | ред. код]

Аеропорт Любляни розташований за 26 км на північний захід від міста, має рейси до багатьох європейських міст. Авіакомпанії, що здійснюють рейси: Adria Airways, Air France, Air Serbia, easyJet, Finnair, Montenegro Airlines, Wizz Air та Turkish Airlines. Ці напрямки переважно є європейськими[18]. Цей аеропорт замінив перший аеропорт Любляни, який працював протягом 1933—1963 років[19][20].

Залізничний

[ред. | ред. код]

Люблянський залізничний вузол є складовою Пан'європейського залізничного коридору V (найшвидше сполучення між Північною Адріатикою та Центральною та Східною Європою)[21] та X (що сполучає Центральну Європу з Балканами)[22] та основні європейські лінії (E65, E69, E70)[23]. Усі міжнародні потяги, що прямують Словенією, зупиняються там[24]. У Любляні є шість пасажирських станцій та дев'ять платформ[25]. Головна пасажирська станція  — Любляна. Залізнична станція Любляна-Мосте — найбільша товарна станція. Станція Любляна-Залог має найбільшу горловину станції. Наприкінці 2006 року[26] було введено в дію фунікулер Люблянського замку. Також у Любляні є декілька промислових залізниць[27].

Культура

[ред. | ред. код]

У 2010 році в місті налічувалося 10 театрів, 14 музеїв, 56 галерей, 4 професійних оркестрів. Найбільші зібрання історичних і художніх цінностей зберігаються в Національному музеї (заснований в 1821 році) і Національній галереї (заснована в 1918 році). Серед інших великих установ культури: Симфонічний оркестр Словенської філармонії та Словенський національний театр опери та балету. Національна й університетська бібліотека Словенії — найбільша наукова бібліотека країни, була заснована 1774 року.

Архітектурні пам'ятки

[ред. | ред. код]
Панорама Любляни із замком Град на пагорбі.
Местні трг з фонтаном Франческа Робе і церквою Св. Миколая.
Скульптури на центральній площі міста.

Поріднені міста

[ред. | ред. код]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
  2. ↑ Словенія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. ↑ Slovenski pravopis 2001 - Inštitut za slovenski jezik Frana Ramovša ZRC SAZU in Slovenska akademija znanosti in umetnosti - izid poizvedbe. bos.zrc-sazu.si. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.
  4. ↑ Mehle Mihovec, Barbka (19 березня 2008). Kje so naše meje? [Where are our borders?]. Gorenjski glas (Slovene) . Gorenjski glas. Архів оригіналу за 31 травня 2008. Процитовано 7 серпня 2009.
  5. ↑ O nastanku in pomenu krajevnega imena Ljubljana in njegove nemške oblike Laibach [On the Origin and the Meaning of the Place Name Ljubljana and its German form Laibach] (PDF). Glasilo Mestne občine Ljubljana (Slovene) . Ljubljana City Municipality (8, 9). September 2008. ISSN 1318-797X. Архів оригіналу (PDF) за 23 серпня 2011. Процитовано 23 січня 2011.
  6. ↑ O izvoru ali etimologija imena Lublana (Ljubljana) [On the Origin or the Etymology of the Name Lublana (Ljubljana)] (Slovene) . Promin.si. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 23 січня 2011.
  7. ↑ Avtor: visitljubljana.si. O Ljubljani - Novinarji - Visit Ljubljana. Visitljubljana.si. Архів оригіналу за 29 грудня 2009. Процитовано 25 січня 2010.
  8. ↑ Dragon, the Symbol of Ljubljana. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2009.
  9. ↑ First settlers. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2009.
  10. ↑ а б в The Times of Roman Emona. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2009.
  11. ↑ (фр.) Hildegard Temporini and Wolfgang Haase, Aufstieg und Niedergang der römischen Welt. de Gruyter, 1988. ISBN 3-11-011893-9. Google Books, p.343 [Архівовано 2 березня 2012 у Wayback Machine.]
  12. ↑ а б в Daniel Mallinus, La Yougoslavie, Éd. Artis-Historia, Brussels, 1988, D/1988/0832/27, p. 37-39.
  13. ↑ а б в Ljubljana in the Middle Ages. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2009.
  14. ↑ а б в Darinka Kladnik (October 2006). Ljubljana Town Hall (PDF). Ljubljana Tourist Board. Архів оригіналу (PDF) за 25 червня 2013. Процитовано 23 січня 2011.
  15. ↑ Peter Štih (2010). Castrum Leibach: the first recorded mention of Ljubljana and the city's early history: facsimile with commentary and a history introduction. City Municipality of Ljubljana. ISBN 9789616449366.
  16. ↑ Marija Verbič (1967). 700 let Novega trga v mestu Ljunbljani. Kronika: časopis za slovensko krajevno zgodovino. Т. 15, № 2. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 23 січня 2011.
  17. ↑ а б Renaissance and Baroque. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2009.
  18. ↑ Aerodrom Ljubljana, d.d. Архів оригіналу за 16 September 2008. Процитовано 31 липня 2008. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  19. ↑ 7622: Ljubljana – Staro letališče [Ljubljana: The Old Airport]. Register of the Cultural Heritage of Slovenia (Slovenian) . Ministry of Culture, Slovenia. Архів оригіналу за 6 July 2012. Процитовано 16 січня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  20. ↑ Staro Ljubljansko letališče: Zgodovina [The Old Ljubljana Airport: History] (Slovenian) . Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 16 січня 2012.
  21. ↑ Slovenia, a Country at the Crossroads of Transport Links. Government Communication Office, Republic of Slovenia. November 2000. Архів оригіналу за 8 July 2012.
  22. ↑ Siarov, Veselin. Ahmed, Moustafa (February 1999). Corridor X – Case Study (PDF). 1. CODE–TEN. Архів оригіналу (PDF) за 24 травня 2013. Процитовано 16 липня 2017.
  23. ↑ Pšenica, Peter. Pangerc, Jože (December 2007). Extent of PRI. Network Statement of the Republic of Slovenia 2009. с. 25. Архів оригіналу за 8 February 2012.
  24. ↑ LUZ, d. d. (March 2010). Državni prostorski načrt za Ljubljansko železniško vozlišče [The National Space Plan for the Ljubljana Rail Hub: Draft] (PDF) (Slovenian) . Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2012. Процитовано 16 липня 2017.
  25. ↑ Brkić, Tanja (7 серпня 2008). SŽ: Železniška postajališča niso zadovoljivo opremljena [SŽ: The Railway Stops are Not Adequately Fitted]. Dnevnik.si (Slovenian) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 липня 2017.
  26. ↑ Urban Rail (30 січня 2007). Ljubljana's funicular tram. Архів оригіналу за 8 липня 2011. Процитовано 13 вересня 2009.
  27. ↑ 0800.03: Imenik železniških postaj, daljinar in kažipot za prevoz blaga po progah SŽ [0800.03: The Directory of Railway Stations, Fare Scales and a Signpost for the Transport of Goods on the Rails of the Slovenian Railways] (PDF) (Slovenian) . Holding Slovenske železnice. 16 квітня 2004. Архів оригіналу (PDF) за 15 August 2012.
  28. ↑ Орися Хом'як. Тіто не боявся ні Гітлера, ні Сталіна / Високий замок.— Львів, № 4 (5260) за 15-21 січня 2015.— С. 10.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ljubljana


 
№ Назва Область Населення
Любляна
Любляна
Марибор
Марибор 		1 Любляна Осреднєсловенська 272 220 Целє
Целє
Крань
Крань
2 Марибор Подравська 95 171
3 Целє Савинська 37 520
4 Крань Горенська 36 874
5 Веленє Савинська 25 456
6 Копер Обално-крашка 24 996
7 Ново Место Південно-Східна Словенія 23 341
8 Птуй Подравська 18 164
9 Трбовлє Осреднєсловенська 15 163
10 Камник Осреднєсловенська 13 644
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Любляна&oldid=44122303








 ApplySandwichStrip

pFad - (p)hone/(F)rame/(a)nonymizer/(d)eclutterfier!      Saves Data!


--- a PPN by Garber Painting Akron. With Image Size Reduction included!

Fetched URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B0

Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy