Вигоди і ризики зростання курсу гривні
Сергій Кисельов
Гривня – тепер вже не тільки її нацбанківський курс, але й курс готівковий – знову починає зростати. Тільки за останню декаду гривня подорожчала відносно до долара та більшості інших світових валют на 6%. Є причини вважати, що це зростання триватиме, хоча, можливо, така ситуація і вдарить по інтересах бізнесу, насамперед, по інтересах експортерів, та деяких груп громадян. У свою чергу коливання курсу може позначитися і на електоральній базі провладної партії, і на обсягах її фінансової підтримки.
П'ять причин для зростання курсу гривні
Перша причина для подальшого зростання гривні – об'єктивна недооцінка валюти. Виходячи з паритетів купівельної спроможності, гривня зараз дуже недооцінена щодо світових валют і передусім долара . „Оптимальний курс долара – 3 грн. 80 коп.” – таку заяву зробив наприкінці квітня голова Національного банку України Володимир Стельмах. Через те, що протягом останніх п'яти років обмінний курс долара був стабільно вищим позначки 5 грн., це видається на перший погляд майже фантастикою. Утім, навіть найпростіший аналіз доводить, що 3,8 грн. за $1 - це досить скромний прогноз. Довести це можна за допомогою напівжартівливого „індексу Біг Мак”, який економісти іноді застосовують для обрахування справжніх курсів валют. Для цього порівнюють вартість двох абсолютно аналогічних бутербродів „Біг Мак” в американському і, скажімо, українському ресторанах „МакДональдс”, враховуючи курси валют і незначні похибки на різницю у податках і невиробничих витратах (скажімо, плата за оренду). Використовуючи навіть цей „апетитний індекс”, економісти дійшли висновку, що реальний курс долара до гривні – 2,59 грн. за $ 1 .
Реальність розходиться з курсом
Переоцінка / недооцінка валюти
щодо долара
Швейцарія +89,3%
Данія +74,8%
Швеція +53,7%
Євро-зона +29,3%
Велика Британія +27,8%
Туреччина +8,9%
США 0%
Японія -8,5%
Угорщина -11,9%
Канада -13,3%
Австралія -13,7%
Чехія -18,9%
Польща -37,8%
Таїланд -44,1%
Росія -47,5%
Україна -48,9%
Китай -54,4%
Джерело: The Economist (станом на 2004 р.)
Така значна недооцінка вітчизняної валюти сформувалася через те, що економіка України орієнтована на експорт . Лише торік Україна експортувала продукції на $ 3,67 млрд. більше, ніж імпортувала. Отже, першими від підвищення курсу національної валюти постраждають експортери . При цьому 44,8% експорту України 2004-го року припадало саме на продукцію чорної металургії, а чорна металургія – це основа бізнесу провідних українських фінансово-промислових груп. Таким чином, перші жертви – це „донецькі” групи, група „Інтерпайп” (Віктор Пінчук) .
Друга причина для подальшого зростання гривні – зростання цін на пальне . Імпортерам найбільш вигідна сильна валюта країни імпорту (купують відносно дешевше, продають відносно дорожче). 35,49% імпорту-2004 припадало на енергоносії (передусім, на нафту і газ). Отже, головний виграш – за нафтовими компаніями і газотрейдерами . Тому й доволі логічно народний депутат Катерина Ващук заявляла про можливі домовленості між урядом і нафтотрейдерами щодо цілеспрямованого зростання курсу гривні. Високі ціни на паливо, за прогнозами Міжнародного валютного фонду, зберігатимуться протягом наступних 2 років (через зростання попиту на паливо в Китаї і невирішення „іракського питання”), і більш того, в червні Росія ще більше посилить ціновий тиск на український паливний ринок, підвищивши вивізне мито на нафту зі $ 103 до $ 136,2 за тонну.
Третя причина – менеджмент державного боргу . Новий уряд вже задекларував, що планує зменшувати державний борг (і дійсно, за I кв артал 2005 року загальний об сяг державного боргу зменшився з 24,7% ВВП до 20,2% ВВП). Ч и м дешев шим буде долар, т и м реально менше заплатит ь держава за сво їми боргами закордонним кредиторам .
Четверта причина – збільшення інвестиційної привабливості . Будь-яка іноземна інвестиція попередньо перераховується у гривнях, і повертається теж спочатку у гривнях. Відповідно, якщо зростає курс гривні за час дії інвестиції – це додатковий дохід для інвестора. Таким чином, це добрий стимул для збільшення обсягу іноземних інвестицій в українську економіку . Збільшаться і реальні надходження від іноземних туристів
( очікується, що їхня кількість у зв'язку із зростанням інтересу до України збільшиться, у першу чергу – завдяки конкурсу „Євробачення”). У зв'язку із проведенням конкурсу „Євробачення” в Україні, очікується короткотермінове падіння курсів готівкових доларів і євро (особливо в Києві). До того ж, збільшення курсу гривні робить менш вигідною роботу за кордоном .
П'ята причина – боротьба з інфляцією . За словами міністра фінансів Віктора Пинзеника, в українську економіку щодня надходить до $300 млн. Довол і велику част ину цієї сум и в и куп овує Н ацбанк. Великий щоденний обсяг вкидання гривні може спровокувати інфляцію. Отже, із підвищенням валютного курсу гривні, менше вітчизняної валюти буде вкидатися в економіку, це зменшить ризики інфляції .
П'ять причин аби зупинити зростання курсу гривні
1. Зростання курсу гривні б'є по конкурентноздатності експорту (у Китаї, наприклад, місцевий центральний банк роками цілеспрямовано стримує курс юаня до долара дуже недооціненим, щоб китайська продукція мала переваги на зовнішніх ринках), до того ж це удар і по ВВП. За підрахунками економістів, якщо падіння долару триватиме, то це може коштувати Україні зниження ВВП на 2% . А враховуючи те, що в держбюджет закладено прогноз зростання ВВП на 8,2% (при тому, що реальне зростання ВВП в І квартал 2005 року був на рівні 5,4%), додаткове зниження ВВП може негативно відбитися на бюджетних видатках. До того ж в держбюджеті закладено середньорічний курс 5,11 грн. за $1 . Тому, якщо відбудеться подальше зниження курсу, доведеться коригувати бюджетні показники .
2. Зростання курсу гривні – це зниження реальної вартості золотовалютного запас у Нацбанк у ( зараз – б ільше $12 млрд.), який зберігається переважно в американській валюті).
3. Багато укра ї нц ів за традицією продовжує зберігати кошти в доларах. Банківська статистика (див. графік) вказує на те, що зараз українці все більше довіряють рідній валюті (зокрема, зараз обсяг гривневих депозитів вдвічі більший, ніж у СКВ), але, за різними підрахунками, на руках в населення України зберігається до $5 млрд. І ці гроші вже подешевшали на 6%.
4. Не менш серйозна проблема полягає в тому, що сьогодні багато товарів і послуг в Україні номінується в „умовних одиницях” – автомобілі, туристичні подорожі, послуги з ремонту, нерухомість. Відповідно, є ризик (і цей ризик вже почав втілюватися в життя на ринку нерухомості), що продавці товарів і послуг просто підвищать ціни – щоб компенсувати втрати від падіння курсу .
5. Імовірність того, що зарплати, номіновані (або й виплачувані) у доларах, зростуть, набагато нижча. Далеко не всі працедавці врахують побажання робітників і збільшать ставку у зв'язку з падінням курсу американської валюти. Відповідно, зарплати цих людей також зменшаться на 6% .
Як не втратити кошти?
По-перше, слід активно використовувати банківські депозити. Навіть якщо відсоток по депозиту не дасть заробити, він дозволить знизити втрати по заощадженнях від коливань валютних курсів і від інфляції.
По-друге, більшу частину заощаджень (більше 60%) варто зберігати в українських гривнях . Тут головний плюс – стабільність щодо інших валют і високі депозитні ставки. Головний ризик – інфляція. Але навіть за максимальної прогнозованої інфляції в 12% цього року при середній ставці річного депозиту в 15%, принаймні, 3 реальні відсотки заробити вдасться. Не менше 10% коштів можна зберігати в євро. Але варто пам'ятати, що євро - менш стабільна для України валюта, ніж долар, на її „стрибках” можна і добре заробити, і серйозно програти. Також слід врахувати і те, що курс євро має сезонні коливання: традиційно євро дешевше навесні (тобто до літа відносно вигідно купувати євро) і дорожче восени. Д оларов і депозит и краще не чіпати, адже дострокове розірвання договору – це ще більші втрати на відсотках (особливо, якщо вклад лежав у банку тривалий період).
Добра новина полягає в тому, що незважаючи на різке зростання гривні, населення не кинулося масово здавати валюту – сальдо продажу-купівлі валюти в квітні хоч і було позитивним, але відчутно нижчим, ніж у березні. Судячи з динаміки попиту/пропозиції готівкової валюти, населення сприйняло падіння валютних курсів як явище тимчасове, і скористалося ним, щоб задешево поповнити свої „валютні запаси”.
До того ж, найближчим часом відсоткові ставки по депозитах у валюті почнуть зростати, а відсоткові ставки в гривні – потроху знижуватися (цей процес уже поступово починається). Тому, якщо є бажання зробити депозит в гривні – то слід робити це зараз. А от депозити у валюті краще зробити трохи пізніше – може зрости ставка.
По-третє, знецінюються одночасно і національна валюта (впливає інфляція), і основні іноземні валюти. Тому, можливо, варто спробувати менш традиційні методи збереження коштів – наприклад, банківські метали. Наприклад, золото, навіть незважаючи на серйозне падіння навесні цього року, за минулий рік зросло в ціні на 9%. Але мінус в тому, що по банківських депозитах в дорогоцінних металах ставки є дуже низькими (2-3% при вкладі на 12 місяців).
По-четверте, в такі нестабільні часи, коли знецінюється все, вигідно брати кредити . Наприклад, у тих, хто минулої осені взяв в борг $10 т и с яч, близько $600 погасилис я „ сам і собо ю” . Зараз вигідніше брат и кредит и в доларах. В гривні кредити варто брати, тільки якщо можете знайти ставку 16% річних і нижче (такі зараз поступово починають з'являтися).
Депозит и в и г ідніше робити в гривн і , а кредит и брат и – в доларах
С е редн і ставки по депозита х і кредита х на 14 .0 5 .2005
|
1 м і сяц ь |
3 м і сяц і |
6 м і сяц і в |
12 м і сяц і в |
Депозит и |
В гривн я х |
5 % |
12% |
1 3 % |
1 5 % |
В доларах |
4 % |
5 % |
9% |
10% |
В є вро |
4% |
7 % |
6% |
10% |
Кредит и |
В гривн я х |
23% |
23% |
23% |
24% |
В доларах |
1 6 % |
1 6 % |
16% |
16% |
В є вро |
1 6 % |
1 6 % |
16% |
16% |
Джерело : Finance.ua
Українці з нов у пов і рили в гривн ю
Населення продало готівкової Населення купило готівкової
іноземної валюти іноземної валюти
Квітень 2005 $1013 млн. $937 млн.
Березень 2005 $1044 млн. $799 млн.
Лютий 2005 $697 млн. $670 млн.
Січень 2005 $538 млн. $725 млн.
Депозит и в гривн і Депозит и в іноземній валют і
(загалом – і юридичних, і фізичних осіб)
Квітень 2005 $12 70 2 млн. $6 836 млн.
Березень 2005 $12092 млн. $6204 млн.
Лютий 2005 $10656 млн. $6163 млн.
Січень 2005 $10148 млн. $5926 млн.
Джерело: Національний банк України