П'єр Армель
П'єр Армель Pierre Charles José Marie, Comte Harmel | |||
| |||
---|---|---|---|
28 липня 1965 — 19 березня 1966 року | |||
Монарх: | Бодуен I | ||
Попередник: | Тео Лефевр | ||
Наступник: | Поль ван ден Буйнантс | ||
| |||
19 березня 1966 — 26 січня 1973 року | |||
Попередник: | Поль-Анрі Спаак | ||
Наступник: | Ренат ван Елсланде | ||
Народження: |
16 березня 1911 Уккел, Бельгія | ||
Смерть: |
15 листопада 2009 (98 років) Брюссель, Бельгія | ||
Країна: | Бельгія | ||
Освіта: | Льєзький університет | ||
Партія: | Гуманістичний демократичний центр[d] і Соціально-християнська партія Бельгії | ||
Нагороди: | |||
П'єр Шарль Жозе Марі, граф Армель (16 березня 1911, Уккел, Брюссельський столичний регіон — 15 листопада 2009, Брюссель) — бельгійський політичний діяч, прем'єр-міністр країни у 1965—1966 роках.
Закінчив юридичний факультет Льєзького університету (1933).
1947 року став професором права в університеті Льєжа.
У 1946–1971 роках — депутат федерального парламенту Бельгії від Християнської народної партії.
1950–1954 роки — міністр освіти.
Червень-листопад 1958 — міністр юстиції.
1960—1961 — міністр державної служби.
У 1966–1973 роках очолював міністерство закордонних справ. Керував розробкою нової стратегії країн-членів НАТО, відомої як Доповідь Армеля.
1973–1977 — голова Сенату Бельгії.
З 1977 року вийшов у відставку й залишив політичну діяльність.
1991 року здобув титул графа від короля Бодуена I.
- Р. А. Кривонос. Армель // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
Це незавершена стаття про особу Бельгії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |