Вікіпедія

Краснопілля (селище)

смт в Сумській області
(Перенаправлено з Краснопілля (смт))

Краснопі́лля (МФА: [krɐsn̪oˈpʲiʎːɐ] ( прослухати)) — селище в Україні, Сумський район Сумської області. Відстань до м. Суми залізницею — 40 км, шосейними дорогами — 42,4 км.

селище Краснопілля
Герб Краснопілля Прапор Краснопілля
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Сумський район
Рада Краснопільська селищна рада
Код КАТОТТГ UA59080090010070278
Облікова картка Краснопілля 
Основні дані
Засновано 1640
Статус із 2024 року
Площа 14,6[1] км²
Населення ▼ 7471 [2]
Густота 782,9 осіб/км²;
Поштовий індекс 42400
Телефонний код +380 5459
Географічні координати 50°46′12″ пн. ш. 35°16′33″ сх. д. / 50.77000° пн. ш. 35.27583° сх. д. / 50.77000; 35.27583
Водойма річки: Тонка, Закобильня, Сироватка, Грязна


Відстань
Найближча залізнична станція: Краснопілля
Селищна влада
Адреса 42400, Сумська обл., Сумський р-н, селище Краснопілля, вул. Мезенівська, 2
Голова селищної ради в.о І.В Юхта
Карта
Краснопілля. Карта розташування: Україна
Краснопілля
Краснопілля
Краснопілля. Карта розташування: Сумська область
Краснопілля
Краснопілля
Мапа

Краснопілля у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Краснопілля.

Географічне розташування

ред.
 
Залізничний вокзал станції Краснопілля

Через східну частину селища протікає річка Сироватка в місці впадання в неї річки Грязна, вище за течією примикає село Михайлівка, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Самотоївка. Територією селища протікає кілька струмків із загатами. Через селище проходять автомобільна дорога Т 1901 і залізниця, станція Краснопілля  Сумської дирекції Південної залізниці.

Історія

ред.

Заснування

ред.

Виникнення Краснопілля пов'язане з будівництвом Бєлгородської оборонної лінії, призначеної для оборони південних районів Московії від Кримського ханства і Ногайської Орди. 1640 спорудили невеличкий острог — укріплення Краснопілля. Будували його й несли сторожову службу московити.

Починаючи з 1651 р., поселення швидко зростало — сюди переселилося багато селян і козаків з Правобережної України. За несення полкової та городової служби їм надавалось право займати вільні землі і без податку володіти ними.

Українські люди встановили в Краснопіллі принципи козацького самоврядування. Наприкінці 50-х років XVII ст. К. — сотенне містечко Сумського полку Слобідської України. Воєвода усунутий від адміністративної влади, його компетенція поширювалася лише на власне московських людей.

 
Парк Слави

Розташоване поблизу відомого Сагайдачного шляху[3], який вів углиб Московії по нових дорогах, що з'єднали Суми з Бєлгородом і Харковом, Краснопілля з часом набувало більшого оборонно-рубіжного значення.

Вже 1673 тут жило 1136 чол., а сама фортеця була значним укріпленням. Довжина стін становила 3294 сажені, над стінами здіймалися 2 вежі з воротами та 12 глухих веж, на випадок облоги існував таємний хід до річки Тонкої.

У розпорядженні козаків було 3 пищалі з запасом ядер.

Через 9 років Краснопілля майже повністю перебудували. Неодноразово Краснопілля зазнавало ворожих нападів.

 
Будинок культури

1659 кримські татари забрали в полон багато людей з Краснопільської сотні. Успішні військові операції татарська армія провела й 1663, 1668. У складі Сумського полку краснопільські козаки брали участь у битві з Гетьманом Петром Дорошенком під Чигирином 1677 та 1678, у Кримських походах Гетьмана Іоанна Самойловича 1687 і 1689, воювали проти Гетьманської України 1708-09 на боці московського князя Петра Романова.

Оборонне значення Краснопілля падає в першій чверті XVIII ст. в зв'язку з московськими анексіями земель на південь від міста. Звідси вибуває московський воєвода, припиняється догляд за укріпленням. 1718 в ньому вже не було ні війська, ні артилерії. До 1765 року Краснопілля залишалося сотенним містечком Сумського полку. Містечко мало свою символіку — прапор і печатку з гербом (у щиті — хрест із сяйвом, поставлений на півмісяці).

Після реорганізації Слобідських полків Краснопілля стало слободою, пізніше — волосним центром, з 20-х років XX ст. — центром району.

Основним заняттям місцевих жителів стає хліборобство, в меншій мірі — скотарство, бортництво, винокуріння. Переселенці з Задніпрянщини принесли сюди знання різних галузей народної творчості. Тут виник один з центрів кахляного виробництва на Слобожанщині. Великими землевласниками на Краснопільщині були Андрій та Герасим Кондратьєви, Василь Янгольський, Е. К. Петерс, К. і Ф. Вейссе.

 
Паровий млин Гончара О.Ф.

В кінці XVIII ст. в Краснопілля з прилеглими населеними пунктами жило понад 2400 державних селян і близько 800 кріпаків. Через 60 років кількість державних селян збільшилася до 3560 чол., а кріпаків — до 836 чол. В 1886 р. тут жило 5656 чол., а в 1913 р. — 7468 чол. Економічному розвитку Краснопілля сприяла Бєлгородська залізниця, будівництво якої розпочалось в 1898 р. Перший потяг через станцію Краснопілля пройшов 2 серпня 1901 р. Село славилося своїми ярмарками, товари на які привозили з Сум, Курська, Рильська, Обояні.

Радянський період

ред.

Краснопілля постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР в 1932—1933 роках[4]. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 90 жителів селища[5]. У листопаді 2006 року встановлено пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932—1933 років.

В часі нацистсько-радянської війни радянські війська відійшли з Краснопілля 15 жовтня 1941 року.

У квітні 2016 року освячено діючий вже не один рік храм на честь Покрови Пресвятої Богородиці[6].

Російське вторгнення в Україну

ред.

Під час Російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року близько 7 години ранку було чутно вибухи на околицях селища. Увечері того ж дня російська військова техніка пройшла через Славгород на с. Тарасівку, Солдатське, де перетнули річку Ницаха. Значна кількість військової техніки поїхало повз Тростянець до Боромлі[7].

12 березня на Сумщині працювали "зелені коридори" для евакуації населення. Виїхати можна було до Полтави (через Ромни) із Сум, Тростянця, Конотопа, Лебедина, Великої Писарівки та Краснопілля. Можна було виїхати від селищної ради з 9:00, частково на автобусах та на особистому транспорті. Напрям руху колони: Краснопілля, Верхня Сироватка, Суми, Голубівка, Вільшана, Недригайлів, Коровинці, Ромни, Андріяшівка, Лохвиця, Лубни, Полтава[8]. Із Краснопілля виїхало 10 авто (30 громадян)[9].

За інформацією Краснопільської селищної ради у с. Грабовське станом на ранок 14 березня 2022 року вже понад тиждень повністю знеструмлене - зруйнована підстанція та немає можливості її відновлення. В селі Рясне було декілька спроб відновити електропостачання, але станом на 14 березня зробити це не вдалося. Також в селах Грабовське, Рясне, Мезенівка, Порозок, Славгород та деяких інших відсутній зв'язок та інтернет. Ситуація ускладнюється також через постійний рух колон ворожої техніки через ці населені пункти. В самому Краснопіллі через зруйновану 40-ву електропідстанцію постійні перебої зі світлом. Працювали аварійні бригади "Обленерго". Але попри зусилля аварійників потужностей електрики не вистачало[10].

17 березня в Сумській обласній прокуратурі розпочали про розпочате кримінальне провадження за фактом викрадення людей на Сумщині. За версією слідства, військовослужбовці Російської Федерації вивезли людей у насильницький спосіб під приводом евакуації. Родину з 5 людей, які проживали в одному з населених пунктів поблизу кордону, доставили до російського міграційного центру. Такі дії передбачають позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років[11].

На Сумщині 18 березня з 9 години ранку працювали гуманітарні коридори. Можна було виїхати з Великої Писарівки, Тростянця, Краснопілля, Сум, Лебединської та Конотопської громад[12]. З Краснопілля можна виїхати на особистому транспорті та автобусах з 9 години ранку від площі біля селищної ради. Колона через Верхню Сироватку рухалась до Сум, а далі через Голубівку, Вільшану, Недригайлів, Коровинці, Ромни, Андріяшівку і далі на Полтавщину через Лохвицю до Лубнів[13]. Колону традиційно супроводжували представники Міжнародної організації Червоного Хреста. За даними обласної військової адміністрації, станом на 17:00 із Краснопілля виїхало: 35 авто — 140 громадян[14].

Російські військові влаштовують провокації. 19 березня вони заїхали на територію Краснопільської громади і пропонували людям нібито гуманітарну допомогу. Але місцеві мешканці відмовляються, з рук російських військових вони не беруть ніякої їжі. Вони штучно створюють гуманітарну допомогу. Була розстріляна сімʼя, яка возила хліб по цих населених пунктах в громаді", — розповів голова Сумської обласної військової адміністрації Дмитро Живицький[15].

15 квітня 2024 року мешканець селища Краснопілля загинув унаслідок обстрілу населеного пункту російськими окупантами, повідомляють на сторінці Оперативного командування "Північ" ."Краснопілля - один вибух, імовірно, ФПВ-дрон. Унаслідок обстрілу загинула одна цивільна особа", - йдеться у зведенні[16].

21 серпня 2024 року в селищі через артилерійський обстріл пошкоджений житловий будинок[17].

27 серпня 2024 року оперативне командування “Північ” інформує про обстріли села. Зафіксовано 13 вибухів, ймовірно ствольна артилерія 152 мм. В результаті обстрілу пошкоджено об’єкт критичної інфраструктури та приватний будинок[18].

Докладніше: Обстріли Краснопільської селищної громади

Населення

ред.

Чисельність населення

ред.
1959 1979 1989 2001 2016
9936 9212 9469 8935 8259

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними [19]:

Мова Кількість Відсоток
українська 8527 95.76%
російська 337 3.78%
білоруська 26 0.29%
румунська 7 0.08%
вірменська 3 0.03%
інші/не вказали 5 0.06%
Усього 8905 100%

Персоналії

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Краснопілля — Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 13 липня 2016.
  2. ↑ Картка громади
  3. ↑ відгалужувався від Муравського шляху і проходив вододілом Псла і Ворскли
  4. ↑ стор 59 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 17 березня 2015.
  5. ↑ Краснопілля. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
  6. ↑ У смт. Краснопілля на Сумщині освячено храм на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 19 квітня 2016.
  7. ↑ Військове вторгнення Росії в Україну: що відбувається на Сумщині. Тиждень перший. Онлайн. Суспільне. Новини (укр.). 3 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  8. ↑ На Сумщині запланували нову хвилю евакуації на 12 березня. Як і звідки можна виїхати до Полтави. Суспільне. Новини (укр.). 12 березня 2022. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  9. ↑ Понад 10 тисяч людей поїхали з Сумщини «зеленим коридором» 12 березня. Суспільне. Новини (укр.). 12 березня 2022. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  10. ↑ Військове вторгнення Росії в Україну: що відбувається на Сумщині. Тиждень третій. Онлайн. Суспільне. Новини (укр.). 16 березня 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  11. ↑ На Сумщині розслідують викрадення п'яти людей військовими РФ. Суспільне. Новини (укр.). 17 березня 2022. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  12. ↑ Вторгнення Росії в Україну: що відбувається на Сумщині. Тиждень четвертий. Онлайн. Суспільне. Новини (укр.). 24 березня 2022. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  13. ↑ На Сумщині 18 березня працюватимуть гуманітарні коридори для евакуації людей. Суспільне. Новини (укр.). 18 березня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  14. ↑ Майже 4 тисячі людей евакуювали із Сум 18 березня "гуманітарним коридором". Суспільне. Новини (укр.). 18 березня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  15. ↑ З градів обстріляли передмістя Сум. Суспільне. Новини (укр.). 20 березня 2022. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 4 квітня 2022.
  16. ↑ Окупанти обстріляли 15 прикордонних сіл і селищ на Сумщині й Чернігівщині, у Краснопіллі загинув мирний житель - ОК "Північ". Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 15 квітня 2024.
  17. ↑ На Краснопільщині рашисти поранили трьох цивільних | Данкор онлайн | Сумской информационный портал: все новости Сумщины. dancor.sumy.ua. Процитовано 21 серпня 2024.
  18. ↑ Подробиці обстрілів від ОК “Північ”. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 28 серпня 2024.
  19. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  20. ↑ Бирченко Олег Вікторович. sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 23 липня 2024.
  21. ↑ Биченко Павло Миколайович. sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 23 липня 2024.
  22. ↑ Близнюк Володимир Васильович. sumymemory.gov.ua (укр.). Процитовано 25 липня 2024.
  23. ↑ Рік тому, 7 березня 2022 року , внаслідок отриманих у бою за Маріуполь поранень, помер підполковник Нацгвардії краснопільчанин Максим Грідчин. Краснопілля Край Слобожанський (укр.). 7 березня 2023. Процитовано 23 липня 2024.
  24. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 січня 2010. Процитовано 14 лютого 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  25. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 червня 2006. Процитовано 14 лютого 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

ред.
 
У Вікісловнику є сторінка Краснопілля.
  Це незавершена стаття про Сумську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Краснопілля_(селище)&oldid=43428004
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy