Шарль Дюклерк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шарль Дюклерк
фр. Charles Duclerc
Народився9 листопада 1812(1812-11-09)[1][2][…]
Баньєр-де-Бігорр
Помер21 липня 1888(1888-07-21)[1][2][…] (75 років)
Париж, Франція[1]
Країна Франція
Діяльністьполітик, журналіст
Alma materКондорсе
Знання мовфранцузька[3]
ПосадаПожиттєвий сенаторd, депутат Національної асамблеї Франції, голова Ради міністрів Франціїd і сенатор Третьої Французької Республікиd[2]
ПартіяOpportunist Republicansd
Автограф

Шарль Теодор Ежен Дюклерк (фр. Charles Théodore Eugène Duclerc; 9 листопада 1812, Баньєр-де-Бігорр, Верхні Піренеї — 21 липня 1888, Париж) — французький політик і державний діяч, з 7 серпня 1882 року по 29 січня 1883 року очолював кабінет міністрів Франції.

Біографія

[ред. | ред. код]

Шарль Теодор Дюклерк народився 9 листопада 1812 року в Баньєр-де-Бігорр. Спочатку Шарль Теодор Дюклерк працював коректором, а потім редактором різних демократичних газет, де виділявся статтями з фінансових питань та роботи залізничного транспорту. У 1848 році був обраний членом установчих зборів і призначений міністром фінансів Франції. Під час травневих і червневих днів він мужньо наражався на небезпеку, оскаржував необхідність стану облоги і після обрання Кавеньяка главою виконавчої влади вийшов з міністерства у відставку. Коли установчі збори розійшлися, Дюклерк самоусунувся від політичної діяльності і зайнявся промисловими підприємствами. У 1871 році Шарль Дюклерк був обраний депутатом до Національних зборів, а в 1875 році — сенатором. У серпні 1882 роки після падіння другого міністерства Фрейсіне на Дюклерка було покладено формування нового кабміну, в якому він взяв собі портфель міністра закордонних справ. Кабінет Шарля Дюклерка протримався при владі менше півроку. Одна з дочок Дюклерка була замежем за капітаном А. Жентілем, друга — за дипломатом Жоржем Когорданом.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #1014598621 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г senat.fr
  3. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.