| dbo:abstract
|
- جوبيتر وآيو هي لوحة من رسم الفنان الإيطالي أنطونيو دا كوريدجو بحيث تعود إلي عصر النهضة الأوربي تعود هذه اللوحة للقرن السادس عشر الميلادي و تُؤرخ تقريباًَ بين عامي 1532 و 1533 م . و هي محفوظة الآن في متحف تاريخ الفنون في العاصمة النمساوية فيينا . (ar)
- Jupiter und Io ist ein Gemälde von Antonio da Correggio aus der ersten Hälfte des 16. Jahrhunderts im Stil der Renaissance. Es zeigt den Moment der Verführung der Io durch den Gott Jupiter und gilt als eines der Meisterwerke Correggios. Heute befindet es sich im Kunsthistorischen Museum in Wien. (de)
- Júpiter e Ío (en italiano, Giove e Io) es un cuadro del pintor italiano Antonio Allegri da Correggio. Está realizado en óleo sobre lienzo, y fue pintado hacia 1531-1532.En la actualidad, se conserva en el Museo de Historia del Arte de Viena, Austria. En esta obra y El rapto de Ganimedes, Correggio alcanza la cima de sus posibilidades artísticas. Esta obra fue pintada como pieza que acompañaba a la citada El rapto de Ganimedes, conservada también en ese museo de Viena. Los dos cuadros, junto con otra pareja, la Dánae que se conserva en Roma y la Leda con el cisne de Berlín, forman un ciclo de cuatro telas pintadas por Correggio a partir del año 1530, con el título de «Los amores de Júpiter», encargada por Federico II Gonzaga para decorar la Sala de Ovidio en el Palazzo Te de Mantua; no obstante, fueron un regalo para el emperador Carlos V y en consecuencia, el ciclo fue dispersado fuera de Italia. Ío era, según la mitología griega, una doncella de Argos, hija de Ínaco y sacerdotisa de Hera (o hija del rey Yaso), a la que Zeus (dios griego del que es equivalente el Júpiter romano) visitó transformado en una gran neblina y aprovechó para arrebatarle su virginidad. Todo ello aparece narrado en Las metamorfosis de Ovidio, libro que se convirtió en fuente literaria de temas para la pintura manierista y la barroca. El cuadro representa el momento de la unión carnal entre Ío y Zeus que la envuelve en forma de nube, abrazándola. No resulta fácil representar a un hombre disfrazado de nube haciendo el amor a una joven: aquí lo resuelve haciendo entrever una mano y un rostro de hombre en la nube. Es de destacar el contraste entre la evanescente figura del inmaterial Júpiter, y la sensualidad sustancia del cuerpo de Ío, que se muestra perdido en un rapto erótico que anticipa las obras de Bernini y Rubens. El efecto cromático se basa en el contraste entre el cielo, dibujado con densas nubes oscuras, y la blanca figura de Ío, en una postura retorcida típicamente manierista. El cuerpo está colocado en forma serpentinata, esto es, de S, y es una disposición propia de Correggio que luego imitaron los pintores barrocos. El ciervo que está bebiendo agua, figura situada en la esquina inferior derecha del cuadro, no aparece en la historia de Ovidio. Puede referirse a que el padre de Ío era Ínaco, un oceánida o dios fluvial. (es)
- Jupiter et Io – ou Io et Jupiter – est un tableau du peintre italien Le Corrège réalisé vers 1530. Cette huile sur toile représente Jupiter métamorphosé en nuage sombre embrassant la nymphe Io. Elle est conservée au musée d'Histoire de l'art de Vienne, à Vienne, en Autriche. (fr)
- Jupiter and Io is a painting by the Italian High Renaissance artist Antonio da Correggio around 1530. It now hangs in the Kunsthistorisches Museum in Vienna, Austria. (en)
- Giove e Io è un dipinto a olio su tela (163,5x74 cm) di Correggio, databile al 1532-1533 circa e conservato nel Kunsthistorisches Museum di Vienna. Fa parte di una serie realizzata per il duca di Mantova Federico II Gonzaga che ha per tema gli amori di Giove. (it)
- 『ユピテルとイオ』（伊: Giove e Io, 英: Jupiter and io）あるいは『イオ』（伊: Io）は、ルネサンス期のイタリア、パルマ地方を中心に活躍した画家コレッジョが1531年から1532年に制作した絵画である。主題はギリシア神話であり、オウィディウスの『変身物語』1巻のユピテル（ゼウス）とイオの物語から取られている。マントヴァ候フェデリコ2世・ゴンザーガの注文によって制作された作品で、『レダと白鳥』（Leda e il cigno）、『ダナエ』（Danae）、『ガニュメデスの略奪』（Ratto di Ganimede）とともにユピテルの愛の物語をテーマとする神話画連作を構成している。この4作品は制作後時を置かずして神聖ローマ皇帝カール5世に贈呈されるが、もともとはパラッツォ・デル・テ（テ離宮）の《オウィディウスの間》を飾ることが目的だったと考えられている。 死の数年前に制作され、画家の想像力と卓越した技術が融合した本作品は、官能性、詩的情緒、バロックを先取りする表現によって、イオを描いた神話画におけるほとんど唯一の傑作であると同時に画家の最高傑作と見なされている。現在は対作品として制作された『ガニュメデスの略奪』ともにウィーンの美術史美術館に所蔵されている。 (ja)
- Jowisz i Io – obraz namalowany w 1532 (lub 1531) przez włoskiego artystę renesansowego, Antonia Allegriego da Correggia, który obecnie znajduje się w zbiorach Muzeum Historii Sztuki w Wiedniu (Kunsthistorisches Museum Wien). (pl)
- Júpiter e Io é uma pintura a óleo sobre tela de 1532-1533 do pintor italiano Antonio Allegri de Correggio (1489-1534), pintura que se encontra atualmente no Museu de História da Arte em Viena de Vienna. Fez parte de um conjunto de pinturas realizadas por Correggio para o duque Frederico II Gonzaga de Mântua tendo por tema os amores de Júpiter. (pt)
- «Юпітер та Іо» (італ. Giove e Io) — картина італійського живописця Антоніо Аллегрі відомого як Корреджо (1490—1534), представника доби Високого Відродження. Створена близько 1530 року. Зберігається у Музеї історії мистецтв у Відні (інв. №GG 274). Картина була придбана імператором Рудольфом II для кунсткамери у 1601 році. (uk)
- Jupiter och Io är en målning av den italienske konstnären Correggio, daterad till 1532–1533. Motivet är från Ovidius' Metamorfoser och visar hur Jupiter, klädd i ett mörkt moln, omfamnar och kysser Io, dotter till flodguden Inachos. Målningen mäter 162 x 73,5 centimeter och finns på Kunsthistorisches Museum i Wien. (sv)
- «Юпитер и Ио» — картина Антонио да Корреджо, написанная около 1532 года, ныне хранящаяся в Музее истории искусств в Вене. Сюжет картины, позаимствованный из «Метаморфоз» Овидия, повествует о соблазнении Юпитером Ио, дочери первого царя Аргоса Инаха: О, не беги!» Но бежала она. И пастбища ЛерныБыли уже позади, и Лиркея поля с деревамиТоже; но бог, наведя на землю пространную темень,Cкрыл ее, бег задержал и стыд девичий похитил.Тут-то Юнона с небес как раз и взглянула на Аргос,И, подивившись тому, что летучее облако будтоНочь среди белого дня навлекает, решила, что этоНе от реки, что оно поднялось не от почвенной влаги. Падкому на женщин Юпитеру приходилось часто прибегать к различного рода маскировкам, чтобы избежать гнева своей ревнивой жены Юноны — будь то лебедь, орёл или, как на данной картине, тёмное облако, которое Ио притягивает к себе с еле сдерживаемой чувственностью. Обращает на себя внимание контраст между исчезающей фигурой бестелесного Юпитера и пылающей жизненной силой Ио, потерявшейся в эротическом восторге, — приём, предвосхищающий работы Бернини и Рубенса. В правом нижнем углу видна голова оленя, пьющего из ручья, что, возможно, привносит в сюжет христианские мотивы. Серия картин «Возлюбленные Юпитера» была задумана художником после успеха его работы «Венера, Сатир и Амур». Всего Корреджо написал четыре полотна в серии, хотя по первоначальной задумке число картин могло быть больше. В первом издании своих «Жизнеописаний» Джорджо Вазари упоминает только две картины из серии — «Леду и лебедь» (в настоящее время хранится в Берлинской картинной галерее) и некую «Венеру» (предположительно — «Данаю», хранящуюся ныне в римской галерее Боргезе), известных ему лишь по описаниям Джулио Романо. Вазари пишет, что заказчик — герцог Федерико II Гонзага — намеревался преподнести их в дар королю Испании Карлу V. Исходя из того, что оставшиеся работы Корреджо на данную тему — «Похищение Ганимеда» и «Юпитер и Ио» в течение XVI века также находились в Испании, было сделано заключение, что данные четыре картины составляют единую серию. Британский искусствовед Сесиль Гулд предполагает, что Федерико заказывал «Юпитера и Ио» лично для себя, и картина была передана Карлу V только после смерти герцога в 1540 году, возможно, к свадьбе сына императора Филиппа. По другой гипотезе Федерико заказывал картину для оформления зала Овидия в своём палаццо дель Те. Предполагается, что изображения сцен насилия, взятых из истории или мифологии, могли иметь политическое значение: они воспринимались как метафоры абсолютной власти, которая, в конечном итоге, служит ко благу людей. Этим может объясняться несопротивление жертвы у Корреджо, в отличие от трактовки мифа у Овидия. С начала XVII века полотно находится в Вене, будучи упомянутым в составе собрания Габсбургов вместе с «Похищением Ганимеда». (ru)
|
| rdfs:comment
|
- جوبيتر وآيو هي لوحة من رسم الفنان الإيطالي أنطونيو دا كوريدجو بحيث تعود إلي عصر النهضة الأوربي تعود هذه اللوحة للقرن السادس عشر الميلادي و تُؤرخ تقريباًَ بين عامي 1532 و 1533 م . و هي محفوظة الآن في متحف تاريخ الفنون في العاصمة النمساوية فيينا . (ar)
- Jupiter und Io ist ein Gemälde von Antonio da Correggio aus der ersten Hälfte des 16. Jahrhunderts im Stil der Renaissance. Es zeigt den Moment der Verführung der Io durch den Gott Jupiter und gilt als eines der Meisterwerke Correggios. Heute befindet es sich im Kunsthistorischen Museum in Wien. (de)
- Jupiter et Io – ou Io et Jupiter – est un tableau du peintre italien Le Corrège réalisé vers 1530. Cette huile sur toile représente Jupiter métamorphosé en nuage sombre embrassant la nymphe Io. Elle est conservée au musée d'Histoire de l'art de Vienne, à Vienne, en Autriche. (fr)
- Jupiter and Io is a painting by the Italian High Renaissance artist Antonio da Correggio around 1530. It now hangs in the Kunsthistorisches Museum in Vienna, Austria. (en)
- Giove e Io è un dipinto a olio su tela (163,5x74 cm) di Correggio, databile al 1532-1533 circa e conservato nel Kunsthistorisches Museum di Vienna. Fa parte di una serie realizzata per il duca di Mantova Federico II Gonzaga che ha per tema gli amori di Giove. (it)
- 『ユピテルとイオ』（伊: Giove e Io, 英: Jupiter and io）あるいは『イオ』（伊: Io）は、ルネサンス期のイタリア、パルマ地方を中心に活躍した画家コレッジョが1531年から1532年に制作した絵画である。主題はギリシア神話であり、オウィディウスの『変身物語』1巻のユピテル（ゼウス）とイオの物語から取られている。マントヴァ候フェデリコ2世・ゴンザーガの注文によって制作された作品で、『レダと白鳥』（Leda e il cigno）、『ダナエ』（Danae）、『ガニュメデスの略奪』（Ratto di Ganimede）とともにユピテルの愛の物語をテーマとする神話画連作を構成している。この4作品は制作後時を置かずして神聖ローマ皇帝カール5世に贈呈されるが、もともとはパラッツォ・デル・テ（テ離宮）の《オウィディウスの間》を飾ることが目的だったと考えられている。 死の数年前に制作され、画家の想像力と卓越した技術が融合した本作品は、官能性、詩的情緒、バロックを先取りする表現によって、イオを描いた神話画におけるほとんど唯一の傑作であると同時に画家の最高傑作と見なされている。現在は対作品として制作された『ガニュメデスの略奪』ともにウィーンの美術史美術館に所蔵されている。 (ja)
- Jowisz i Io – obraz namalowany w 1532 (lub 1531) przez włoskiego artystę renesansowego, Antonia Allegriego da Correggia, który obecnie znajduje się w zbiorach Muzeum Historii Sztuki w Wiedniu (Kunsthistorisches Museum Wien). (pl)
- Júpiter e Io é uma pintura a óleo sobre tela de 1532-1533 do pintor italiano Antonio Allegri de Correggio (1489-1534), pintura que se encontra atualmente no Museu de História da Arte em Viena de Vienna. Fez parte de um conjunto de pinturas realizadas por Correggio para o duque Frederico II Gonzaga de Mântua tendo por tema os amores de Júpiter. (pt)
- «Юпітер та Іо» (італ. Giove e Io) — картина італійського живописця Антоніо Аллегрі відомого як Корреджо (1490—1534), представника доби Високого Відродження. Створена близько 1530 року. Зберігається у Музеї історії мистецтв у Відні (інв. №GG 274). Картина була придбана імператором Рудольфом II для кунсткамери у 1601 році. (uk)
- Jupiter och Io är en målning av den italienske konstnären Correggio, daterad till 1532–1533. Motivet är från Ovidius' Metamorfoser och visar hur Jupiter, klädd i ett mörkt moln, omfamnar och kysser Io, dotter till flodguden Inachos. Målningen mäter 162 x 73,5 centimeter och finns på Kunsthistorisches Museum i Wien. (sv)
- Júpiter e Ío (en italiano, Giove e Io) es un cuadro del pintor italiano Antonio Allegri da Correggio. Está realizado en óleo sobre lienzo, y fue pintado hacia 1531-1532.En la actualidad, se conserva en el Museo de Historia del Arte de Viena, Austria. En esta obra y El rapto de Ganimedes, Correggio alcanza la cima de sus posibilidades artísticas. Es de destacar el contraste entre la evanescente figura del inmaterial Júpiter, y la sensualidad sustancia del cuerpo de Ío, que se muestra perdido en un rapto erótico que anticipa las obras de Bernini y Rubens. (es)
- «Юпитер и Ио» — картина Антонио да Корреджо, написанная около 1532 года, ныне хранящаяся в Музее истории искусств в Вене. Сюжет картины, позаимствованный из «Метаморфоз» Овидия, повествует о соблазнении Юпитером Ио, дочери первого царя Аргоса Инаха: Серия картин «Возлюбленные Юпитера» была задумана художником после успеха его работы «Венера, Сатир и Амур». Всего Корреджо написал четыре полотна в серии, хотя по первоначальной задумке число картин могло быть больше. С начала XVII века полотно находится в Вене, будучи упомянутым в составе собрания Габсбургов вместе с «Похищением Ганимеда». (ru)
|
