Очікує на перевірку

Шкала Мооса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Open wooden box with ten compartments, each containing a numbered mineral specimen.
Набір твердості за Моосом, що містить один зразок кожного мінералу за десятибальною шкалою твердості
Пам'ятна дошка Фрідріху Моосу у Відні

Шкалá Мóоса (en. Mohs scale, мінералогічна шкала твердості) — набір еталонних мінералів для визначення відносної твердості методом надряпування. Як еталони прийнято 10 мінералів, розташованих в порядку зростання твердості.

Відносна твердість мінералів за шкалою Мооса визначається шляхом дряпання мінералу, який досліджується, гострими краями еталонних мінералів (пасивна твердість) або дряпання еталонних мінералів досліджуваним зразком (активна твердість). Еталонами є: 1 — тальк, 2 — гіпс, 3 — кальцит, 4 — флюорит, 5 — апатит, 6 — ортоклаз, 7 — кварц, 8 — топаз, 9 — корунд, 10 — алмаз.

Запропонована у 1811 році німецьким мінералогом Фрідріхом Моосом.

Твердість Мінерал Абсолютна твердість
1 Тальк (Mg3Si4O10(OH)2) 1
2 Гіпс (CaSO4·2H2O) 3
3 Кальцит (CaCO3) 9
4 Флюорит (CaF2) 21
5 Апатит (Ca5(PO4)3(OH-,Cl-,F-)) 48
6 Польовий шпат (KAlSi3O8) 72
7 Кварц (SiO2) 100
8 Топаз (Al2SiO4(OH-,F-)2) 200
9 Корунд (Al2O3) 400
10 Алмаз (C) 1500

Була запропонована також альтернативна таблиця визначення твердості мінералів, значення твердості згідно з якою можуть коливатись між двома рівнями. Дана таблиця наведена нижче:

{{{1}}}

Література

[ред. | ред. код]
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.
  • Cordua, William S. (c. 1990). The Hardness of Minerals and Rocks. Lapidary Digest — через gemcutters.org.