Єна
| Японська єна | |
|---|---|
 Сучасні банкноти | |
 Сучасні монети | |
| Держава(и) |  Японія |
| Банкноти | 1000¥, 2000¥, 5000¥, 10000¥ |
| Монети | 1¥, 5¥, 10¥, 50¥, 100¥, 500¥ |
| Символ | ¥ |
| Літерний код | JPY |
| Центральний банк | Банк Японії |
| Вебсайт | www.boj.or.jp |
| Валютні курси | |
| 1 USD = | 154,6 JPY (7 листопада 2024) |
| 1 EUR = | 166,7 JPY (7 листопада 2024) |
| 1 UAH = | 3,761 JPY (7 листопада 2024) |
| Інфляція | 3,2 % (2023)[1] |
 Єна у Вікісховищі | |
Є́на (яп. 円, えん, ен; код: JPY, символ: ¥) — офіційна валюта Японії. В обігу перебувають монети номіналом 1, 5, 10, 50, 100 та 500 єн і банкноти 1000, 2000, 5000 та 10000 єн. Центральний банк — Банк Японії.
Єна є однією з основних резервних валют світу та займає 3 місце за обсягами торгівлі.[2]
Єна вперше отримала офіційний статус національної японської валюти 27 червня 1871 року згідно з урядовою постановою про нову валюту. Вона позначається ієрогліфом «円» (кружальце)[3]. Її символом є знак «¥»[4], а міжнародним кодом — «JPY». 1 єна складається з 100 сенів, а 1 сен з 10 рінів[5].
Грошова одиниця, яка записується ієрогліфом «円» походить з Китаю і по-китайськи називається «юанем». У китайській імперії Цін однією з валют було срібло, яке перебувало в обігу у формі зливків. Проте у 18 столітті до китайців стали завозити іспанські та мексиканські срібні монети, які отримали назву «срібних»[6] або «західних юанів»[7]. Згодом у Гонконгу британці налагодили випуск місцевих срібних монет, «гонконгських доларів», які китайською називалися «гонконгськими юанями»[8]. Ця валюта стала потрапляти до Японії, де «юань» звучав вже на японський лад як «ен». З 1830 року японці запустили виробництво власних срібних монет, аналогічних гонконгським за вмістом металів і вагою.
Свою ж назву «єна» японська валюта отримала від форми «ен» (японською означає «круглий»), оскільки попередні монети мали овальну або рідше прямокутну форму.[джерело?]
Попри те, що японською мовою японська валюта називається «ен», з подачі англомовних японознавців у світі закріпилися назви «єн» та «єна». Причиною цього було погане знання іноземцями японської фонетики нового часу. Перший склад слова «ен» записувався через знак «ゑ», який у старояпонській мові вимовлявся як «є», проте з середини 18 століття перейшов у «е». У ряді віддалених регіонів, особливо в місцях компактного проживання японців за межами Японії, цього переходу не відбулося. Через це у «Англійсько-японському і японського-англійському словнику» (1830) англійського місіонера Вальтера Генрі Мендхерста, який ніколи не відвідував Японію, а для укладання словника займався опитуванням японців Джакарти, ця фонетична зміна не описана, а слово «кружальце» було записано згідно зі старою вимовою — «єн»[9]. Слідом за Мендхерстом, місіонер американського походження Джеймс Кертіс Хепберн у першому виданні свого «Японського і англійського словника» (1867) так само передавав знак «ゑ» як «є», не враховуючи фонетичних змін в японській мові. Оскільки цей словник мав великий вплив на європейців і американців, які перебували в Японії, слово зі старою вимовою «єна» закріпилися у їхньому лексиконі і поширилося закордон. З часом Хепберн переглянув власну систему транслітерації і замінив «є» на «е» у третьому виданні свого словника (1886), але зробив виняток для «єни», позаяк це слово вже було усталеним в англійській мові[10].
У часи існування Японської імперії окрім єн, які ходили на території власне Японії, існували також тайванські і корейські єни. Після розвалу імперії тайванська валюта стала називатися доларом, а корейська — воном, однак спільне для них ієрогліфічне написання «円» залишилося незмінним. В Китайській Народній Республіці назва національної валюти також походить від цього ієрогліфа. Його традиційний варіант «圓» містив велику кількість рисок і був складний для написання, тому уряд замінив його ієрогліфом-омофоном «元» (юань, основа)[11]. Таким чином ієрогліф «円» є спільним для означення всіх валют східноазійських країн, хоча його прочитання відрізняється залежно від мови цих країн.
