Вікіпедія

Січень

перший місяць року в григоріанському та юліанському календарях

Сі́чень, заст. про́синець[1] — перший місяць року[2] в юліанському, новоюліанському та григоріанському календарях. Один із семи місяців, що налічують 31 день.

← січень →
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31        
2024 рік


Сі́чень на берегах Дніпра
Січень на берегах Дніпра
Мініатюра Січень з «Розкішного часослова герцога Беррійського».
Паління підсічених гілок у Фінляндії, 1893 рік.

Назва

ред.

Найімовірніше, назва «січень» пов'язана з д.-рус. сѣча. В давнину цим словом називали ділянку лісу, розчищену від дерев і корчів[3]. Можливість такого етимологічного зв'язку підтверджується українським словом «просіка», а також спорідненими лексемами в інших слов'янських мовах: болг. сечище «ділянка лісу, відведена для вирубки», хорв. sječa, серб. сеча «рубання лісу, лісорозробка». Наймення місяця зумовлене підсіченням дерев перед весняним викорчовуванням, спалюванням залишків та сівбою, що було характерним для підсічно-вогневого землеробства тих часів[4][5]. Таким чином вдавалося одержати кілька високих врожаїв, перш ніж переходити до вирубки та освоювання нової ділянки[6][7].

Поширеним є пояснення назви тим, що в цьому місяці з силою січуть вітри, морози та сніги[a]. Таке тлумачення, зокрема, подає Яків Головацький у праці «Поділ часу у русинів»[9]. Імовірно, наведена етимологія є народною, бо спростовується наявністю в чеських діалектах аналогічної назви sečen «липень», що позначає пору «січення» трави, сіножаті. Використання в одній зі слов'янських мов назви січень для літнього місяця вказує на її зв'язок із сільськогосподарською працею, звідки й питоме значення «час вирубки лісу»[8].

Споріднені назви вживалися в старослов'янській (сѣчьнь)[b] і старобілоруській (сечень) мовах[8]. Нині подібна назва побутує в хорватській мові (siječanj), а також у деяких діалектах словацької[11] (veľký sečeň, sečeň), македонської (сечко) та болгарської[12] (голям сечко) мов[10]. У давньокиївських і староукраїнських пам'ятках слово сѣчьнъ позначало другий місяць (лютий)[13].

В Остромировому Євангелії січень згадується в заголовку до зачала на свято Обрізання Господнього:

  Мс̑ца єноуара, просиньца рекомааго[4][14][15].  

Наймення «просинець» трапляється також в інших давньокиївських апракосах і тетрах (у написаннях: просинець, просинць, просинѣць), зокрема в Крилоському та Путнянському євангеліях[16]. У формі просиньць назва завсідчена у Студійському уставі, перекладеному в Києві близько 1070 року[4][17]. Можливо, саме прасл. *prosinьcь було первісною назвою місяця в давньослов'янському календарі[18]. Більшість дослідників тлумачить слово як похідне від прасл. *sinǫti «засяяти», бо в цей час стає більше сонячного світла[19]. Ця назва місяця досі вживається в деяких покутських говірках[8].

Руські стародруки XVI—XVII століть згадують місяць як: стычень[c] (пол. styczeń), просинец[d], сѣчень[e], сѣрин[f][22]. У вжитку були й інші народні назви: сні́жень, снігови́к, льодови́к, щипу́н, тріску́н[23], а також: лю́тий, сі́чень пе́рший, про́симець / про́зимець[24], про́синь, сту́день, вогневи́к, лютові́й[25].

У більшості мов світу назви січня походять з лат. Ianuarius, на честь Януса — римського бога дверей і воріт. Первісно рік у римському календарі починався з березня, а першим місяцем січень став близько 450 р. до н. е. — за часів Нуми Помпілія, або за децемвірів. До 153 року до н. е. консули вступали на посаду 1 травня і 15 березня, надалі ж — 1 січня[26].

Кліматична характеристика в Україні

ред.

Січень — найхолодніший місяць року зі стійким сніговим покривом на переважній частині України, з частими хуртовинами, ожеледдю та туманами. Середня місячна температура повітря складає мінус 1—6 °C, у східних областях, на півночі Лівобережжя та в Карпатах — мінус 7—8 °C, у Криму — від мінус 2 °C до 4 °C.

У першій і другій декаді січня на більшій частині території західних та Запорізької областей здійснюється перехід середньої добової температури повітря через мінус 5 °C в бік зниження; лише на крайньому заході України, у Криму та більшості південних областей цей перехід взагалі не відбувається.

Абсолютний мінімум температури — мінус 23—37 °C, в окремих пунктах східних, північних областей та в Карпатах — мінус 38—42 °C, на узбережжі Криму місцями мінус 13—22 °C. Абсолютний максимум температури — 8—14 °C, на Закарпатті, Прикарпатті та в південних областях — до 17 °C, у Криму — до 21 °C.

Середня місячна кількість опадів — 27—56 мм, на Закарпатті, в Карпатах і горах Криму — до 150 мм.

Найбільша висота снігового покриву звичайно спостерігається в третій декаді січня і становить в середньому 8—15 см, на північному сході країни — до 27 см; на півдні України сніговий покрив нестійкий[27].

Галерея

ред.

Свята і пам'ятні дні

ред.

Офіційні в Україні

ред.

Інші

ред.

Див. також

ред.
 
У Вікісловнику є сторінка січень.

Коментарі

ред.
  1. ↑ Таке розуміння етимології січня відбите в низці прислів'їв і приказок:
    • укр. Січень січе та й морозить, ґазда з ліса дрова возить;
    • біл. Сечень насечець плечи ледом;
    • болг. Сечко сече, марта дере, април кожи продава[8].
  2. ↑ Слово сѣчьнь вживалося також у значенні «лютий»[10].
  3. ↑ А саме:
  4. ↑
  5. ↑
    • Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
    • Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678;
    • Часослов. Київ, 1633;
    • Полуустав. Київ, 1643;
    • Псалтир. Київ, [1643—1644];
    • Полуустав. Київ, 1672;
    • Святці. Київ, 1680;
    • Полуустав. Київ, 1691;
    • Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692[22];
  6. ↑
    • Устав молитв. Львів, 1670:
      • Таке написання є помилкою, що спричинена неправильним прочитанням слова в рукописі[22].

Примітки

ред.
  1. ↑ Просинець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Січень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ Сѣча // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 3. — С. 903.(рос. дореф.)
  4. ↑ а б в Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук ; АН України, Ін-т укр. мови. — К. : Наукова думка, 1992. — С. 55—58. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
  5. ↑ Січень // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — С. 258—259. — ISBN 966-00-0785-X.
  6. ↑ Горленко В., Бойко І. Народна землеробська техніка українців. — К., 1971.
  7. ↑ Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. Том: 7 Из истории человеческого общества / Гл.редакция: Д. Д. Благой, В. А. Варсанофьева, Б. А. Воронцов-Вельяминов, П. А. Генкель и др.; гл. редактор: А. И. Маркушевич; научн.редакторы: С. Д. Сказкин, М. В. Нечкина, Н. П. Кузин, А. В. Ефимов, А. И. Стражев, А. Г. Бокщанин;, зам. Гл.редактора: П. А. Мичурин. — Изд. Академии педагогических наук РСФСР, Москва 1961, С: 621 (с.:215)
  8. ↑ а б в г М. Кочерган. З історії українських назв місяців // Мовознавство : журнал. — К. : Наукова думка, 1967. — № 1 (січень-лютий). — С. 50—51.
  9. ↑ Яків Головацький. Поділ часу у русинів // Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького, з додатком творів Івана Вагилевича і Тимка Падури / ред. Ю. Романчук. — Львів: Просвіта, 1913. — С. 276—285.
  10. ↑ а б F. R. Miklosich. Die slavischen Monatsnamen. — Wien, 1867. — С. 20.(нім.)
  11. ↑ Pôvodné názvy mesiacov.(словац.)
  12. ↑ Й. Заимов. Българските народни имена на месеците // Известия на института за български език. — София, 1954. — Т. III. — С. 109.(болг.)
  13. ↑ Сѣчьнъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 3. — С. 906.(рос. дореф.)
  14. ↑ Остромирово Евангеліе 1056—57 года : Съ приложеніемъ греческаго текста евангелій и съ грамматическими объясненіями / Изд. А. Востоковымъ. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1845. — С. 256. — 623 с.(рос. дореф.)
  15. ↑ Остромирове Євангеліє 1056—1057 рр.
  16. ↑ Просиньць // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 2. — С. 1567.(рос. дореф.)
  17. ↑ «Устав Студийский» по списку XII в. ; Фрагм. / Подгот. к печ. Д. С. Ищенко // Источники по истории русского языка. — М. : Наука, 1976. — С. 228.(рос.)
  18. ↑ Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.(чес.)
  19. ↑ Просинець // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — С. 601. — ISBN 966-00-0590-3.
  20. ↑ Скарына Ф. Творы : Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.(біл.)
  21. ↑ Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій : Матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.(рос. дореф.)
  22. ↑ а б в г Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных кни­гах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: меж­дис­циплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.(рос.)
  23. ↑ Січень // Знаки української етнокультури: Словник-довідник / Жайворонок В. В. — К. : Довіра, 2006. — С. 544—545.
  24. ↑ Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.(пол.)
  25. ↑ Січень // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — К. : Мистецтво, 1993. — С. 166. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
  26. ↑ B. Richmond. Time Measurement and Calendar Construction. — 1956. — С. 113.(англ.)
  27. ↑ Коротка кліматична характеристика січня. betaren.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
  28. ↑ Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 10 вересня 2024.
  29. ↑ Василечко в Новий рік в’їжджає (14 січня) — Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 2 вересня 2016. [Архівовано 2016-09-11 у Wayback Machine.]
  30. ↑ День ясний — хліба чисті (Водохреща, 19 січня) — Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 2 вересня 2016. [Архівовано 2016-09-11 у Wayback Machine.]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Січень&oldid=44129451
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy