Мулла

Мулли на прийомі у шаха Сафаві

Мулла, що молиться в Імамзаде Саїда Гамзи, Тебриз.

Мулла́ (араб. المُلَّا‎‎, кириліз.: аль-муллаа — «пан», «повелитель», «володар», в іранських і тюркських мовах це слово має форми мелла, молло, молдо) — знавець Корану і мусульманського ритуалу, служитель культу; вчитель релігійної школи; грамотна, вчена людина. Зазвичай мулла обирається мусульманами з власного середовища.
В українській мові словом «мулла» зазвичай називають імама, настоятеля мечеті

У Середній Азії та на Кавказі цим словом називають людину, що виконує функції імама в мечеті. Мулла входить до складу мусульманського духовенства, та це нижчий чин, зазвичай той, що немає спеціальної богословської освіти. За висловом видатного українського сходознавця А. Кримського, мулла — це т. зв. «буденний імам», що не може промовляти хутбу (проповідь) у п'ятниці та свята, але керує молитвою у будні, а також здійснює ритуальні функції, читаючи молитву під час похоронів чи шлюбного обряду. Претендент на звання мулли повинен бути грамотним і знати напам'ять ті сури Корану, що вживаються під час ритуалів.<

На Кавказі у тюрків-сунітів існує звання «мулла-ефенді», а у шиїтів — «мулла-ахунд», що відповідає титулу «шейх аль-іслам».

У Російській імперії мулла був фактично прирівняний до священника, статус мулли визначався державними постановами, а діяльність контролювалась чиновниками; мулла призначався спеціальним указом, зазвичай він закріплювався за конкретною мечеттю.

У староукраїнських текстах татарського мулу називали абиз.

Джерела

• Ислам: Энциклопедический словарь. — М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. С. 170 (рос.)
• Брокгауз Ф. А., Ефрон И. А. Энциклопедический словарь. Мулла^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)

Посилання

• Мулла // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• Мулла [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• МУЛЛА [Архівовано 2 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)