Міста Італії
 | У цій статті відсутній вступний розділ, що має містити визначення предмета і стислий огляд найважливіших аспектів статті. |
Це стаття про найбільші міста Італії.
Дані ISTAT наведено на 31 серпня 2014 року[1]. Вони засновані на перепису населення 2011 року і виправлені за офіційними демографічними даними (італ. bilancio demografico).
| № | Назва | Область | Населення | № | Назва | Область | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Рим  Мілан |
1 | Рим | Лаціо | 2 872 021 | 11 | Венеція | Венето | 264 579 |  Неаполь  Турин |
| 2 | Мілан | Ломбардія | 1 337 155 | 12 | Верона | Венето | 260 125 | ||
| 3 | Неаполь | Кампанія | 978 399 | 13 | Мессіна | Сицилія | 240 414 | ||
| 4 | Турин | П'ємонт | 896 773 | 14 | Падуя | Венето | 211 210 | ||
| 5 | Палермо | Сицилія | 678 492 | 15 | Трієст | Фріулі-Венеція-Джулія | 205 413 | ||
| 6 | Генуя | Лігурія | 592 507 | 16 | Таранто | Апулія | 202 016 | ||
| 7 | Болонья | Емілія-Романья | 386 181 | 17 | Брешія | Ломбардія | 196 058 | ||
| 8 | Флоренція | Тоскана | 381 037 | 18 | Прато | Тоскана | 191 002 | ||
| 9 | Барі | Апулія | 327 361 | 19 | Парма | Емілія-Романья | 190 284 | ||
| 10 | Катанія | Сицилія | 315 601 | 20 | Модена | Емілія-Романья | 185 148 | ||
Рим — столиця і найбільше місто країни, столицею сучасної держави місто стало 1871 року. Це один з найзначніших історичних центрів Західного світу, виникнення якого, за легендою, відносять до 753 р. до н. е. Більш як тисячу років «вічне місто» було столицею Стародавнього Риму і ще тисячу — центром Папської держави. Піднесення Рима в стародавні часи пов'язане з його центральним розташуванням у межах Апеннінського півострова і в межах приморської частини, яка була найсприятливішою для людської діяльності того часу. Тепер Рим є сучасним містом з населенням у 2,8 млн чоловік. Він виконує всі столичні і чимало міжнародних функцій. У ньому міститься ФАО (Організація ООН з питань продовольства і сільського господарства). На відміну від Лондона, Парижа та Берліна, Рим не є великим осередком матеріального виробництва. Розвинені швейна, поліграфічна і харчова галузі. Дуже значні позиції його кіноіндустрії. Ще більшу роль відіграє туризм. Щороку Рим відвідують близько 10 млн туристів. Рим є одним з найважливіших у світі центрів старожитностей і мистецтв. У ньому багато театрів, музеїв і картинних галерей, палаців, фонтанів, вілл і храмів. У 1960 р. тут відбулись Літні Олімпійські ігри. Величезною є насиченість міста історичними, архітектурними та художніми пам'ятками. Найвідомішими залишками Стародавнього Риму є руїни Форуму, Колізею, терм (лазень) Каракалли та Діоклетіана, катакомби та ін. Рим лежить на обох берегах річки Тибр за 16 км від Тірренського моря. Його аванпорт Остія малий і не відповідає потребам великого міста. У плануванні Рима виділяють його історичні елементи: Стародавній Рим, папський Рим і сучасну забудову. Стародавня частина (сім пагорбів) включає і сучасні урядові, ділові, торгові й розважальні заклади. У XX ст. здійснені спроби створення спеціалізованих комплексів на околицях: залізничний вокзал, національна бібліотека і університетське містечко на сході, олімпійське містечко на півночі та великий урядовий центр на південному заході. Схвалено довгострокову програму реставрації руїн. Заборонено рух приватного автотранспорту в частині історичного центру.
Мілан — столиця Ломбардії (4,7 млн жителів) — є найбільшим містом Півночі й Італії в цілому та одним з найбільших міст Європи. Він входить до сімки євроміст «вищої ліги». Протягом 1395—1535 рр. це столиця середньовічного Міланського герцогства. Сьогодні Мілан виступає в ролі фінансової, торгової і промислової столиці Італії. Центральне розташування його в Північній Італії біля перевалів через Альпи і вигоди щодо зв'язків з Північно-Західною Європою незаперечні. Сама назва «Мілан» походить від римського «медіоланум» (серединний). Вже за 600 років до н. е. тут існувало кельтське поселення. У Мілані розміщені штаб-квартири корпорацій, банки, фондова і товарні біржі, страхові заклади тощо. У промисловості переважають машинобудування і металообробка, але одночасно це важливий текстильний центр (колись разом з французьким Ліоном він був лідером європейської шовкової промисловості), центр книгодрукування, фармацевтики та інших галузей. Мілан має давні культурні традиції, особливо в музично-театральній діяльності. В місті багато театрів і концертних залів, включаючи знаменитий театр «Ла Скала». Місто насичене художніми колекціями, музеями, бібліотеками, пам'ятками архітектури. Найвідомішою спорудою є Міланський собор. Ділова частина міста забудована хмарочосами.
Неаполь — найбільше місто півдня країни (1,2 млн жителів). Значення його виходить за межі цього району. За своїми характеристиками він ближчий до Центру і входить у ту 500-кілометрову частину західного узбережжя, яка простягнулася від Флоренції через Рим до Неаполя та охоплює три області — Тоскану, Лаціо і Кампанію. В XII—IX ст. Неаполь неодноразово був столицею різних державних утворень. Неаполь розташований на берегах однойменної затоки і має солідний хінтерланд, яким є родюча прибережна низовина. Різноманітна промисловість міста включає металургію, нафтопереробку і нафтохімію, машинобудування, легку і харчову. Місто є важливим портом, а також науковим і культурним центром. Його університет був заснований в 1224 р. В очах іноземців Неаполь уособлює Південь Італії і приваблює багато туристів своїм виглядом і такими вартими уваги пам'ятками, як порт Санта-Лючія, острів Капрі, вулкан Везувій і розкопки стародавнього міста Помпеї.
Турин (1,1 млн жителів) — центр П'ємонта. Розташований у верхів'ях річки По на підходах до перевалів Західних Альп. З VI ст. і по 1865 р. шість разів був столицею різних державних утворень. Напередодні та в роки Другої світової війни — осередок воєнної промисловості. Протягом 1942—1943 рр. значна частина міста була зруйнована. Сучасний Турин — частина «промислового трикутника» Півночі, транспортний вузол, науковий і культурний центр. Провідна галузь промисловості Турину — автомобільна. Тут знаходиться штаб-квартира й головні заводи корпорації «ФІАТ» і виготовляється 4/5 італійських автомобілів. Виробляють також літаки, залізничні вагони, трактори, суднові двигуни, шарикопідшипники тощо. Розвинені й інші галузі промисловості.
Ґенуя — третя частина «промислового трикутника». Вона розташована на вузькій береговій смузі між Апеннінами і Лігурійським морем і є найбільшим морським портом країни. Її хінтерланд охоплює «промисловий трикутник» в Італії і навіть Швейцарію та Німеччину. Портова діяльність і зараз є головною для Ґенуї. Одночасно це банківсько-комерційний і промисловий центр. Структура промисловості Ґенуї типова для портових міст: суднобудування і ресурсні галузі (металургійна, нафтопереробна, харчова). В місті багато архітектурних та історичних пам'яток. В XIII—XV ст. Ґенуя була центром могутньої морської держави, колонії якої були і в Північному Причорномор'ї: Кафа (сучасна Феодосія), Балаклава, Судак, Керч. Ґенуя знаходиться майже посередині італійської Рив'єри — знаменитої курортної зони Середземномор'я. Найвідомішими її центрами в Італії є Сан-Ремо і Рапалло.
Венеція — найбільше місто Північного Сходу. У XI—XV ст. вона була центром багатої і могутньої морської держави. Власне Венеція розташована на 118 островах у лагуні Адріатичного моря. За вулиці в місті правлять протоки (канали), їх більш як 150 і через них перекинуто понад 400 мостів. Зв'язок з материком підтримується двома мостами (залізничним і шосейним). Сучасна промисловість, у тому числі й важка, та портова діяльність зосереджені в передмістях на материку, а історичний центр існує коштом експлуатації свого минулого: ансамблі й окремі пам'ятки архітектури, картинні галереї, традиційні фестивалі, вироби з венеціанського скла тощо. Венеція — один з найзнаменитіших туристичних центрів світу.
Флоренція на річці Арно в області Тоскана має різноманітні функції, але її важливість значно більше, ніж у Римі, визначається її минулим. В XIV—XVI ст. Флоренція була столицею Тосканського герцогства і головним культурним, торговим і банківським центром Італії. Тут творили найвидатніші поети, архітектори, художники і скульптори італійського Відродження. Місто в той час звали «Афінами Заходу». Флоренція відома як місто-музей. її картинні галереї Уффіці та Пітті — серед найвідоміших у світі. Флоренція — місто-побратим Києва.
Трієст — прикордонне місто, яке не раз було причиною міжнародних конфліктів. Перевагою його є глибоководний порт, вузьким місцем — відсутність власного хінтерланда в межах Італії. Але протягом століть Трієст був зручним виходом до Середземномор'я і далі на схід для Австрії та Німеччини, а також для Центральної та Південно-Східної Європи. І тепер для нього головним є портова діяльність і пов'язані з нею галузі обробної промисловості, включаючи суднобудування.
- Istituto Nazionale di Statistica (ISTAT) [Архівовано 22 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Geo-Demo ISTAT [Архівовано 9 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Італійські міста, про які мало хто чув [Архівовано 10 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- City Population — Найбільші міста Італії [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
