Аденозинтрифосфат
| АТФ (аденозинтрифосфат) | |
|---|---|
 Структурна формула АТФ
| |
| |
| |
| Інші назви | ATP |
| Ідентифікатори | |
| Абревіатури | АТФ |
| Номер CAS | 56-65-5 |
| PubChem | 5957 |
| Номер EINECS | 200-283-2 |
| DrugBank | DB00171 |
| KEGG | D08646 і C00002 |
| Назва MeSH | D03.633.100.759.646.138.236, D13.695.667.138.236 і D13.695.827.068.236 |
| ChEBI | 15422 |
| SMILES | Nc1ncnc2c1ncn2C3OC(OP(=O)(O)OP(=O)(O)OP(=O)(O)O)C(O)C3O |
| InChI | InChI=1S/C10H16N5O13P3/c11-8-5-9(13-2-12-8)15(3-14-5)10-7(17)6(16)4(26-10)1-25-30(21,22)28-31(23,24)27-29(18,19)20/h2-4,6-7,10,16-17H,1H2,(H,21,22)(H,23,24)(H2,11,12,13)(H2,18,19,20)/t4-,6-,7-,10-/m1/s1 |
| Номер Бельштейна | 73010 |
| Номер Гмеліна | 34857 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C10H16N5O13P3 |
| Молярна маса | 507,18 г/моль |
| Густина | 1.04 г/см3 |
| Тпл | 187 °C |
| Кислотність (pKa) | 6.5 |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Аденозинтрифосфа́т (АТФ) або аденозинтрифо́сфорна кислота́ — органічна сполука, що переносить енергію для багатьох процесів, таких як скорочення м'язів, передача нервових імпульсів і відтворення клітин. Зелені рослини використовують світлову енергію для виробництва АТФ у процесі фотосинтезу. АТФ присутня у всіх відомих формах життя. Унаслідок метаболічних процесів АТФ перетворюється або на аденозиндифосфат (АДФ), або на аденозинмонофосфат (АМФ).
АТФ є нуклеотидом, що містить аденін, рибозу і три фосфатні групи.[1] У реакціях, що протікають у клітині, АТФ бере участь у вигляді Mg2+-комплексу. АТФ є головним донором енергії, яка використовується безпосередньо, і не є формою запасання енергії.
Центральну роль АТФ в обміні енергії в біологічних системах відкрили Фріц Ліпман і Герман Калькар 1941 року.
Хімічна формула: C10H16N5O13P3
- ↑ Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия Человека: В 2-х томах. Т.1. Пер. с англ.: — М.:Мир, 1993.
- АДЕНОЗИНТРИФОСФАТ [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] Фармацевтична енциклопедія
- Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9. (С.?)
- Гонський Я., Максимчук Т., Калинський М. Біохімія людини. — Тернопіль : Укрмедкнига, 2002. — 744 с. — ISBN 966-7364-17-8 (С.?)
- Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0. (С.?)
|
Це незавершена стаття з біохімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |