X-хромосома — одна з двох статевих хромосом багатьох видів тварин, зокрема ссавців (інша — Y-хромосома). Ця хромосома є частиною системи визначення статі XY та системи визначення статі X0. X-хромосома була названа на честь її унікальних властивостей ранніми дослідниками, а відкрита дещо пізніше інша статева хромосома, була названа Y-хромосомою через наступну після Х букву латинської абетки.

Ідіограма X-хромосоми людини

У липні 2020 року було повідомлено про розшифрування людської хромосоми.[1]

Структура

ред.

X-хромосома набагато більша за розмірами ніж Y-хромосома та містить більше ділянок активного еухроматину. Також при порівнянні структур X та Y хромосом можна знайти гомологічні ділянки. Проте ці ділянки в Y-хромосомі значно менші ніж в Х, що може свідчити про генетичну дегенерацію першої. Внаслідок цього чоловіки, що мають лише одну Х-хромосому, більш схильні до хвороб, зчеплених зі статтю, ніж жінки, у яких дві, більш стабільні, Х хромосоми.

Дослідження показали, що приблизно 10% генів, які кодуються Х-хромосомою, мають асоціацію з так званими СТ-генами (від С — cancer (лат. рак), T — testis (лат. яєчка), як у хворих так і у здорових пацієнтів.[2]

Походження

ред.

Дослідниками Оно (1967 рік) та Росом (2005 рік) було висунуто гіпотезу, що X-хромосома може походити від автосомального (не пов'язаного зі статтю) геному інших ссавців, про що свідчать послідовності нуклеотидів в цій хромосомі.[джерело?]

Також Оно висловив узагальнення, яке отримало назву «закону Оно». Цей закон стверджує, що всі X-хромосоми плацентарних ссавців мають приблизно однаковий склад генів, а транслокації генів з автосом до X-хромосоми та навпаки є рідкісним явищем.[3] Після 1995 року було відкрито низку генів, для яких ця закономірність не справджується[джерело?].

Гени

ред.

Патологія, пов'язана з мутаціями цієї хромосоми

ред.

Див. також

ред.

Посилання

ред.
  1. Науковці вперше повністю розшифрували людську Х-хромосому. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
  2. Ross M та ін. (2005). The DNA sequence of the human X chromosome. Nature. 434 (7031): 325—37. doi:10.1038/nature03440. PMC 2665286. PMID 15772651. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 30 липня 2012. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  3. Mueller, Jacob L; Skaletsky, Helen; Brown, Laura G; Zaghlul, Sara; Rock, Susan; Graves, Tina; Auger, Katherine; Warren, Wesley C; Wilson, Richard K; Page, David C (2013). Independent specialization of the human and mouse X chromosomes for the male germ line. Nature Genetics. 45 (9): 1083—1087. doi:10.1038/ng.2705. ISSN 1061-4036.


pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy