Шавуот
| Шавуот שבועות | |
|---|---|
 שבועות | |
| Дата | 6 (та 7 у диаспорі) сівана |
| Святкування | синагога, сім'я |
| Традиції | Молитва, молочна їжа Заборона роботи |
| Пов'язаний з | Песах, Ісру Хаґ |
 Шавуот у Вікісховищі | |
| Юдаїзм |
|---|
  |
Шавуо́т[1], Шабуот[2] (івр. שָׁבוּעוֹת), Швуес (їдиш שבועות) — свято в юдаїзмі що відзначається 6 сівана за еврейським календарем, на 50 день омеру. Початково одне з паломницьких свят пов'язане зі збором нового врожаю. Починаючи з II ст. до н.е. асоціюється з даруванням євреям Тори на горі Синай при виході з Єгипту. За межами Ерец-Ісраель свято триває два дні. Державне свято та загальний вихідний день у сучасному Ізраїлі.
- Хаґ га-Шавуот (івр. חג השבועות) — «Свято Тижнів». Назва пов'язана із заповіддю вести лік семи тижнів від Песаху[he]. Вперше згадується у Книзі «Шмот»:
|
וחג שבעת תעשה לך, בכורי קציר חטים | 
|
|
…Святкуватимеш свято седмиць - свято первоплоду пшеничних ужинків… |
|
- Хаґ га-Кацир (івр. חג הקציר) — «Свято врожаю».
|
|
וחג הקציר ביכורי מעשיך אשר תזרע בשדה |
|
|
|
І свято жнив первопло́ду праці твоєї, що сієш на полі. |
|
- Ацерет (івр. עֲצֶרֶת) — «Зупинка», або «Утримання». Така назва з'являється у Талмуді та у працях мудреців ХаЗаЛю. Вона походить від заборони праці у цей день та завершення періоду пов'язаного з Песахом із встановленими для нього обмеженнями, тому що це своєрідне доповнення до Песаху (закінчення Песаху)[3].
- Йом га-Бікурім (івр. יום הביכורים) — «День перших плодів». Назва вперше з'являється у книзі «Ба-Мітбар» та походить від заповіді приносити жертву до Храму.
|
|
בְיוֹם הַבִּכּוּרִים, בְּהַקְרִיבְכֶם מִנְחָה חֲדָשָׁה לַה', בְּשָׁבֻעֹתֵיכֶם: מִקְרָא קֹדֶשׁ יִהְיֶה לָכֶם, כָּל מְלֶאכֶת עֲבֹדָה - לֹא תַעֲשׂוּ |
|
|
|
У день первоплодів, коли принесете Господеві нову офіру, на свято седмиць, будуть у вас святі збори; ніякої важкої роботи не виконуватимете |
|
- Зман Матан-Тора (івр. זְמַן מתן תורה) — «Час дарування Тори». Ця назва не з'являється у ТаНаХу, а походить від мудреців, через традиційне уявлення що в ці дні Всевишній дав Мойсею Десять заповідей.
- Йом га-Хамішим (івр. יום החמישים) — «П'ятдесятий день»: Цей день названий так тому, що він завершує 49 днів відліку Омера[he]
- Йом га-Кагал (івр. יום הַקְּהֵל) — «День зібрання», названий на честь зібрання ізраїльтян під час підготовки до подій на Синаї.
- Хаґ га-Маім. Ще одна популярна назва — «Свято води»[he] (івр. חג המים), тому що діти та молодь, як правило, ведуть під час нього водні війни, дотримуючись стародавнього звичаю серед північноафриканських євреїв обливати один одного водою на Шавуот. Походженням звичаю є мідраш, згідно з яким Тора керувалася водою[4].
Абревіатура назв свята — ХаКаТ ШиВАА (івр. חקת שבעה) - (חמישים, קציר, תורה, שבועות, ביכורים, עֲצרת, הַקְהֵל)
Закони та звичаї часів Храму
[ред. | ред. код]Наразі єдиною виконуваною заповіддю, що встановлена Торою, є заборона праці у цей день, проте за часів існування єрусалимського храму закон вимагав виконання й інших настанов.
Так Шавуот був другим із трьох паломницьких свят. На Песах, Шавуот та Сукот кожному чоловіку належало здійснити паломництво до Храму.
|
|
Три рази в році вся чоловіча стать буде з'являтися перед лице Господа, Бога твого, у місці, яке Він вибере: у свято Опрісноків, і в свято Тижнів, і в свято Кучок |
|
За часів існування Єрусалимського Храму в цей день приносилася особлива хлібна жертва — «Два хліби» (івр. שְׁתֵּי הַלֶּחֶם). Обов'язок принести жертву встановлений Торою:
|
|
3 ваших осель принесете два хлі́би колиха́ння, — дві десяті ефи́ пшеничної муки будуть вони, будуть спечені ква́шені, первопло́ди для Господа. |
|
Ці дві хлібини спечені із пшениці нового врожаю були квасні на відміну від прісних хлібів що приносилося у жертву у інших випадках. Це символізує завершення періоду від Песаху до Шавуоту —від заборони квасного, до дозволу та прийнятності його як жертви.
Оскільки заборонено випікати хліб у свято хліби для жертви випікали напередодні, а якщо Шавуот припадав на неділю то у п'ятницю, адже це заборонено і в Шабат.
Жертва «Двох хлібів» була першою із семи жертв першоплодів які приносили починаючи від Шавуоту і до Сукоту за мірою дозрівання плодів. Належало приносити плоди «Семи видів» — семи рослин згаданих у Торі як символи рясноти Землі Ізраїлю
|
|
...кра́ю пшениці, й ячме́ню, і винограду, і фіґи, і грана́ту, до краю оли́вкового де́рева та меду... |
|
Хлібна жертва була суспільною, тобто приносилась від імені всього народу, усі подальші —індивідуальні.
Одним із сучасних атрибутів свята є звичай вдягатися у білий одяг. Хоч ця традиція не має значного підґрунтя, окрім поширеного у багатьох культурах сприйняття білого кольору як символу чистоти, вона дуже поширена серед сучасних юдеїв[5].
Поширеним є звичай юдеїв Північної Африки святкувати Шавуот як свято води. Джерелом традиції вважають праці Моше бен Маймона Єлібаза — рабина міста Тарудант що жив у XVI ст[6]. Початково звичай існував як традиція обливати водою читача «Азгарот» у синагозі та наречених що мають одружитися цьогоріч. Із переїздом до Ізраїлю евреїв Магрибу звичай зберігся як дитяче свято обливання та ігор з водою[7].
Звичай ашкеназьких євреєв прикрашати синагоги та дома зеленими гілками та квітами згадується з XIV ст. та походить від мідрашів за якими гора Синай вкрилася зеленню та квітами під час дарування Тори.
У деяких синагогах прийнято прикрашати гілками біму на зразок весільного шатра. Подібно до нареченої що під хупою отримує ктубу — народ ізраїлю отримав на Синаї Тору.
Проте деякі авторитетні рабини, зокрема Віленський Гаон, вбачаючи в цьому звичаї уподоблення до християнської традиції різдв'яної ялинки постановили що таке прикрашання порушує заповідь не вподобливатись язичникам.
Святкова трапеза в Шавуот традиційно включає молочну їжу. Цей звичай ймовірно виник у Франції в пізньому середньовіччі та поширився серед європейських юдеїв. Перша згадка про нього належить рабину Авіґдору Царфаті, що жив у Франції в 13 ст. Хоча давні сефардські джерела не згадують такий звичай, сьогодні вони дотримуються його рівно, як й східні євреї, які перейняли його у 20 ст. Страви якими ласують на Шавуот це, перш за все, притаманні місцевим кухням різновиди налисників, пирогів та вареників із сирними начинками та інші страви на молочній основі[8]. Залежно від фінансового стану та інших обставин трапеза може бути від багатої до суто символічної.
|
|
Дивна жінка оця Песя. Скрізь вона суне свого носа, їй треба неодмінно знати, чи є в нас молочний обід на свято? — З приводу чого ви це запитуєте? — питає в неї мама. |
|
Єврейська традиція наводить багато пояснень та символічних сенсів молочної їжі у Шавуот.
- Отримавши Тору юдеї зголосились виконувати вимоги кашруту, як частину з 613 заповідей. Тож повернувшись з Синаю вони не могли їсти м'яса, яке відтепер потребувало особливої підготовки: ритуального забою худоби, ретельного вилучення крові та виконання інших новоотриманих настанов. За оповідями Мішни перші дні юдеї задовільнялись молочною їжею.
- На думку юдейськіх богословів цар Соломон у «Пісні понад піснями» із медом та молоком ототожнює саме Тору отриману у ці дні
|
|
... мед і молоко в тебе з язика стікає... |
|
Звідси походить, також, звичай пригощати дітей, що починають вивчати Тору, медом, аби сформувати приємні спогади.
- Подібно, як мати дає молоко своїй дитині, Бог дарував Тору євреям. Молоко виступає, як символ піклування та любові матері до дитини, Бога до євреїв та людства[9].
В сучасному Ізраїлі знаходяться поодинокі активісти, які закликають не захоплюватись надміру дотриманням цієї традиції, активно підтримуваної виробниками молочних продуктів, та вказують на надмірну комерціалізацію цього звичаю [10].
Починаючи з 16 ст. поширений звичай у ніч свята вивчати окремі частини Тори та книги мудреців. Збірка молитв та сам процес має назву «Тікун Лель Шавуот» (івр. תיקון ליל שבועות) та вперше згадується у книзі «Зогар»[11]
Цей процес має різні начення та пояснення від простих до містичних:
Перед читанням Тори в ашкеназскіх громадах читають Сувій Рут[12].
| Рік за юдейським календарем | Рік за григоріанським літосчисленням | Дата |
|---|---|---|
| 5782 תשפ"ב | 2022 | 5 червня |
| 5783 תשפ"ג | 2023 | 26 травня |
| 5784 תשפ"ד | 2024 | 12 червня |
| 5785 תשפ"ה | 2025 | 2 червня |
| 5786 תשפ"ו | 2026 | 22 травня |
| 5787 תשפ"ז | 2027 | 11 червня |
| 5788 תשפ"ח | 2028 | 31 травня |
| 5789 תשפ"ט | 2029 | 20 травня |
| 5790 תש"צ | 2030 | 7 червня |
| 5791 תשצ"א | 2031 | 28 травня |
За еврейським календарем свято починається у вечорі доби напередодні і закінчується у вечорі цього дня, в диаспорі (поза Ерец-Ісраель) Свято відзначають дві доби 6 і 7 сівана.
- ↑ Шавуот // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.
- ↑ Шабуот // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- ↑ Wein, Berel (2005). Shavuos. torah.org.
- ↑ Мідраш Пісня над піснями
- ↑ עדן רונן (2021). למה אנחנו לובשים בגדים לבנים בשבועות. ישראל היום. (івр.)
- ↑ משה בן מימון אלבאז. היכל הקדש. HebrewBooks.
- ↑ הרב שמעון ביטון. שפיכת מים בחג השבועות, על מנהג והעלמו (PDF). (івр.)
- ↑ https://web.archive.org/web/20110610060653/http://www.jewishaz.com/jewishnews/030530/loopholesside.html
- ↑ חג שבועות על פי חכמת הקבלה. kabbalahblog.co.il.
- ↑ דרמן, אושי (2020). בוכים על חלב שנשפך: כיצד תאגידי החלב ניכסו לעצמם את חג השבועות. anumuseum.org.il. [Архівовано 2021-11-01 у Wayback Machine.] (івр.)
- ↑ Sokolow, Moshe (2012). Sleepless on Shavuot. http://www.jewishideasdaily.com/.
- ↑ דביר, עמירן (2022). הקשר בין שבועות למגילת רות. kikar.co.il.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
|
Це незавершена стаття про юдаїзм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |