Чан'е-3
| Чан'е-3 | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Основні параметри | |||||
| Повна назва | 嫦娥 三号 | ||||
| Тип апарата | місяцехід і супутник зондування | ||||
| Штучний супутник | Місяця | ||||
| Вихід на орбіту | Місяця | ||||
| Дата запуску | 1 грудня 2013, в 17:30 UTC (21:30 мск) | ||||
| Ракета-носій | Великий похід-3B | ||||
| Космодром |  Сичан | ||||
| Технічні параметри | |||||
| Маса | 1200 кг | ||||
| Час активного існування | 3 місяці | ||||
| Посадка на небесне тіло | |||||
| Небесне тіло | Місяць | ||||
| Місце посадки | Море Дощів, 44°07′17″ пн. ш. 19°30′42″ зх. д. / 44.1214° пн. ш. 19.5116° зх. д. | ||||
| Пов'язані місії | |||||
| |||||
«Чан'е-3» (кит.: 嫦娥三号; піньїнь: Cháng'é Sānhào) — китайська місія з дослідження Місяця, що включає перший китайський місяцехід («Юйту») та третій за рахунком китайський супутник зондування Місяця. «Чан'е-3» здійснив першу в історії китайської космонавтики м'яку посадку на Місяць.
Запуск апарату здійснений 1 грудня 2013 з космодрому Сичан, а посадка відбулася 14 грудня 2013. Станом на грудень 2018 спускний апарат залишається роботоздатним[1].
У червні на космодром Січан був доставлений технічний макет КА для відпрацювання деталей передстартової підготовки та пуску. У виробництві знаходилися два льотних КА, один з яких розглядався як резервний на випадок невдачі першого, але в разі успіху міг бути запущений з розширеною програмою. Так і сталося: цей апарат — «Чан'е-4»[2] — 2018 року відправили на зворотний бік Місяця.
Супутник зондування Місяця «Чан'е-3» складається з двох частин — апарату примісячення та місяцеходу. Місяцехід (ровер) доставляється на Місяць на верхній площині посадкової ступені з чотирма посадочними опорами та двома панелями сонячних батарей. З неї він виїжджає на платформу зі сходнями, яка грає роль своєрідного ліфта. Опустившись з верхнього положення в нижнє, вона дозволяє місяцеходу з'їхати на ґрунт.
На посадковому ступені розміщуються три панорамні камери та пристрій для вивчення місячного ґрунту. Апарат примісячення буде використовуватися для зйомки поверхні під час зависання тривалістю до 100 секунд та вибору остаточної точки примісячення.
Місяцехід має 6 коліс. Його маса — 140 кг, із яких 20 кг — корисне навантаження[3][4]. Місяцехід, з живленням від двох панелей сонячних батарей, оснащений двома парами камер (навігаційні та панорамні), альфа-рентгенівським спектрометром та інфрачервоним спектрометром, чутливі елементи яких розміщені на маніпуляторі. Крім того, на його донній частині є радіолокатор, який дозволяє вивчити структуру ґрунту до глибини близько 30 м і кори Місяця до позначки в кілька сотень метрів[5][6].
Місяцехід отримав ім'я Юйту — «місячного зайця» з китайської міфології. Це ім'я було обрано за результатами інтернет-голосування[7].
Маса посадкового апарата (лендера) — 1200 кг[3].
Посадковий апарат має камеру короткохвильового УФ-діапазону, призначену для спостереження земної іоносфери в смузі 30,4 нм для дослідження космічної «погоди», сонячної активності, стану магнітного поля Землі та потоків часток в іоносфері. На ньому також встановлений оптичний телескоп ближнього УФ-діапазону для спостережень подвійних зір, короткоперіодичних змінних, активних ядер галактик тощо[8].
Ультрафіолетовий телескоп апарата «Чан'е-3» став першим керованим із Землі телескопом на іншому небесному тілі[2]. Місяцехід вперше був оснащений 360-градусним панорамним фотоапаратом, інфрачервоним спектрометром та рентгеноспектрометром[9].
Під час посадки «Чан'е-3» заплановано викид продуктів згорання палива в навколомісячному простір (екзосферу Місяця), що може вплинути на достовірність даних про природний склад та властивості місячної екзосфери, що збираються космічним апаратом LADEE після прибуття китайського апарату. З іншого боку, з'являється унікальна можливість отримати відомості іншого характеру про властивості місячної екзосфери[10].
Апарат здійснив посадку 14 грудня 2013 о 13:11 UT[3] на півночі Моря Дощів (44°07′17″ пн. ш. 19°30′42″ зх. д. / 44.1214° пн. ш. 19.5116° зх. д.), на невисокій гряді, біля краю 450-метрового кратера[11]. Ця ділянка вкрита застиглою базальтовою лавою віком близько 3,0 млрд років (що порівняно небагато; за 10 км починається на півмільярда років старший лавовий покрив)[11][4]. Спочатку апарат планували посадити в Затоці Райдуги[4]. Приблизно через 7 годин після посадки (о 20:35 UT) з нього виїхав місяцехід[3].
Повідомлення про стан місії Китай надає нерегулярно[2]. Станом на грудень 2018 спускний апарат залишався працездатним. У цей час його тимчасово вимкнули для запобігання перешкодам при зв'язку з «Чан'е-4»[1]. Сигнали від нього вдавалося зареєструвати й радіоаматорам[2]. Станом на 2017 рік єдиним працездатним інструментом апарата залишався ультрафіолетовий телескоп. За його допомогою регулярно спостерігають змінні та подібні до Сонця зорі, а також оглядають небо на низьких галактичних широтах. Крім того, за його допомогою вимірювали вміст води в екзосфері Місяця[2][1].
«Юйту» проїхав поверхнею Місяця 114 м, після чого втратив рухомість, але продовжував подавати сигнали до 2016 року[2][1].
- ↑ а б в г Jones A. (17 грудня 2018). China's still-operational Chang'e-3 Moon lander to hibernate for Chang'e-4 lunar far side mission. Gbtimes. Архів оригіналу за 22 січня 2019. [Архівовано 2019-01-22 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г д е Jones A. (25 червня 2018). The Chang'e-3 lunar lander is still waking up after nearly five years on the Moon. Gbtimes. Архів оригіналу за 30 листопада 2018.
- ↑ а б в г Chang'e 3. NASA Space Science Data Coordinated Archive. Архів оригіналу за 26 січня 2019. Процитовано 26 січня 2019.
- ↑ а б в David Cyranoski (15 грудня 2013). China lands rover on Moon. Nature. doi:10.1038/nature.2013.14377. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 26 січня 2019.
- ↑ Китайский спутник зондирования «Чанъэ-3» совершит первую мягкую посадку на Луну предположительно в 2013 году. Журнал «Новости космонавтики». Архів оригіналу за 4 січня 2019.
- ↑ Chang'e-3: China To Launch First Moon Rover In 2013|Asian Scientist Magazine|Science, Technology and Medicine News Updates From Asia. Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 2 грудня 2013.
- ↑ Новости NEWSru.com:: Китай назвал дату запуска лунохода: «Нефритовый заяц» проезжает 200 м в час. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 2 грудня 2013.
- ↑ Журнал «Новости космонавтики» — «Чанъэ-2» к Тутатису, «Чанъэ-3» на Луну…. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 2 грудня 2013. [Архівовано 2013-10-16 у Wayback Machine.]
- ↑ Мягкая посадка и температурная разница будут самым большим испытанием для «Чанъэ-3», запуск которого намечен на 2013 год [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] russian.china.org.cn
- ↑ Журнал «Новости космонавтики» — Выхлопы зонда «Чанъэ-3» на лунной орбите «испортят» данные зонда LADEE. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 2 грудня 2013.
- ↑ а б NASA Images of Chang'e 3 Landing Site. NASA. 30 грудня 2013. Архів оригіналу за 27 березня 2017. [Архівовано 2017-03-27 у Wayback Machine.]
- Lakdawalla E. (28 січня 2016). Fun with a new data set: Chang'e 3 lander and Yutu rover camera data. The Planetary Society. Архів оригіналу за 23 січня 2019. — знімки, зроблені «Чан'е-3» та «Юйту».
| Місії | |
|---|---|
| Супутники-ретранслятори | |
| Місяцеходи | |
| Ракети-носії | |
| Космодроми | |
