Франсеск Ашименіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франсеск Ашименіс
Народився1330[2][3]
Жирона, Жирунес
Померквітень 1409[1]
Перпіньян
КраїнаКаталонське князівство
Діяльністьксьондз, філософ, письменник, єпископ
Alma materУніверситет Оксфорда
Знання мовдавньокаталанськаd[3], середньовічна латина, medieval Aragonesed і староокситанськаd
Напрямоксхоластика
Magnum opusLlibre de les donesd, Lo Crestiàd, Llibre dels àngelsd, Scala Deid, Regiment de la cosa públicad, Ars praedicandi populod, Tractat d'usurad, De triplici statu mundid, Pastoraled, Summa theologicad, Vida de Jesucristd, Psalterium alias Laudatoriumd, Cercapoud, Tractat de avariciad, Liber sermonumd, Doctrina compendiosad і Lettersd
ПосадаBishops of the Ancient Diocese of Elnad і Латинський патріарх Єрусалиму
Конфесіякатолицтво[4]

Франсеск Ашименіс (кат. Francesc Eiximenis; fɾənsɛsk əʃimɛnis) — каталонський письменник, францисканець XIV століття. Свого часу був досить знаменитим; його роботи читали знатні сучасники, серед яких королі Арагону Петро IV, Ян I і Мартін I, королева Марія де Луна, авіньйонський Папа Бенедикт XIII.

Біографія

[ред. | ред. код]

Франсеск Ашименіс народився приблизно в 1330 році, імовірно в Жироні. Став францисканцем в досить молодому віці, навчався в їхній школі. Пізніше продовжив навчання в Оксфордському і Паризькому університетах. У 1374 отримав титул магістра богослов'я в університеті Тулузи.

Повернувшись в Каталонію, знайшов популярність при дворі короля і барселонської та валенсійської шляхти своєю освіченістю. У 1382-1408 жив у Валенсії, де був консультантом місцевої влади. У 1391 організував «молитовні армії» в монастирях і обителях Валенсії. У 1397 і 1398 перейняв впорядкування двох хрестових походів валенсійців і мальорців проти мусульманських піратів у Північній Африці.

У 1408 Ашименіс взяв участь у Перпіньянському синоді, де авіньйонський папа Бенедикт XIII призначив його патріархом єрусалимським, а згодом і апостольським адміністратором Ельнскої єпархії (нині Перпіньянської).

Франсеск помер у Перпіньяні приблизно 23 квітня 1409 року.

Видання

[ред. | ред. код]

Obres de Francesc Eiximenis (OFE) — Повна збірка творів

[ред. | ред. код]
  • «Dotzè Llibre del Crestià. Part 1, Volum 1», Girona, Universitat, 2005, lxvii + 619 pp. (OFE, 1). Ed. by Xavier Renedo, Sadurní Martí et al.
  • «Dotzè Llibre del Crestià. Part 2, Volum 1», Girona, Universitat, 1986, xxxviii+ 518 pp. (OFE, 3). Ed. by Curt Wittlin et al.
  • «Dotzè Llibre del Crestià. Part 2, Volum 2», Girona, Universitat, 1987, 649 pp. (OFE, 4) Ed. by Curt Wittlin et al.

Інші видання

[ред. | ред. код]
  • [1] Lo Llibre de les Dones (Barcelona, Curial, 1981. Ed. by Curt Wittlin.
  • [2] De Sant Miquel Arcàngel (5è tractat del Llibre dels Àngels. Barcelona, Curial, 1983. Ed. by Curt Wittlin.
  • [3] Psalterium alias Laudatorium (Toronto, PIMS, 1988. Ed. by Curt Wittlin.
  • [4] Àngels e demonis (Quart tractat del Llibre dels Àngels). Barcelona, Quaderns Crema, 2003. Ed. by Sadurní Martí.

Антології

[ред. | ред. код]
  • Llibres, mestres i sermons. Antologia de textos. Barcelona, Barcino, 2005. Ed. by David Guixeras and Xavier Renedo, 268 стар. [5]
  • "Francesc Eiximenis. An Anthology. Barcelona/Woodbridge: Barcino/Tamesis, 2008. Transl. by Robert Hughes. [6]

Цифрові видання

[ред. | ред. код]

Манускрипти

[ред. | ред. код]
  • [7] Перша половина (главы 1-523) Terç del Crestià (BNC, ms. 457).
  • [8] Llibre dels Àngels (University of Barcelona, Fons de reserva, ms. 86).
  • [9] Vida de Jesucrist (BNC, mss. 459-460).
  • [10] Scala Dei (University of Barcelona, Fons de reserva, ms. 88).

Інкунабули

[ред. | ред. код]
  • [11] Primer del Crestià (Valencia, Lambert Palmart, 1483).
  • [12] First half (chapters 1-473) of the Dotzè del Crestià (Valencia, Lambert Palmart, 1484).
  • [13] Regiment de la cosa pública, (Valencia, Cristòfor Cofman, 1499).
  • [14] Llibre dels àngels, (Barcelona, Joan Rosembach, 1494).
  • [15] Llibre de les Dones, (Barcelona, Joan Rosembach, 1495).
  • [16] Traducció castellana de la Vida de Jesucrist, (Granada, Meinard Ungut and Johannes Pegnitzer, 1496).
  • [17][недоступне посилання з травня 2019] Translation into Spanish of the Llibre dels àngels (The title is Libro de los santos ángeles. Burgos, Fadrique de Basilea, 1490).
  • [18] Pastorale (Barcelona, Pere Posa, 1495).
  • [19] Scala Dei (Barcelona, Diego de Gumiel, 1494).

Старі видання

[ред. | ред. код]
  • [20] Переклад на іспанську Llibre dels Àngels (Назва La Natura Angélica. Alcalá de Henares, Miguel de Eguía, 1527).

Сучасні видання і переклади

[ред. | ред. код]
  • [21] Pastorale. Переклад на каталонську. Montserrat Martínez Checa's doctorate thesis (UAB, Bellaterra, 1994).
  • [22] De triplici statu mundi (Edition by Albert Hauf).
  • [23] Summa theologica (Edition by León Amorós, OFM).
  • [24] Autograph letters (15.07.1392 und 12-03.1396. Edition by Sadurní Martí).
  • [25] Psalterium alias Laudatorium (Toronto, PIMS, 1988. Рэдактура Curt Wittlin).
  • [26] Lo Llibre de les Dones (Barcelona, Curial, 1981. Рэдактура Curt Wittlin).
  • [27] De Sant Miquel Arcàngel (Llibre dels Àngels. Barcelona, Curial, 1983. Рэдактура Curt Wittlin).

Закінчені праці

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Цифрові біографії

[ред. | ред. код]

Цифрові статті про Ашименіса

[ред. | ред. код]

Цифрові книги про Ашименіса

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118978101 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Франсеск_Ашименіс&oldid=40423354