У 1871 році японський уряд ухвалив рішення використовувати єну як основну національну грошову одиницю замість середньовічної рьо. Було введено золотий стандарт, за яким 1 єна мала містити 1500 мг чистого золота. Японія випустила перші золоті монети західного зразка номіналом 1, 2, 5, 10, 20 і 50 єн. Вміст золота у цих монетах визначив Іто Хіробумі, який перебував з візитом у США і запозичив дані з проекту Палати Представників США про вміст благородних металів у 1 доларі США. Золота єна відповідала 2 старим квадратним монетами нібункін, які виготовлялися зі сплаву золота (22,3 %) і срібла, або 1 середньовічному золотому рьо, тому її впровадження не викликало руйнації існуючої системи цін і відбулося без ускладнень.
З 1869 р. в обороті перебувало 71 золотих і 71 срібних видів «єни», а з 1918 р. їх замінили паперові гроші.[12]
| Монети, що перебувають в обігу[13] | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Фото | Номінал | Характеристики | Опис | Виготовлено | |||||
| Діаметр | Товщина | Маса | Склад | Гурт | Аверс | Реверс | |||
|
1 єна | 20 мм | 1,2 мм | 1 г | 100 % Al | гладкий | номінал, молоде дерево, назва країни | номінал, рік виготовлення | 1955 |
|
5 єн | 22 мм | 1,5 мм | 3,75 г | 60–70 % Cu 30–40 % Zn |
гладкий | номінал, колосся рису, вода у чеку | назва країни, рік виготовлення | 1949 |
|
10 єн | 23,5 мм | 1,5 мм | 4,5 г | 95 % Cu 3–4 % Zn 1–2 % Sn |
рубчатий | номінал, Бьодоїн, назва країни | номінал, лавр, рік виготовлення | 1951 |
| гладкий | 1959 | ||||||||
|
50 єн | 21 мм | 1,7 мм | 4 г | Мельхіор 75 % Cu 25 % Ni |
рубчатий | номінал, хризантема, назва країни | номінал, рік виготовлення | 1967 |
|
100 єн | 22,6 мм | 1,7 мм | 4,8 г | Мельхіор 75 % Cu 25 % Ni |
рубчатий | номінал, сакура, назва країни | номінал, рік виготовлення | 1967 |
|
500 єн | 26,5 мм | 2 мм | 7,2 г | Мельхіор 75 % Cu 25 % Ni |
гладкий з написом: «NIPPON ? 500 ? NIPPON ? 500 ?» | номінал, павловнія, назва країни, | номінал, бамбук, мандарин, рік виготовлення | 1982[14] |
|
7 г | 72 % Cu 20 % Zn 8 % Ni |
наріз навскіс | номінал, бамбук, мандарин, рік виготовлення | 2000 | ||||
|
500 єн | 26,5 mm | 1.81 mm | 7 r | Зовнішній край: нікельована латунь
Внутрішня частина: мельхіор (75% мідь 12,5% цинку 12,5% нікелю) |
Гвинтові фестончасті | номінал, павловнія, назва країни, | номінал, бамбук, мандарин, рік випуску | 2021 |
Вилучені з обігу 31 травня 1987 року.
| Золоті єни | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Фото | Номінал | Характеристики | Опис | Виготовлено | |||||
| Діаметр | Маса | Склад | Гурт | Аверс | Реверс | Рік | Кількість | ||
|
1 єна | 13,515 | 1,66 | 90 % Au 10 % Ag |
рубчатий | номінал, назва країни, рік виготовлення | емблема Імператора, сонце, павловнія, прапори Імператора | 1871–1872 | 2,037,055 |
|
1 єна | 12,121 | 90 % Au 10 % Ag |
рубчатий | номінал, назва країни, рік виготовлення | емблема Імператора, сонце, павловнія, прапори Імператора | 1874–1880 | ||
|
2 єни[15] | 17,484 | 3,33 | 90 % Au 10 % Ag |
рубчатий | номінал, назва країни, рік виготовлення | емблема Імператора, сонце, павловнія, прапори Імператора | 1871–1872 | 883 749 |
|
|
2 єни | 16,969 | 90 % Au 10 % Ag |
рубчатий | номінал, назва країни, рік виготовлення | емблема Імператора, сонце, павловнія, прапори Імператора | 1874–1880 | ||
|
5 єн[16] | 23,848 | 8,33 | 90 % Au 10 % Ag |
рубчатий | номінал, назва країни, рік виготовлення | емблема Імператора, сонце, павловнія, прапори Імператора | 1871–1872 | 883 749 |
|
5 єни | 21,819 | 90 % Au 10 % Ag |
рубчатий | номінал, назва країни, рік виготовлення | емблема Імператора, сонце, павловнія, прапори Імператора | 1874–1880 | ||
|
5 єн | 16,969 | 4,16 | 90 % Au 10 % Ag |
рубчатий | емблема Імператора, номінал, павловнія | номінал, назва країни, сонце, рік виготовлення | 1897–1930 | 1 369 246 |
|
|
10 єн[17] | 29,424 | 16,66 | 90 % Au 10 % Ag |
рубчатий | номінал, назва країни, рік виготовлення | емблема Імператора, сонце, павловнія, прапори Імператора | 1871–1873 | 1 871 013 |
|
10 єн | 29,394 | 90 % Au 10 % Ag |
рубчатий | номінал, назва країни, рік виготовлення | емблема Імператора, сонце, павловнія, прапори Імператора | 1876–1880 | ||
|
10 єн | 21,212 | 8,33 | 90 % Au 10 % Ag |
рубчатий | емблема Імператора, номінал, павловнія | номінал, назва країни, сонце, рік виготовлення | 1897–1910 | 20 295 000 |
|
20 єн[18] | 35.060 | 33,33 | 90 % Au 10 % Ag |
рубчатий | номінал, назва країни, рік виготовлення | емблема Імператора, сонце, павловнія, прапори Імператора | 1870–1880 | 47 270 |
|
20 єн | 28,787 | 16,66 | 90 % Au 10 % Ag |
рубчатий | емблема Імператора, номінал, павловнія | номінал, назва країни, сонце, рік виготовлення | 1897–1932 | 5 895 491 |
| Срібні єни | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Фото | Номінал | Характеристики | Опис | Виготовлено | |||||
| Діаметр | Маса | Склад | Гурт | Аверс | Реверс | Рік | Кількість | ||
|
1 єна | 37,575 | 26,95 | 90 % Ag 10 % Cu |
рубчатий | номінал, дракон, назва країни, рік виготовлення | емблема Імператора, сонце, павловнія | 1870 | 3 685 693 |
|
1 єна | 37,575 | 26,95 | 90 % Ag 10 % Cu |
рубчатий | номінал (англійською), дракон, назва країни, рік виготовлення | емблема Імператора, номінал, павловнія | 1874—1897 | 158 464 307 |
|
1 єна | 38,58 | 27,21 | 90 % Ag 10 % Cu |
рубчатий | номінал (англійською), дракон, назва країни, рік виготовлення | емблема Імператора, номінал, павловнія | 1875—1877 | 3 057 252 |
|
1 єна | 37,575 | 26,95 | 90 % Ag 10 % Cu |
рубчатий | емблема Імператора, номінал, павловнія | номінал (англійською), дракон, назва країни, рік виготовлення | 1901—1914 | 39 387 407 |
|
100 єн | 22,6 | 4,8 | 60 % Ag 30 % Cu |
рубчатий | номінал, фенікс, назва країни | номінал (англійською), сонце, айстра, рік виготовлення | 1957—1958 | 100 010 108 |
|
100 єн | 22,6 | 4,8 | 60 % Ag 30 % Cu |
рубчатий | номінал, колосся рису, назва країни | номінал, півсфери, рік виготовлення | 1959—1966 | 390 031 376 |
| Латунні єни | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Фото | Номінал | Характеристики | Опис | Виготовлено | |||||
| Діаметр | Маса | Склад | Гурт | Аверс | Реверс | Рік | Кількість | ||
|
1 єна | 20,0 | 3,20 | 60 %—70 % Cu 30 %—40 % Zn |
гладкий | номінал, мандарин | номінал (англійською), назва країни, рік виготовлення | 1948–1950 | 451 209 608 |
|
5 єна | 22,0 | 4,0 | 60 %—70 % Cu 30 %—40 % Zn |
гладкий | номінал, Парламент Японії | голуб, назва країни, рік виготовлення | 1948–1949 | 254 262 744 |
Пам'ятна серія D (2000)
| Пам'ятна серія D (2000)[19] | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Фото | Номінал | Розмір | Основний колір | Опис | Випуск | ||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | ||||
|
|
2 000 єн | 154 × 76 мм | Зелений | Церемоніальні ворота в Замку Сюрі | Сцена з «Повість про Ґендзі» і портрет Мурасакі Сікібу | 19 липня 2000 |
Серія Е (2004)
| Серія Е (2004)[20] | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Фото | Номінал | Розмір | Основний колір | Опис | Випуск | ||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | ||||
|
|
1 000 єн | 150 × 76 мм | Синій | Хидей Ногучі | Гора Фудзі, озеро Мотосу, сакура | 1 листопада 2004 |
|
|
5 000 єн | 156 × 76 мм | Фіолетовий | Ітійо Хіґуті[en] | Іриси художника Огата Корина | |
|
|
10 000 єн | 160 × 76 мм | Брунатний | Фукудзава Юкіті | Фенікс з Зали феніксів Бьодоїн | |
9 квітня 2019 року міністр фінансів Асо Таро оголосив про новий дизайн банкнот номіналом 1 000, 5 000 і 10 000 єн, які будуть використовуватися з 2024 року. На банкноті номіналом 1000 єн зображені Кітасато Сібасабуро і Велика хвиля в Канаґаві, на банкноті номіналом 5 000 єн зображені Цуда Умеко і квіти ґліцинії, а на банкноті номіналом 10 000 єн зображені Шібусава Ейїчі і залізничний вокзал Токіо.
| Аверс | Реверс | Номінал | Розмір | Основний колір | Аверс | Реверс | Випуск |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
1 000 єн | 150 × 76 мм | Синій | Кітасато Сібасабуро | Велика хвиля в Канаґаві з серії Тридцять шість видів Фудзі | 3 липня 2024 |
|
|
5 000 єн | 156 × 76 мм | Фіолетовий | Цуда Умеко[en] | Квіти ґліцинії | |
|
|
10 000 єн | 160 x 76 мм | Коричневий | Шібусава Ейїчі | Залізничний вокзал Токіо |
На початок XXI століття, єна разом з британським фунтом займає 3—4 місця у світі за обсягами торгівлі та часткою в іноземних валютних резервах центробанків різних країн. Також є однією з п'яти резервних валют Міжнародного валютного фонду. Це пояснюється економікою Японії, яка є однією з найбільших, найрозвиненіших та найстабільніших у світі. Втім, в кінці минулого та на початку теперішнього століття, відбувалося скорочення частки накопичень в японських єнах, що викликано сповільненням темпів зростання економіки Японії.[2]
| 2023 | 2022 | 2021 | 2020 | 2019 | 2018 | 2017 | 2016 | 2015 | 2014 | 2013 | 2012 | 2011 | 2010 | 2009 | 2008 | 2007 | 2006 | 2005 | 2004 | 2003 | 2002 | 2001 | 2000 | 1999 | 1998 | 1997 | 1996 | 1995 | 1984 | 1983 | 1982 | 1980 | 1976 | 1972 | 1970 | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Долар США | 58,44 % | 58,52 % | 58,80 % | 58,92 % | 60,75 % | 61,76 % | 62,73 % | 65,36 % | 65,75 % | 65,17 % | 61,28 % | 61,50 % | 62,69 % | 62,24 % | 62,15 % | 63,77 % | 63,87 % | 65,04 % | 66,51 % | 65,51 % | 65,45 % | 66,50 % | 71,51 % | 71,13 % | 71,01 % | 69,28 % | 65,10 % | 61,98 % | 58,96 % | 65,8 % | 68,5 % | 68,4 % | 67,2 % | 76,6 % | 78,6 % | 77,2 % |
| Євро | 19,94 % | 20,37 % | 20,59 % | 21,29 % | 20,59 % | 20,67 % | 20,17 % | 19,14 % | 19,15 % | 21,21 % | 24,21 % | 24,07 % | 24,44 % | 25,76 % | 27,70 % | 26,21 % | 26,13 % | 24,99 % | 23,89 % | 24,68 % | 25,03 % | 23,65 % | 19,18 % | 18,29 % | 17,90 % | |||||||||||
| Німецька марка | 13,79 % | 14,48 % | 14,67 % | 15,75 % | 12,1 % | 11,2 % | 12,4 % | 14,8 % | 8,8 % | 4,6 % | 1,9 % | |||||||||||||||||||||||||
| Японська єна | 5,69 % | 5,54 % | 5,52 % | 6,03 % | 5,87 % | 5,19 % | 4,90 % | 3,95 % | 3,75 % | 3,55 % | 3,82 % | 4,09 % | 3,61 % | 3,66 % | 2,90 % | 3,47 % | 3,18 % | 3,46 % | 3,96 % | 4,28 % | 4,42 % | 4,94 % | 5,04 % | 6,06 % | 6,37 % | 6,24 % | 5,77 % | 6,71 % | 6,77 % | 5,4 % | 4,7 % | 4,6 % | 4,3 % | 2,1 % | 0,1 % | |
| Британський фунт | 4,86 % | 4,90 % | 4,81 % | 4,73 % | 4,64 % | 4,43 % | 4,54 % | 4,35 % | 4,72 % | 3,70 % | 3,99 % | 4,04 % | 3,84 % | 3,94 % | 4,25 % | 4,22 % | 4,82 % | 4,52 % | 3,75 % | 3,49 % | 2,86 % | 2,92 % | 2,70 % | 2,75 % | 2,89 % | 2,66 % | 2,58 % | 2,68 % | 2,11 % | 2,8 % | 2,6 % | 2,4 % | 2,9 % | 1,9 % | 7,1 % | 10,4 % |
| Канадський долар | 2,59 % | 2,39 % | 2,38 % | 2,08 % | 1,86 % | 1,84 % | 2,03 % | 1,94 % | 1,78 % | 1,75 % | 1,83 % | 1,43 % | ||||||||||||||||||||||||
| Китайський юань | 2,29 % | 2,61 % | 2,80 % | 2,29 % | 1,94 % | 1,89 % | 1,23 % | 1,08 % | ||||||||||||||||||||||||||||
| Австралійський долар | 2,14 % | 1,97 % | 1,84 % | 1,83 % | 1,70 % | 1,63 % | 1,80 % | 1,69 % | 1,77 % | 1,60 % | 1,82 % | 1,46 % | ||||||||||||||||||||||||
| Французький франк | 1,62 % | 1,44 % | 1,85 % | 2,35 % | 1,0 % | 1,1 % | 1,3 % | 1,7 % | 1,6 % | 0,9 % | 1,1 % | |||||||||||||||||||||||||
| Швейцарський франк | 0,20 % | 0,23 % | 0,17 % | 0,17 % | 0,15 % | 0,14 % | 0,18 % | 0,16 % | 0,27 % | 0,24 % | 0,27 % | 0,21 % | 0,08 % | 0,13 % | 0,12 % | 0,14 % | 0,16 % | 0,17 % | 0,15 % | 0,17 % | 0,23 % | 0,41 % | 0,25 % | 0,27 % | 0,23 % | 0,33 % | 0,35 % | 0,30 % | 0,33 % | 2,0 % | 2,3 % | 2,7 % | 3,2 % | 2,2 % | 1,0 % | 0,7 % |
| Нідерландський гульден | 0,27 % | 0,35 % | 0,24 % | 0,32 % | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інші | 3,85 % | 3,48 % | 3,09 % | 2,65 % | 2,51 % | 2,45 % | 2,43 % | 2,33 % | 2,82 % | 2,78 % | 2,78 % | 3,20 % | 5,33 % | 4,27 % | 2,88 % | 2,20 % | 1,83 % | 1,81 % | 1,74 % | 1,87 % | 2,01 % | 1,58 % | 1,31 % | 1,49 % | 1,60 % | 4,50 % | 3,86 % | 4,48 % | 4,87 % | 10,9 % | 9,6 % | 8,2 % | 5,9 % | 6,8 % | 7,7 % | 8,7 % |
| Джерела: World Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves Міжнародний валютний фонд (1995-2023), The evolution of reserve currency diversification, December 1986 Банк міжнародних розрахунків (1970-1984) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Таблиця демонструє середній місячний курс єни до долара США з 1949 по 2015 рік.[21][22] Жовтим кольором виділені максимум та мінімум.
| Рік | Місяць | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | |
| 1949–71 | 360 | |||||||||||
| 1972 | 308 | |||||||||||
| 1973 | 301.15 | 270.00 | 265.83 | 265.50 | 264.95 | 265.30 | 263.45 | 265.30 | 265.70 | 266.68 | 279.00 | 280.00 |
| 1974 | 299.00 | 287.60 | 276.00 | 279.75 | 281.90 | 284.10 | 297.80 | 302.70 | 298.50 | 299.85 | 300.10 | 300.95 |
| 1975 | 297.85 | 286.60 | 293.80 | 293.30 | 291.35 | 296.35 | 297.35 | 297.90 | 302.70 | 301.80 | 303.00 | 305.15 |
| 1976 | 303.70 | 302.25 | 299.70 | 299.40 | 299.95 | 297.40 | 293.40 | 288.76 | 287.30 | 293.70 | 296.45 | 293.00 |
| 1977 | 288.25 | 283.25 | 277.30 | 277.50 | 277.30 | 266.50 | 266.30 | 267.43 | 264.50 | 250.65 | 244.20 | 240.00 |
| 1978 | 241.74 | 238.83 | 223.40 | 223.90 | 223.15 | 204.50 | 190.80 | 190.00 | 189.15 | 176.05 | 197.80 | 195.10 |
| 1979 | 201.40 | 202.35 | 209.30 | 219.15 | 219.70 | 217.00 | 216.90 | 220.05 | 223.45 | 237.80 | 249.50 | 239.90 |
| 1980 | 237.73 | 244.07 | 248.61 | 251.45 | 228.06 | 218.11 | 220.91 | 224.34 | 214.95 | 209.21 | 212.99 | 209.79 |
| 1981 | 202.19 | 205.76 | 208.84 | 215.07 | 220.78 | 224.21 | 232.11 | 233.62 | 229.83 | 231.40 | 223.76 | 219.02 |
| 1982 | 224.55 | 235.25 | 240.64 | 244.90 | 236.97 | 251.11 | 255.10 | 258.67 | 262.74 | 271.33 | 265.02 | 242.49 |
| 1983 | 232.90 | 236.27 | 237.92 | 237.70 | 234.78 | 240.06 | 240.49 | 244.36 | 242.71 | 233.00 | 235.25 | 234.34 |
| 1984 | 233.95 | 233.67 | 225.52 | 224.95 | 230.67 | 233.29 | 242.72 | 242.24 | 245.19 | 246.89 | 243.29 | 247.96 |
| 1985 | 254.11 | 260.34 | 258.43 | 251.67 | 251.57 | 248.95 | 241.70 | 237.20 | 236.91 | 214.84 | 203.85 | 202.75 |
| 1986 | 200.05 | 184.62 | 178.83 | 175.56 | 166.89 | 167.82 | 158.65 | 154.11 | 154.78 | 156.04 | 162.72 | 162.13 |
| 1987 | 154.48 | 153.49 | 151.56 | 142.96 | 140.47 | 144.52 | 150.20 | 147.57 | 143.03 | 143.48 | 135.25 | 128.25 |
| 1988 | 127.44 | 129.26 | 127.23 | 124.88 | 124.74 | 127.20 | 133.10 | 133.63 | 134.45 | 128.85 | 123.16 | 123.63 |
| 1989 | 127.24 | 127.77 | 130.35 | 132.01 | 138.40 | 143.92 | 140.63 | 141.20 | 145.06 | 141.99 | 143.55 | 143.62 |
| 1990 | 145.09 | 145.54 | 153.19 | 158.50 | 153.52 | 153.78 | 149.23 | 147.46 | 138.96 | 129.73 | 129.01 | 133.72 |
| 1991 | 133.65 | 130.44 | 137.09 | 137.15 | 138.02 | 139.83 | 137.98 | 136.85 | 134.59 | 130.81 | 129.64 | 128.07 |
| 1992 | 125.05 | 127.53 | 132.75 | 133.59 | 130.55 | 126.90 | 125.66 | 126.34 | 122.72 | 121.14 | 123.84 | 123.98 |
| 1993 | 125.02 | 120.97 | 117.02 | 112.37 | 110.23 | 107.29 | 107.77 | 103.72 | 105.27 | 106.94 | 107.81 | 109.72 |
| 1994 | 111.49 | 106.14 | 105.12 | 103.48 | 104.00 | 102.69 | 98.54 | 99.86 | 98.79 | 98.40 | 98.00 | 100.17 |
| 1995 | 99.79 | 98.23 | 90.77 | 83.53 | 85.21 | 84.54 | 87.24 | 94.56 | 100.31 | 100.68 | 101.89 | 101.86 |
| 1996 | 105.81 | 105.70 | 105.85 | 107.40 | 106.49 | 108.82 | 109.25 | 107.84 | 109.76 | 112.30 | 112.27 | 113.74 |
| 1997 | 118.18 | 123.01 | 122.66 | 125.47 | 118.91 | 114.31 | 115.10 | 117.89 | 120.74 | 121.13 | 125.35 | 129.52 |
| 1998 | 129.45 | 125.85 | 128.83 | 131.81 | 135.08 | 140.35 | 140.66 | 144.76 | 134.50 | 121.33 | 120.61 | 117.40 |
| 1999 | 113.14 | 116.73 | 119.71 | 119.66 | 122.14 | 120.81 | 119.76 | 113.30 | 107.45 | 106.00 | 104.83 | 102.61 |
| 2000 | 105.21 | 109.34 | 106.62 | 105.35 | 108.13 | 106.13 | 107.90 | 108.02 | 106.75 | 108.34 | 108.87 | 112.21 |
| 2001 | 117.10 | 116.10 | 121.21 | 123.77 | 121.83 | 122.19 | 124.63 | 121.53 | 118.91 | 121.32 | 122.33 | 127.32 |
| 2002 | 132.66 | 133.53 | 131.15 | 131.01 | 126.39 | 123.44 | 118.08 | 119.03 | 120.49 | 123.88 | 121.54 | 122.17 |
| 2003 | 118.67 | 119.29 | 118.49 | 119.82 | 117.26 | 118.27 | 118.65 | 118.81 | 115.09 | 109.58 | 109.18 | 107.87 |
| 2004 | 106.39 | 106.54 | 108.57 | 107.31 | 112.27 | 109.45 | 109.34 | 110.41 | 110.05 | 108.90 | 104.86 | 103.82 |
| 2005 | 103.27 | 104.84 | 105.30 | 107.35 | 106.94 | 108.62 | 111.94 | 110.65 | 111.03 | 114.84 | 118.45 | 118.60 |
| 2006 | 115.33 | 117.81 | 117.31 | 117.13 | 111.53 | 114.57 | 115.59 | 115.86 | 117.02 | 118.59 | 117.33 | 117.26 |
| 2007 | 120.59 | 120.49 | 117.29 | 118.81 | 120.77 | 122.64 | 121.56 | 116.74 | 115.01 | 115.77 | 111.24 | 112.28 |
| 2008 | 107.60 | 107.18 | 100.83 | 102.41 | 104.11 | 106.86 | 106.76 | 109.24 | 106.71 | 100.20 | 96.89 | 91.21 |
| 2009 | 90.35 | 92.53 | 97.83 | 98.92 | 96.43 | 96.58 | 94.49 | 94.90 | 91.40 | 90.28 | 89.11 | 89.52 |
| 2010 | 91.26 | 90.28 | 90.56 | 93.43 | 91.79 | 90.89 | 87.67 | 85.44 | 84.31 | 81.80 | 82.43 | 83.38 |
| 2011 | 82.63 | 82.52 | 81.82 | 83.34 | 81.23 | 80.49 | 79.44 | 77.09 | 76.78 | 76.72 | 77.50 | 77.81 |
| 2012 | 76.94 | 78.47 | 82.37 | 81.42 | 79.70 | 79.27 | 78.96 | 78.68 | 78.17 | 78.97 | 80.92 | 83.60 |
| 2013 | 89.15 | 93.07 | 94.73 | 97.74 | 101.01 | 97.52 | 99.66 | 97.83 | 99.30 | 97.73 | 100.04 | 103.42 |
| 2014 | 103.94 | 102.02 | 102.30 | 102.54 | 101.78 | 102.05 | 101.73 | 102.95 | 107.16 | 108.03 | 116.24 | 119.29 |
| 2015 | 118.25 | 118.59 | 120.37 | 119.57 | 120.82 | 123.7 | 123.31 | 123.17 | 120.13 | 119.99 | 122.58 | 121.78 |
| 2016 | 118.18 | 115.01 | 113.05 | 109.72 | 109.24 | 105.44 | 103.97 | 101.28 | 101.99 | 103.81 | ||
| Рік | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру |
| Місяць | ||||||||||||
Японська єна має в світі репутацію надійної валюти-сховища у часи різних економічних потрясінь. У такі періоди (як наприклад фінансова криза 2008 року) попит на валюту (і відповідно її обмінний курс) росте. Однак це не завжди справджується. Так протягом 2022-24 років, японська єна значно знизилася через відмінну політику Банку Японії у відсоткових ставках відносно інших провідних центральних банків світу, насамперед Федеральної резервної системи США.[23]
Станом на 7 листопада 2024, валютний курс єни (за даними МВФ, ЄЦБ та НБУ) становить 154,6 єн за 1 долар США, 166,7 єн за 1 євро та 3,761 єн за 1 гривню.
| Поточний обмінний курс JPY | |
|---|---|
| На Minfin.com.ua(укр.) | AUD CAD CHF CNY EUR GBP USD UAH |
| На XE.com(англ.) | AUD CAD CHF CNY EUR GBP USD UAH |
| На fxtop.com(англ.) | AUD CAD CHF CNY EUR GBP USD UAH |
- ↑ Consumer Price Index, Japan 2023 stat.go.jp, процитовано: 24.09.2024
- ↑ а б Top 8 Most Tradable Currencies [Архівовано 6 січня 2016 у Wayback Machine.] investopedia.com, November 14, 2015
- ↑ Традиційне написання — «圓». Семантично цей ієрогліф означає «круглий посуд» (員), оточений по колу «межею» (口). Сам «круглий посуд» складається з «речі» (口) і «мушлі» (貝). Остання здавна використовувалася у східно-азійському регіоні як замінник грошей. Нове написання ієрогліфа «円» є скорописним варіантом традиційного «圓».
- ↑ Цей знак є модифікацією знаку долара США «$»: латинська «Y» (від англійського «yen») перекреслена двома горизонтальними рисками.
- ↑ 1 єна = 100 сен = 1000 рін. Сени і ріни були в обігу до прийняття у липні 1953 року Закону Японії про впорядкування грошей малого номіналу і підрахунок дробових сум під час розрахунків. З 31 грудня 1953 року ці допоміжні грошові одиниці використовуються як абстрактні поняття на біржах і бухгалтеріях для позначення десяткових дробів у нецілих суммах.
- ↑ кит. 銀円.
- ↑ кит. 洋円.
- ↑ кит. 香港壱圓.
- ↑ Medhurst, Walter Henry. (1830). An English and Japanese, and Japanese and English Vocabulary: Compiled from Native Works, p. 296. [Архівовано 12 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Hepburn, James Curtis. (1867). A Japanese and English Dictionary, p. 127. [Архівовано 3 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ В китайській мові японську єну називають «японським юанем» (日元, 日圓), долар США — «американським юанем» (美元, 美圓), а євро — «європейським юанем» (欧元, 欧圓).
- ↑ Чеська крона [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 462. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
- ↑ Монети, що перебувають в обігу // Офіційна сторінка Банку Японії. Архів оригіналу за 31 грудня 2010. Процитовано 1 червня 2009.
- ↑ вилучено з обігу
- ↑ З 1897 року дорівнювала 4 єнам
- ↑ З 1897 року дорівнювала 10 єнам
- ↑ З 1897 року дорівнювала 20 єнам
- ↑ З 1897 року дорівнювала 40 єнам
- ↑ Пам'ятна серія D (2000) // Офіційна сторінка банку Японії. Архів оригіналу за 18 серпня 2007. Процитовано 1 червня 2009.
- ↑ Серія Е (2004) // Офіційна сторінка банку Японії. Архів оригіналу за 18 серпня 2007. Процитовано 1 червня 2009.
- ↑ Банк Японії: «Курс іноземних валют.» [Архівовано 17 червня 2008 у Wayback Machine.] 2006.
- ↑ Bank of Japan: BOJ's Main Time-series Statistics (Monthly) [Архівовано 3 червня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Японська єна: чи є підстави зміни тренда minfin.com.ua, 15 серпня 2024
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997. — 464 с.
- Банк Японії (яп.) -(англ.)
| Історія |  | ||
|---|---|---|---|
| Географія | |||
| Політика | |||
| Економіка | |||
| Суспільство | |||
| Символіка | |||
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
