Перейти до вмісту

Пефлоксацин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пефлоксацин
Систематизована назва за IUPAC
1-ethyl-6-fluoro-7-(4-methylpiperazin-1-yl)-4-oxo-quinoline-3-carboxylic acid
Класифікація
ATC-код J01MA03
PubChem 51081
CAS 70458-92-3
DrugBank
Хімічна структура
Формула C17H20FN3O3 
Мол. маса 333,358 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 100%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 10,5 год.
Екскреція Нирки~60%,Жовч,фекалії
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата АБАКТАЛ,
«Лек»(фармацевтична компанія),Словенія
UA/8712/02/01
06.05.2010-06/05/2015

Пефлоксацин — антибіотик з групи фторхінолонів ІІ покоління для перорального та парентерального застосування.

Фармакологічні властивості

[ред. | ред. код]

Пефлоксацин — синтетичний антибіотик з групи фторхінолонів ІІ покоління. Діє бактерицидно, порушуючи синтез ДНК, а також впливає на синтез РНК та білків у клітинах бактерій.[1] Препарат має широкий спектр антибактеріальної дії. До пефлоксацину чутливі такі мікроорганізми: стафілококи, стрептококи, пневмококи, клебсієли, сальмонели, шиґели, нейсерії, легіонелли, Citrobacter spp. , Escherichia coli, Enterobacter spp., Serratia spp., Haemophilus spp., Proteus (індолпозитивні), Pseudomonas spp., Morganella morganii, Yersinia spp., Brucella spp., Vibrio spp., Acinetobacter spp., Clostridium perfringens, мікоплазми, хламідії. Нечутливими до препарату є грамнегативні анаероби, туберкульозна паличка, бліда спірохета. Пефлоксацин розроблений у Франції у 1979 році та вперше допущений до застосування у клінічну практику у 1985 році.[2]

Фармакодинаміка

[ред. | ред. код]

Пефлоксацин добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Біодоступність препарату як при пероральному, так і парентеральному введенні, становить 100%.[1] Пефлоксацин погано зв'язується з білками плазми крові. Максимальна концентрація в крові досягається через 1,5 години після перорального прийому, при внутрішньовенному — зразу ж по закінченні інфузії. Пефлоксацин створює високі концентрації в усіх тканинах і рідинах організму. Препарат найкраще з усіх фторхінолонів проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Пефлоксацин проникає через плацентарний бар'єр, виділяється в грудне молоко. Препарат метаболізується в печінці, виводиться з організму переважно нирками(60%), а також із жовчю і калом. Період напіввиведення препарату становить 10,5 годин, збільшується після багаторазового застосування і не залежить від ступеня ураження нирок.

Показання до застосування

[ред. | ред. код]

Пефлоксацин застосовується при інфекціях, викликаних чутливими до препарату збудниками: інфекції дихальних шляхів (хронічний бронхіт, муковісцидоз, госпітальна пневмонія); інфекції сечостатевих органів (включно простатит); інфекції ЛОР-органів; інфекції кісток і суглобів (включно остеомієліт, викликаний грамнегативними мікроорганізмами); інфекції шкіри і м'яких тканин; інфекції черевної порожнини і жовчевивідних шляхів; важкі бактеріальні інфекції травного тракту; сепсис і ендокардит; менінгіт; гонорея; профілактика післяопераційних інфекцій; лікування і профілактика інфекцій у пацієнтів з порушенням імунітету.[3]

При застосуванні пефлоксацину можливі наступні побічні ефекти:

Протипокази

[ред. | ред. код]

Пефлоксацин протипоказаний при підвищеній чутливості до фторхінолонів, епілепсії, недостатності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, при печінковій і нирковій недостатності важкого ступеня, при вагітності та годуванні грудьми, дітям до 18 років.

Форми випуску

[ред. | ред. код]

Пефлоксацин випускається у вигляді таблеток по 200 та 400 мг), ампул по 5 мл 8% розчину і концентрату для приготування розчину для інфузій по 5 мл(400 мг).[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б http://www.nederzhanie.rusmed.ru/news.php?act=news_by_id&news_id=69 [Архівовано 2016-10-23 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. http://www.bailii.org/ew/cases/EWHC/Patents/2008/2413.html (англ.)
  3. http://www.vidal.ru/drugs/molecule/803 (рос.)
  4. http://www.plasticsurgery.theclinics.com/article/S0094-1298(05)00043-X/abstract (англ.)
  5. Casparian JM, Luchi M, Moffat RE, Hinthorn D (May 2000). Quinolones and tendon ruptures. South. Med. J. 93 (5): 488—91. doi:10.1097/00007611-200093050-00008. PMID 10832946.
  6. " "Пефлоксацин в Справочнике Машковского">Пефлоксацин.[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy