The Wayback Machine - https://web.archive.org/web/20080330020240/http://old.kandydat.com.ua:80/analitika/2005/17_05.htm
0
Медіа-центр КАНДИДАТ
У ПРАВДІ - СИЛА!
     

КАНДИДАТ

МЕДІА-ЦЕНТР
до виборiв
-7473
дні
 
розділи
прояв тижня
телебачення
радіо
пряма мова
de-jure
новини зi штабiв
структура влади
форум
карта сайту
довідка
наші партнери
рейтинг
архів проява дня
прес-центр
проекти
інтерв`ю
інтерактив
Новий Президент України повинен представляти:
Опозицію
Владу
Україні не потрібно обирати нового Президента
Мені байдуже
  Результати
  Результати   попереднього   опитування

наші партнери

про нас
 


  
ПАРТІЇ І ВИБОРИ:можливі варіанти позиціонування політичних сил на парламентських виборах-2006 Програми Віктора Ющенка і Віктора Януковича: "більше Держави, менше політики" Бюджет-2005: політичні підтексти
Ваші пропозиції до розвитку сайту
календар виборів
фінанси   прогноз   упп   політреформа
 ПАРТІЇ І ВИБОРИ 2006  210.05.04  читайте також 

Вигоди і ризики зростання курсу гривні

Сергій Кисельов

Гривня – тепер вже не тільки її нацбанківський курс, але й курс готівковий – знову починає зростати. Тільки за останню декаду гривня подорожчала відносно до долара та більшості інших світових валют на 6%. Є причини вважати, що це зростання триватиме, хоча, можливо, така ситуація і вдарить по інтересах бізнесу, насамперед, по інтересах експортерів, та деяких груп громадян. У свою чергу коливання курсу може позначитися і на електоральній базі провладної партії, і на обсягах її фінансової підтримки.

П'ять причин для зростання курсу гривні

Перша причина для подальшого зростання гривні – об'єктивна недооцінка валюти. Виходячи з паритетів купівельної спроможності, гривня зараз дуже недооцінена щодо світових валют і передусім долара . „Оптимальний курс долара – 3 грн. 80 коп.” – таку заяву зробив наприкінці квітня голова Національного банку України Володимир Стельмах. Через те, що протягом останніх п'яти років обмінний курс долара був стабільно вищим позначки 5 грн., це видається на перший погляд майже фантастикою. Утім, навіть найпростіший аналіз доводить, що 3,8 грн. за $1 - це досить скромний прогноз. Довести це можна за допомогою напівжартівливого „індексу Біг Мак”, який економісти іноді застосовують для обрахування справжніх курсів валют. Для цього порівнюють вартість двох абсолютно аналогічних бутербродів „Біг Мак” в американському і, скажімо, українському ресторанах „МакДональдс”, враховуючи курси валют і незначні похибки на різницю у податках і невиробничих витратах (скажімо, плата за оренду). Використовуючи навіть цей „апетитний індекс”, економісти дійшли висновку, що реальний курс долара до гривні – 2,59 грн. за $ 1 .

Реальність розходиться з курсом

Переоцінка / недооцінка валюти

щодо долара

Швейцарія +89,3%

Данія +74,8%

Швеція +53,7%

Євро-зона +29,3%

Велика Британія +27,8%

Туреччина +8,9%

США 0%

Японія -8,5%

Угорщина -11,9%

Канада -13,3%

Австралія -13,7%

Чехія -18,9%

Польща -37,8%

Таїланд -44,1%

Росія -47,5%

Україна -48,9%

Китай -54,4%

Джерело: The Economist (станом на 2004 р.)

Така значна недооцінка вітчизняної валюти сформувалася через те, що економіка України орієнтована на експорт . Лише торік Україна експортувала продукції на $ 3,67 млрд. більше, ніж імпортувала. Отже, першими від підвищення курсу національної валюти постраждають експортери . При цьому 44,8% експорту України 2004-го року припадало саме на продукцію чорної металургії, а чорна металургія – це основа бізнесу провідних українських фінансово-промислових груп. Таким чином, перші жертви – це „донецькі” групи, група „Інтерпайп” (Віктор Пінчук) .

Друга причина для подальшого зростання гривні – зростання цін на пальне . Імпортерам найбільш вигідна сильна валюта країни імпорту (купують відносно дешевше, продають відносно дорожче). 35,49% імпорту-2004 припадало на енергоносії (передусім, на нафту і газ). Отже, головний виграш – за нафтовими компаніями і газотрейдерами . Тому й доволі логічно народний депутат Катерина Ващук заявляла про можливі домовленості між урядом і нафтотрейдерами щодо цілеспрямованого зростання курсу гривні. Високі ціни на паливо, за прогнозами Міжнародного валютного фонду, зберігатимуться протягом наступних 2 років (через зростання попиту на паливо в Китаї і невирішення „іракського питання”), і більш того, в червні Росія ще більше посилить ціновий тиск на український паливний ринок, підвищивши вивізне мито на нафту зі $ 103 до $ 136,2 за тонну.

Третя причина – менеджмент державного боргу . Новий уряд вже задекларував, що планує зменшувати державний борг (і дійсно, за I кв артал 2005 року загальний об сяг державного боргу зменшився з 24,7% ВВП до 20,2% ВВП). Ч и м дешев шим буде долар, т и м реально менше заплатит ь держава за сво їми боргами закордонним кредиторам .

Четверта причина – збільшення інвестиційної привабливості . Будь-яка іноземна інвестиція попередньо перераховується у гривнях, і повертається теж спочатку у гривнях. Відповідно, якщо зростає курс гривні за час дії інвестиції – це додатковий дохід для інвестора. Таким чином, це добрий стимул для збільшення обсягу іноземних інвестицій в українську економіку . Збільшаться і реальні надходження від іноземних туристів

( очікується, що їхня кількість у зв'язку із зростанням інтересу до України збільшиться, у першу чергу – завдяки конкурсу „Євробачення”). У зв'язку із проведенням конкурсу „Євробачення” в Україні, очікується короткотермінове падіння курсів готівкових доларів і євро (особливо в Києві). До того ж, збільшення курсу гривні робить менш вигідною роботу за кордоном .

П'ята причина – боротьба з інфляцією . За словами міністра фінансів Віктора Пинзеника, в українську економіку щодня надходить до $300 млн. Довол і велику част ину цієї сум и в и куп овує Н ацбанк. Великий щоденний обсяг вкидання гривні може спровокувати інфляцію. Отже, із підвищенням валютного курсу гривні, менше вітчизняної валюти буде вкидатися в економіку, це зменшить ризики інфляції .

П'ять причин аби зупинити зростання курсу гривні

1. Зростання курсу гривні б'є по конкурентноздатності експорту (у Китаї, наприклад, місцевий центральний банк роками цілеспрямовано стримує курс юаня до долара дуже недооціненим, щоб китайська продукція мала переваги на зовнішніх ринках), до того ж це удар і по ВВП. За підрахунками економістів, якщо падіння долару триватиме, то це може коштувати Україні зниження ВВП на 2% . А враховуючи те, що в держбюджет закладено прогноз зростання ВВП на 8,2% (при тому, що реальне зростання ВВП в І квартал 2005 року був на рівні 5,4%), додаткове зниження ВВП може негативно відбитися на бюджетних видатках. До того ж в держбюджеті закладено середньорічний курс 5,11 грн. за $1 . Тому, якщо відбудеться подальше зниження курсу, доведеться коригувати бюджетні показники .

2. Зростання курсу гривні – це зниження реальної вартості золотовалютного запас у Нацбанк у ( зараз – б ільше $12 млрд.), який зберігається переважно в американській валюті).

3. Багато укра ї нц ів за традицією продовжує зберігати кошти в доларах. Банківська статистика (див. графік) вказує на те, що зараз українці все більше довіряють рідній валюті (зокрема, зараз обсяг гривневих депозитів вдвічі більший, ніж у СКВ), але, за різними підрахунками, на руках в населення України зберігається до $5 млрд. І ці гроші вже подешевшали на 6%.

4. Не менш серйозна проблема полягає в тому, що сьогодні багато товарів і послуг в Україні номінується в „умовних одиницях” – автомобілі, туристичні подорожі, послуги з ремонту, нерухомість. Відповідно, є ризик (і цей ризик вже почав втілюватися в життя на ринку нерухомості), що продавці товарів і послуг просто підвищать ціни – щоб компенсувати втрати від падіння курсу .

5. Імовірність того, що зарплати, номіновані (або й виплачувані) у доларах, зростуть, набагато нижча. Далеко не всі працедавці врахують побажання робітників і збільшать ставку у зв'язку з падінням курсу американської валюти. Відповідно, зарплати цих людей також зменшаться на 6% .

Як не втратити кошти?

 

По-перше, слід активно використовувати банківські депозити. Навіть якщо відсоток по депозиту не дасть заробити, він дозволить знизити втрати по заощадженнях від коливань валютних курсів і від інфляції.

По-друге, більшу частину заощаджень (більше 60%) варто зберігати в українських гривнях . Тут головний плюс – стабільність щодо інших валют і високі депозитні ставки. Головний ризик – інфляція. Але навіть за максимальної прогнозованої інфляції в 12% цього року при середній ставці річного депозиту в 15%, принаймні, 3 реальні відсотки заробити вдасться. Не менше 10% коштів можна зберігати в євро. Але варто пам'ятати, що євро - менш стабільна для України валюта, ніж долар, на її „стрибках” можна і добре заробити, і серйозно програти. Також слід врахувати і те, що курс євро має сезонні коливання: традиційно євро дешевше навесні (тобто до літа відносно вигідно купувати євро) і дорожче восени. Д оларов і депозит и краще не чіпати, адже дострокове розірвання договору – це ще більші втрати на відсотках (особливо, якщо вклад лежав у банку тривалий період).

 

Добра новина полягає в тому, що незважаючи на різке зростання гривні, населення не кинулося масово здавати валюту – сальдо продажу-купівлі валюти в квітні хоч і було позитивним, але відчутно нижчим, ніж у березні. Судячи з динаміки попиту/пропозиції готівкової валюти, населення сприйняло падіння валютних курсів як явище тимчасове, і скористалося ним, щоб задешево поповнити свої „валютні запаси”.

 

До того ж, найближчим часом відсоткові ставки по депозитах у валюті почнуть зростати, а відсоткові ставки в гривні – потроху знижуватися (цей процес уже поступово починається). Тому, якщо є бажання зробити депозит в гривні – то слід робити це зараз. А от депозити у валюті краще зробити трохи пізніше – може зрости ставка.

По-третє, знецінюються одночасно і національна валюта (впливає інфляція), і основні іноземні валюти. Тому, можливо, варто спробувати менш традиційні методи збереження коштів – наприклад, банківські метали. Наприклад, золото, навіть незважаючи на серйозне падіння навесні цього року, за минулий рік зросло в ціні на 9%. Але мінус в тому, що по банківських депозитах в дорогоцінних металах ставки є дуже низькими (2-3% при вкладі на 12 місяців).

По-четверте, в такі нестабільні часи, коли знецінюється все, вигідно брати кредити . Наприклад, у тих, хто минулої осені взяв в борг $10 т и с яч, близько $600 погасилис я „ сам і собо ю” . Зараз вигідніше брат и кредит и в доларах. В гривні кредити варто брати, тільки якщо можете знайти ставку 16% річних і нижче (такі зараз поступово починають з'являтися).

 

Депозит и в и г ідніше робити в гривн і , а кредит и брат и – в доларах

С е редн і ставки по депозита х і кредита х на 14 .0 5 .2005

 

1 м і сяц ь

3 м і сяц і

6 м і сяц і в

12 м і сяц і в

Депозит и

В гривн я х

5 %

12%

1 3 %

1 5 %

В доларах

4 %

5 %

9%

10%

В є вро

4%

7 %

6%

10%

Кредит и

В гривн я х

23%

23%

23%

24%

В доларах

1 6 %

1 6 %

16%

16%

В є вро

1 6 %

1 6 %

16%

16%

Джерело : Finance.ua

Українці з нов у пов і рили в гривн ю

Населення продало готівкової Населення купило готівкової

іноземної валюти іноземної валюти

Квітень 2005 $1013 млн. $937 млн.

Березень 2005 $1044 млн. $799 млн.

Лютий 2005 $697 млн. $670 млн.

Січень 2005 $538 млн. $725 млн.

Депозит и в гривн і Депозит и в іноземній валют і

(загалом – і юридичних, і фізичних осіб)

Квітень 2005 $12 70 2 млн. $6 836 млн.

Березень 2005 $12092 млн. $6204 млн.

Лютий 2005 $10656 млн. $6163 млн.

Січень 2005 $10148 млн. $5926 млн.

Джерело: Національний банк України

 


 технології 

5.04.05 Віктор Ющенко: погляд за межі іміджу

5.04.05 ПАРТІЇ І ВИБОРИ: можливі варіанти позиціонування політичних сил на парламентських виборах-2006

1.04.05 Комуністична партія України: можливості і втрати за рік до виборів

28.03.05 Бюджет-2005: політичні підтексти

23.03.05 Про що мовчали президенти? За підсумками візиту президента Росії до України

22.03.05 Зміни для ЗМІ

16.03.05 „Справи Гонгадзе” у версіях

23.02.05 Адміністративна реформа: консолідація переможців заради реформ чи конкуренція за президентські повноваження.

23.02.05 Люстрації, проблеми і альтернативи

14.02.05 Вибори 2006 року: політичний клімат та суспільні очікування

14.02.05 Дежа-вю по-президентськи: паралелі між першими кроками Кучми і Юшенка

9.02.05 Громадське мовлення: політичний момент і доцільність

8.02.05 Новий Кабінет міністрів: розподіл завдань, відповідальності та сфер впливу

2.02.05 Секретаріат для нового президента: головний комунікатор чи канцелярія?

31.01.05 Паливно-енергетичний комплекс: в очікуванні очищення і підвищення власної прибутковості

24.01.05 Дві інавгурації Віктора Ющенка

23.01.05 Позиції Кучми в "Україні без Кучми"

20.01.05 Реприватизація: економічні можливості та політичні виклики для Віктора Ющенка

20.01.05 Нова безпека для нового Президента

20.01.05 “Команда президента Ющенка”: регіональний вимір

18.01.05 Старі проблеми „нової економіки”

17.01.05 Майбутнє української соціології: занепад чи розвиток?

14.01.05 Вибори-2004 і політтехнології: від учора до завтра

14.01.05 Влада і "олігархи": нові риси нових відносин

13.01.05 “Четвертий тур”: вибори прем’єр-міністра України як визначення пріоритетів діяльності нового президента

5.01.05 Георгій Кірпа: транспорт, бізнес, політика. Післямова

23.12.04 “Третій тур”: регіональний вимір

22.12.04 Чи зможе ЦВК забезпечити „чесні і прозорі” вибори?

21.12.04 Дебати-2: Розмова сліпого з глухим

21.12.04 Виборчий фінал: опозиція проти опозиції

17.12.04 Нова політична система і ФПГ: двовладдя як запорука нових конфліктів

17.12.04 “Тиха” парламентська криза

15.12.04 Критична оцінка “політичної реформи”

14.12.04 Свобода слова і свобода волевиявлення: точка перетину

14.12.04 Напередодні. Короткий огляд учасників фіналу президентських виборів

7.12.04 Російські ставки і аргументи на користь “керованих” виборів і “керованої” демокартії в Україні

6.12.04 Криза банківської системи як наслідок „послідовності” уряду

3.12.04 Три варіанти „уряду народної довіри”

3.12.04 Компроміси Володимира Литвина

30.11.04 Вибір Верховного Суду України: повернення в правове поле чи загострення громадянського конфлікту?

29.11.04 Придністров'я: вибір без вибору

29.11.04 Помаранчева революція: перші враження

19.11.04 Леонід Кучма: він пішов, але обіцяв повернутися

18.11.04 Екзит-пол: друга спроба

18.11.04 Електоральний потенціал: реальність проти розрахунків

16.11.04 Телевізійні дебати: сицилійський захист Вікторів

16.11.04 Психологія українських теледебатів: перший крок до публічності

15.11.04 Теледебати між кандидатами: загострення конфронтації чи кроки до порозуміння?

8.11.04 Кампанія-2004 у США: погляд на особливості кампанії

8.11.04 Економіка проти політики: основні економічні ризики виборчої ситуації

5.11.04 Штормове попередження напередодні другого туру: 18 брюмера? Віктора Медведчука

5.11.04 Дебати про дебати

29.10.04 Хто сплачуватиме за державними рахунками після виборів?

29.10.04 Дестабілізація виборчої кампанії: уявні та реальні загрози

28.10.04 „Три сорти України”: антиреклама чи провокація?

21.10.04 Зростання інфляції як ціна „ринкових рішень” уряду

21.10.04 Провокація як екстремальна електоральна технологія в Україні

21.10.04 Конституційна реформа: нові можливості в нових умовах

19.10.04 Імідж і кампанія-2004: без цікавинки

15.10.04 Повернення знецінених заощаджень Ощадбанку СРСР: “синиця в руках” для українців від Януковича і Ющенка

15.10.04 Кампанія-2004: хто кого перетлумачить

15.10.04 Демократія по-казахськи

4.10.04 Вибори-2004 у США: Дебати як апогей кампанії

 30.09.04 СДПУ(о) і Віктор Медведчук: ставки в „Україні після Кучми”

 29.09.04 Зростання пенсій як засіб боротьби за 11 мільйонів виборців

 29.09.04 Відставка міністра оборони: Євген Марчук не "вписався" у виборчі сценарії адміністрації Президента

 21.09.04 Володимир Литвин: заявка на роль лідера „третьої сили”

 14.09.04 „Губернатори” і вибори-2004. Частина ІV „Заручники системи “стримувань і противаг” імені Кучми”

 9.09.04 Володимир Фесенко Повторения "кучмовской модели" в "Украине после Кучмы" может и не случиться

 9.09.04 Вадим Карасев "Посткучмовская Украина": власть возьмет национальный капитал

 9.09.04 Кость Бондаренко Будь-який наступний президент приречений продовжувати політику Кучми

 9.09.04 Володимир Лупацій "Україна після Кучми" матиме шанс відійти від деструктивного сценарію конкуренції

 2.01.04 Українська політична символіка: змагання слоганів

 31.08.04 „Губернатори” і вибори-2004. Частина І І І „Пішаки”

 26.08.04 Швеція: проблеми зразкової соціал-демократії

 20.08.04 Вибори-2004 Інтрига по-американськи

 18.08.04 „Губернатори” і вибори-2004. Частина І І „Господарі ”

 16.08.04 Регіональний вимір адмінресурсу: приклади недавнього минулого

 12.08.04 „Губернатори” і вибори-2004. Частина І „Офіцери”

 12.08.04 Регіональний вимір адмінресурсу: приклади недавнього минулого

 10.08.04 Основні кандидати у Президенти: капітал, технології, міфи

 28.07.04 Програми Віктора Ющенка і Віктора Януковича: "більше Держави, менше політики"

 28.07.04 Виклики десятиліття Кучми: які важелі впливу на нового президента матиме Леонід Кучма після відставки?

 20.07.04 Балотування Ржавського, Базилюка, Яковенка та Бойка: сегментація протестного електорату чи задоволення власних амбіцій?

 20.07.04 Перейменована ПРП: монополія на Ющенка?

 12.07.04 Вибори і кадри. Виборча кампанія Віктора Януковича

 9.07.04 Довибори-2004: підготовка до "великих виборів"?

 9.07.04 Старт виборчої кампанії: смисли і ритуали кандидатів

 8.07.04 Вибори і кадри. Кадровий аспект кампанії Віктора Ющенка

5.07.04 Можливі методи маніпуляцій з передвиборчими рейтингами

 29.06.04 Конституційна реформа

 23.06.04 Союз Віктора Ющенка та Юлії Тимошенко: хто отримає більше?

 23.06.04 "Криворіжсталь": проблеми передвиборчої приватизації

 18.06.04 "Есдек у душі" на чолі кампанії Віктора Ющенка

 18.06.04 Нові кадрові рішення Президента: Леонід Кучма "клонує" вертикалі влади, освячує поділ сфер впливу між Азаровим і Медведчуком та знецінює значення політичної реформи

 15.06.04  СПУ та КПУ напередодні президентської кампанії: між химерним альянсом і взаємозгубною конкуренцією

 15.06.04  Проект 4180: локомотив для третього терміну чи пастка для опозиції

 08.06.04 Союз спікера Володимира Литвина і Аграрної партії: вибір 2006-го року, “вибивання” гарантій з кандидата Януковича чи підготовка до “Кучми – 3”?

 04.06.04  Вибір Кінаха як елемент політичної гри

 27.05.04  Міфи і правда про вплив рейтингів

 27.05.04  Атака на неурядові організації: навіщо?

 24.05.04  В.Януковича активно виводять “в люди”: відбувається виконання зовнішньополітичної складової виборчої кампанії прем'єр-міністра

 24.05.04  Пустовойтенко: між владою і опозицією

 18.05.04  Вибори в Одесі: альтернатива чи повторення Мукачево?

 07.05.04  Сергій Тігіпко: самостійне рішення чи політична домовленість?

 01.05.04  Конституційна реформа-2: особлива позиція Литвина

 27.04.04  Реструктуризація Верховної Ради: "втома" мажоритарного депутатського "матеріалу" чи "живильний розчин" для більшості нового президента?

 27.04.04 ЄЕП: чинник геополітичного самовизначення України та інструмент мобілізації електорату

 23.04.04  Вибори в Мукачево: засоби виправдовують ціль, якщо ціль - політична реформа.

 23.04.04  Дефрагментація Верховної Ради

   "Єдиний кандидат Янукович": міф, технологія чи націленість на перемогу?

   Операція "третій термін"

  Паливно-енергетичний комплекс України: політична ціна напередодні виборів

  Володимир Литвин: законодавчі маневри заради самозбереження

  Політичні ігри довкола візиту Джорджа Сороса

 ЦВК: від гарантування виборчих прав до легалізації адміністративного ресурсу

Нова програма дій Кабінету міністрів і нові можливості Віктора Януковича 

з чим Кабінет Міністрів підійшов до свого звіту у Верховній Раді 16 березня 2004

Виступ Кравченка та інформаційна контроперація влади





П.ФРОЛОВ "Картина майбутніх виборів: "Спадкоємець" проти "інтегратора" кандидатів "

А.Біденко "Месидж по-українськи"

Д. ВЫДРИН "Президент - это главный кадровик страны "



 основні політичні актори України 


 міжнародний вимір  
Чинники зовнішнього впливу .  

 досвід 
Пострадянський досвід конституційних реформ

 паралелі 


 
   
2003 Copyright МЦК

Ваші пропозиції до розвитку сайту
info@kandydat.com.ua
 


HotLog   bigmir TOP100   SpyLOG  META - Украина. Украинская поисковая система Каталог UaList.com     Catalog   Рейтинг@Mail.ru
  Украинская поисковая система, каталог сайтов QS
Rate.h1.ru - проголосовать за этот сайт

pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy