| dbo:abstract
|
- الحرب الليفونية (1558 - 1583) خيضت من أجل السيطرة على الواقعة حالياً في أرضي استونيا ولتفيا عندما حاربت روسيا القيصرية تحالفاً متفاوتةً من الدنمارك-النرويج، ومملكة السويد، (لاحقاً كومنولث) دوقية لتوانيا الكبرى ومملكة بولندا. بين عامي 1558 و1578، هيمنت روسيا على المنطقة بنجاحات عسكرية مبكرة في دوربت (تارتو) ونارفا. قاد الحل الروسي للاتحاد الليفوني إلى الصراع مع بولندا لتوانيا في حين تدخلت السويد والدنمارك بين عامي 1559 و1561. تأسست رغم الغزو الروسي المستمر وشراء ملك الدنمارك القديمة، التي وضعها تحت سيطرة شقيقه . أراد ماغنوس توسيع ممتلكاته الليفونية لتأسيس التابعة لروسيا، والتي ظلت موجودة اسمياً حتى اعتزال ماغنوس السياسة سنة 1576. في عام 1576، أصبح ستيفن باتوري ملك بولندا وكذلك دوق لتوانيا الأكبر، وحول بنجاحاته مجريات الحرب لصالحه بين عامي 1578 و1581، بما فيها الهجوم السويدي البولندي اللتواني المشترك في . وأعقب ذلك بلغت ذروتها الطويل والصعب. بموجب عام 1582، التي أنهت الحرب بين روسيا وبولندا لتوانيا، فقدت روسيا جميع ممتلكاتها السابقة في ليفونيا وبولوتسك لصالح بولندا ولتوانيا. في العام التالي، وقعت السويد وروسيا فتحصلت السويد على معظم وشمال ليفونيا مع الاحتفاظ . (ar)
- La Guerra de Livònia de 1558 a 1583, també coneguda amb el nom de Primera Guerra del Nord, fou el primer d'una sèrie de conflictes bèl·lics entre Suècia, Polònia, Dinamarca i Rússia per la preponderància a l'espai del Bàltic. (ca)
- Livonská válka byla sérií navazujících válečných konfliktů, vedených v letech 1558 až 1583 o území Livonsko. Jejími účastníky byly na jedné straně moskevský stát za vlády Ivana IV. Hrozného, jehož cílem bylo získat přístup k Baltu, na straně druhé nejprve livonský řád, později se přidala Litva, Polsko a nakonec Švédsko. Do konfliktu zasahovaly také další strany jako Dánsko nebo osmanská říše, během diplomatických jednání se setkáme také se zástupci papežského stolce nebo benátskými diplomaty. (cs)
- Der Livländische Krieg von 1558 bis 1583, auch als Erster Nordischer Krieg bezeichnet, war der erste einer Reihe kriegerischer Konflikte zwischen Schweden, Polen-Litauen, Dänemark und dem Zarentum Russland um die Vorherrschaft im Ostseeraum. (de)
- La guerra livonia de 1558-1583 fue un conflicto militar muy largo entre Dinamarca, Polonia, Rusia y Suecia para controlar la región histórica de Livonia, actuales Estonia y Letonia. En la década de 1550, la confederación de Livonia había sido debilitada por la Reforma, mientras que su vecina Moscovia oriental había crecido en poder después de derrotar a los musulmanes Janes de Kazán y Astracán. El zar ruso Iván IV de Rusia exigió enormes impuestos: cuarenta mil táleros, que la confederación de Livonia tenía que pagar a la . El conflicto termina con la invasión rusa de 1558. Las tropas rusas ocuparon Dorpat y Narva, poniendo sitio a Reval. La meta del zar ruso era tener el acceso vital al mar Báltico. Esta acción era contraria a los intereses de otros países. En 1561, debilitada la orden de Livonia, ésta se encontraba dispersada por el Tratado de Vilna, mientras que sus tierras fueron asignadas a Lituania (Curlandia), Suecia y Dinamarca (Ösel). El último Maestre de la orden de Livonia, Gotthard Kettler, se convirtió en el primer gobernante (vasallo) del Estado lituano ducado de Curlandia, más adelante Mancomunidad Polaco-lituana. Erico XIV de Suecia y Federico II de Dinamarca enviaron tropas para proteger sus nuevos territorios adquiridos. En 1561, el concejo de la ciudad de Reval en Estonia fue entregado a Suecia. Reval se convirtió en el puesto avanzado para otras conquistas suecas en el Báltico oriental. Hacia 1562, Rusia se encontraba en guerra con los reinos de Polonia y de Suecia. Los ejércitos de los zares lograron victorias al principio, tomando Pólotsk (1563) y Pernau (1575) y conquistando mucho territorio de Lituania, hasta llegar a Vilna. Rechazando ofertas de paz de sus enemigos, el Zar se hallaba en una posición difícil alrededor de 1579, cuando Opríchnina había interrumpido a fondo la economía rusa, mientras que Lituania se había unido con Polonia (1569) y había adquirido un líder enérgico, Esteban I Báthory (1576). Este no solo reconquistó Pólotsk de Batory, sino que también puso el (1581-82). En 1581, un ejército de mercenarios de Suecia al mando de conquistó la ciudad estratégica de Narva. Finalmente, en 1582, la paz de Yam Zapolski fue firmada entre Rusia y Polonia, renunciando la primera a sus demandas sobre Livonia. El año siguiente se firmó asimismo la paz con Suecia. Según el , Rusia perdía Narva y la costa meridional del golfo de Finlandia, siendo este su único acceso al mar Báltico. La situación se invirtió parcialmente doce años más tarde, según el Tratado de Tyávzino, que acabó en una nueva guerra entre Suecia y Rusia. La guerra arruinó la economía de Rusia y sentó parte de las bases de lo que luego fue el Periodo Tumultuoso. (es)
- The Livonian War (1558–1583) was the Russian invasion of Old Livonia, and the prolonged series of military conflicts that followed, in which Tsar Ivan the Terrible of Russia (Muscovy) unsuccessfully fought for control of the region (present-day Estonia and Latvia). The Tsardom of Russia (Muscovy) faced a varying coalition of the Dano-Norwegian Realm, the Kingdom of Sweden, and the Union (later Commonwealth) of the Grand Duchy of Lithuania and the Kingdom of Poland. From 1558 to 1578, Russia controlled the greater part of the region with early military successes at Dorpat (Tartu) and Narwa (Narva). The dissolution of the Livonian Confederation brought Poland–Lithuania into the conflict, and Sweden and Denmark intervened between 1559 and 1561. Swedish Estonia was established despite continuing attacks from Russia, and Frederick II of Denmark bought the old Bishopric of Ösel–Wiek, which he placed under the control of his brother Magnus of Holstein. Magnus attempted to expand his Livonian holdings to establish the Russian vassal state, the Kingdom of Livonia, which nominally existed until his defection in 1576. In 1576, Stephen Báthory became King of Poland as well as Grand Duke of Lithuania and turned the tide of the war with his successes between 1578 and 1581, including the joint Swedish–Polish–Lithuanian offensive at the Battle of Wenden. That was followed by an extended campaign through Russia, culminating in the long and difficult Siege of Pskov. Under the 1582 Truce of Jam Zapolski, which ended the war between Russia and Poland–Lithuania, Russia lost all of its former holdings in Livonia and Polotsk to Poland–Lithuania. The following year, Sweden and Russia signed the Truce of Plussa, with Sweden gaining most of Ingria and northern Livonia while retaining the Duchy of Estonia. (en)
- La guerre de Livonie est un conflit qui oppose de 1558 à 1583 la Russie, le Danemark, la Suède et l'union du grand-duché de Lituanie et du royaume de Pologne. L'enjeu du conflit est le contrôle du territoire de la Confédération livonienne (actuelles Estonie et Lettonie). Cet État, construit sous le nom de Terra Mariana à l'époque des croisades baltes (XIIIe siècle), se caractérise encore au XVIe siècle par l'importance des institutions ecclésiastiques de culture allemande, séculières (principautés épiscopales) ou monastique (ordre militaire de Livonie, longtemps lié à l'ordre Teutonique de Prusse). Une première phase de la guerre (1558-1561) est marquée par l'offensive de l'armée russe qui occupe très rapidement plusieurs places fortes, notamment Dorpat et Narva, sans pouvoir conquérir l'ensemble du territoire. Le Danemark, puis la Suède interviennent à leur tour et s'emparent de l'île d'Ösel et du duché d'Estonie. Cette phase s'achève par la prise de contrôle de la Livonie par l'union polono-lituanienne (traité de Vilnius (1561)), qui entraîne la dissolution de l'ordre de Livonie et le partage du territoire, réparti entre le grand-duché de Lituanie (duché de Livonie) et le maître de l'ordre, qui devient duc de Courlande, vassal de la Pologne. La seconde phase (1563-1570), principalement marquée par l'affrontement entre le Danemark et la Suède pour la suprématie en mer Baltique, s'achève avec le traité de Stettin, favorable à la Suède. Dans la troisième phase (1570-1578), la Russie d'Ivan IV revient en force et occupe une grande partie de la Livonie, promouvant le prince danois Magnus de Holstein, évêque de Courlande, sur le trône d'un royaume de Livonie inféodé à la Russie. L'alliance établie entre Étienne Báthory, élu roi de Pologne et grand-duc de Lituanie en 1576, et la Suède, renverse le cours de la guerre par une série de victoires de 1578 à 1581. Ces succès vont jusqu'à une campagne en Russie, culminant avec le siège de Pskov, qui amène Ivan IV à ouvrir des négociations en 1582, avec la Pologne (paix de Jam Zapolski), puis avec la Suède (paix de Plussa) en 1583. La Russie doit céder à l'union polono-lituanienne (devenue République des Deux Nations en 1569) toutes ses conquêtes en Livonie ainsi que la ville de Polotsk. Elle cède à la Suède la plus grande partie de l'Ingrie, le nord de la Livonie et le duché d'Estonie. (fr)
- Perang Livonia tahun 1558–1599 adalah konflik militer berkepanjangan antara Ketsaran Rusia dan koalisi Denmark, Kadipaten Agung Lituania, Kerajaan Polandia (nantinya Persemakmuran Polandia-Lituania), dan Swedia untuk menguasai Livonia Raya (wilayah Estonia dan Latvia modern). 1558-1599 Kerajaan Livonia vsPersemakmuran Polandia-Lithuania Keharyapatihan Moskwa sedang membantu dengan bertahan selama 2 tahun.Pengorbanan Denmark di ganti oleh Pasukan kecilnya.Berpegangan panah dengan Lithuania saat di pertempuran waktu malam melawan Ketsaran Rusia.Pasukan di Moskwa akan mengubah tampilan perang di sana.Kerajaan Transylvania memiliki wilayah otonom untuk dikuasai selama 10 jam. Perang ini diakhiri dengan ditandatanganinya tahun 1582. (in)
- De Lijflandse Oorlog van 1558 tot 1583, ook wel de Eerste Noordse Oorlog genoemd, was de eerste fase in een langdurig militair conflict tussen het tsaardom Rusland en zijn westelijke buren over de macht in de gebieden die nu Estland en Letland vormen. (nl)
- 리보니아 전쟁은 1558년부터 1583년까지 스웨덴, 폴란드-리투아니아 연방, 러시아 차르국, 덴마크-노르웨이가 리보니아를 놓고 벌인 전쟁이다. 러시아 차르국의 차르였던 이반 4세는 서유럽과의 교류를 위해 발트 해로 진출하는 통로를 원했다. 1558년 1월 이반 4세가 리보니아 기사단에 전쟁을 선포하면서 리보니아를 침공했다. 러시아 군대는 1558년 5월에 도르파트(Dorpat, 타르투)를, 1558년 7월에 나르바(Narva)를 점령했고 나중에 레발(Reval, 탈린)을 포위하게 된다. 리보니아 기사단은 러시아, 스웨덴, 리투아니아 대공국 군대의 침공으로 인해 쇠퇴하게 된다. 리보니아 기사단은 1561년 리투아니아 빌뉴스에서 체결된 조약을 통해 해체되면서 세속화에 들어갔다. 또한 스웨덴은 에스토니아를, 덴마크는 사레마섬을, 폴란드는 쿠를란트, 젬갈레를, 리투아니아 대공국은 리보니아를 획득했다. 1561년에는 러시아의 이반 4세가 폴란드의 지그문트 2세 국왕과의 휴전에 합의했지만 스웨덴, 덴마크가 발트 해의 세력 확장을 위한 차원에서 개입하면서 전쟁은 새로운 국면에 접어들게 된다. 1562년에는 러시아의 이반 4세가 폴란드의 지그문트 2세 국왕과의 휴전을 파기했다. 1563년에는 벨라루스 폴라츠크를 점령하면서 빌뉴스로 가는 교두보를 마련했지만 러시아는 스웨덴, 폴란드와의 전쟁에 직면하게 된다. 1569년에는 폴란드와 리투아니아 대공국이 루블린 연합을 통해 폴란드-리투아니아 연방을 수립했다. 또한 러시아 차르국은 오스만 제국의 지원을 받은 크림 칸국의 공격을 받으면서 위기에 직면하게 된다. 1576년 폴란드의 국왕, 리투아니아의 대공으로 추대된 스테판 바토리는 스웨덴과의 동맹 관계를 수립하면서 러시아를 견제했다. 리보니아 원정에 나선 폴란드 군대는 1578년 10월 21일 라트비아 체시스에서 일어난 벤덴 전투(Wenden), 1581년 9월 8일부터 1582년 2월 4일까지 일어난 프스코프 포위전에서 러시아 군대를 연달아 격파했다. 1582년 1월 15일에 체결된 얌자폴스키 조약(Jam Zapolski)에 따라 러시아는 리보니아, 폴라츠크를 폴란드에 양도했다. 1583년 8월 10일에 체결된 플루사 조약(Plussa)에 따라 러시아는 잉그리아의 거의 대부분 지역, 리보니아 북부 지역을 스웨덴에 양도했다. (ko)
- La guerra di Livonia, anche detta prima guerra del nord, fu un conflitto combattuto dal 1558 al 1583 dal Regno russo contro una coalizione che non agì mai, salvo casi ristrettissimi, in maniera congiunta e composta dalla Confederazione polacco-lituana, dal Regno di Danimarca e Norvegia e dall'Impero svedese per l'ottenimento della supremazia nel Mar Baltico (dominium maris Baltici). Il conflitto scoppiò quando l'esercito russo invase la Livonia, una regione le cui coste (oggi in gran parte territorialmente comprese nella Lettonia) avevano un valore strategico, in quanto luogo di transito delle fiorenti rotte commerciali che collegavano il Baltico all'estremo est europeo. Il conflitto si aprì con varie vittorie per i russi, i quali erano riusciti a prevalere sull'Ordine di Livonia, scioltosi nel 1561, e il cui Stato successore, il Ducato di Curlandia e Semigallia, era volontariamente divenuto un vassallo della Confederazione polacco-lituana. Le ostilità non proseguirono in maniera ininterrotta, ma furono per diverse volte bloccate da tregue stipulate dalle varie potenze belligeranti. Tra il 1562 e il 1570 le operazioni militari si diradarono, anche per via delle difficoltà economiche e di politica interna insorte in Russia nel 1565 per via della rivolta dei boiardi (instaurazione dell'Opričnina). Mentre i suoi nemici cercavano di adoperarsi per riconquistare i territori perduti, lo zar Ivan IV dovette fronteggiare l'invasione dei tartari di Crimea, che il 24 maggio 1571 incendiarono Mosca e resero decisamente complessa la positiva prosecuzione della guerra per la Russia. Nel 1570 circa, al fine di gestire meglio quanto acquisito sul campo di battaglia, fu costituito dai russi il Regno di Livonia, il quale nella sostanza era uno Stato vassallo di Mosca. Nel corso degli anni Settanta del Cinquecento, le lotte nella regione baltica si susseguirono in maniera frequente, risultando caratterizzate da episodi di grande violenza e brutalità ad opera di entrambi gli schieramenti. Il Regno di Livonia rimase in essere fino al 1578, anno in cui Magnus di Livonia, il nobile danese che lo stava amministrando con l'approvazione di Mosca, fu destituito da Ivan IV perché gli disobbediva. Negli anni successivi la Confederazione polacco-lituana, allo stesso modo della Svezia, seppe organizzare un'efficace controffensiva che respinse i russi da gran parte della Livonia, sia pur al prezzo di numerose perdite. Le ostilità cessarono solo il 15 gennaio 1582, quando fu siglato l'armistizio di Jam Zapolski tra la Polonia-Lituania e la Russia. Ai sensi di quest'intesa, Ivan IV rinunciava al possesso della Livonia e la restituiva ai polacco-lituani, riottenendo però al contempo alcuni territori che aveva conquistato tra il 1579 e il 1581 su approvazione del re polacco Stefano I Báthory. È possibile che questa concessione fosse stata favorita dalla rinuncia all'assedio polacco-lituano della città di Pskov, trascinatosi per più mesi verso l'ultimissima fase del conflitto. In virtù della pace di Pljussa del 10 agosto 1583, stipulata dalla Russia e dalla Svezia, a quest'ultima veniva riconosciuto il possesso di alcuni territori che si affacciano sul Golfo di Finlandia, ovvero le province dell'Estonia, dell'Ingria e della Livonia svedese. Il conflitto non placò comunque gli animi di chi desiderava ancora conquistare la Livonia, come per esempio la Russia, o di chi voleva espandere i propri possedimenti sulle coste baltiche, come nel caso della Svezia. Le dispute territoriali sulla Livonia si trascinarono, sia pur con varie interruzioni, addirittura fino alla grande guerra del Nord del 1700-1721, quando la regione finì definitivamente nell'orbita russa. (it)
- リヴォニア戦争（リヴォニアせんそう、英語: Livonian War）は、1558年から1583年、テッラ・マリアナ（中世リヴォニア、現在のエストニア、リヴォニア）の支配を巡り行なわれた戦争。モスクワ国家（モスクワ大公国、ロシア・ツァーリ国）、ポーランド・リトアニア連合、スウェーデン王国が、リヴォニアを主戦場にし戦った。1557年（リヴォニア騎士団が加盟）、リヴォニア連盟とポーランド・リトアニア連合（後のポーランド・リトアニア共和国）が相互安全保障条約を結び、イヴァン雷帝は、リヴォニアによるロシアへの敵対行為とみなし、ロシアがリヴォニア騎士団領に侵攻し開戦した。 1561年、リヴォニア騎士団は解散、世俗化した。テッラ・マリアナは、とスウェーデン・エストニアとなり、デンマーク王はBishopric of Ösel–Wiekを買った。1558年から1578年まで、タルトゥやナルヴァでの軍事的成功と共にロシアの支配が主流となった。 1576年以降、ポーランド・リトアニア共和国が好戦、1577年–1578年のスウェーデン・ポーランド・リトアニア同盟によるでの抗戦を含む。これはポーランド王を拡大させ、長く厳しいへと縺れ込んだ。 1582年のヤム・ザポルスキの和約のもと、ロシアとポーランド・リトアニア共和国は終戦した。ロシアは、リヴォニアとポラツク（現ベラルーシ）からポーランド・リトアニアまでの元占拠地を失った。1583年、ロシアとスウェーデンはに調印し、スウェーデンはエストニア公国を保持しながら大部分のイングリアとリヴォニア北部を獲得した。 (ja)
- Wojny inflanckie lub dominium Maris Baltici (pol. władztwo Morza Bałtyckiego) – seria konfliktów politycznych i zbrojnych w okresie od 1558 do 1583 roku między państwem polsko-litewskim (od 1569 roku Rzeczpospolitą Obojga Narodów), a Szwecją, Danią i Carstwem Rosyjskim o panowanie na morzu i ziemie zakonu inflanckiego (do 1525 roku gałąź zakonu krzyżackiego). (pl)
- Livländska kriget var ett krig som utkämpades i olika etapper mellan 1558 och 1583 mellan Ryssland och en blandad koalition bestående av Danmark-Norge, Sverige och Polen-Litauen. Kriget gällde kontrollen över Livland (ingår i dagens Estland och Lettland) i Baltikum. Mellan 1558 och 1578 dominerades området av Ryssland som intog städerna Dorpat (Tartu) och Narva. Rysslands upplösning av fick Polen-Litauen att gå in i konflikten, medan Sverige och Danmark gick in mellan 1559 och 1561. Svenska Estland bildades trots ständiga ryska fälttåg i området och Fredrik II av Danmark köpte det gamla biskopsdömet Ösel-Wiek, som han gav till sin bror Magnus. Magnus försökte att utöka sina livländska domäner för att etablera den ryska vasallstaten , som existerade symboliskt fram till Magnus' avfall år 1576. År 1576 blev Stefan Batory kung av Polen och storfurste av Litauen och vände krigståget med hans framgångar mellan 1578 och 1581, inklusive det gemensamma svensk-polsk-litauiska anfallet i slaget vid Wenden. Detta följdes av ett fälttåg genom Ryssland som kulminerade i den långa . Under 1582 slöts ett , vilket avslutade kriget mellan Ryssland och Polen-Litauen. Ryssland förlorade alla sina tidigare domäner i Livland och Polotsk till Polen-Litauen. Följande år undertecknade Sverige och Ryssland fördraget i Plussa, där Sverige vann stora delar av Ingermanland och norra Livland och fick behålla hertigdömet Estland. (sv)
- A Guerra da Livônia (português brasileiro) ou Guerra da Livónia (português europeu) de 1558–1582 foi um longo conflito militar entre a Rússia Czarista e a coalizão da Dinamarca, Grão-Ducado da Lituânia, Reino da Polônia (mais tarde República das Duas Nações) e a Suécia pelo controle da Livônia Maior (o atual território da Estônia e da Letônia). No final da década de 1550, a Confederação da Livônia tinha se enfraquecido devido à Reforma Protestante, enquanto que seu vizinho oriental, a Rússia, havia se tornado mais forte depois de derrotar os canatos muçulmanos de Cazã e Astracã. O conflito entre a Rússia e as forças ocidentais foi exacerbado pelo isolamento da Rússia do comércio marítimo. Nem podia o czar contratar trabalhadores qualificados na Europa. Em 1547 Hans Schlitte, o representante comercial do czar Ivã IV, contratou artesãos na Alemanha para trabalharem na Rússia. Porém, todos esses artesãos foram presos em Lubeque por solicitação da Livônia. A Liga Hanseática alemã ignorou o novo porto construído pelo czar Ivã na costa leste da foz do rio Narva, em 1550 e continuou a despachar as mercadorias para os portos pertencentes à Livônia. O czar Ivã IV exigiu então que a Confederação da Livônia pagasse 40000 pelo Bispado de Dorpat, alegando que o território tinha uma vez pertencido à República da Novogárdia. A disputa terminou com a invasão russa em 1558. As tropas russas ocuparam Dorpat (Tartu) e Narwa (Narva), e iniciaram o cerco a Reval (Tallinn). O alvo do czar Ivan era o de conseguir o vital acesso ao Mar Báltico. As ações do czar Ivã conflitaram com o interesse de outros países. Após a desastrosa Batalha de Ergeme, a enfraquecida Ordem da Livônia foi dissolvida (Pacto de Wilno, 1560), e suas terras foram divididas entre o Grão-Ducado da Lituânia, a Suécia (Estland, atualmente a parte norte da Estônia) e a Dinamarca (Ösel). O último Mestre da Ordem da Livônia, Gotardo Kettler, tornou-se o primeiro governante do Estado vassalo lituano (depois República das Duas Nações), o Ducado da Curlândia. Érico XIV da Suécia e Frederico II da Dinamarca enviaram tropas para protegerem seus novos territórios adquiridos. Em 1561, o conselho da cidade de Reval rendeu-se à Suécia e tornou-se o posto avançado para futuras conquistas suecas na região. Em 1562, a Rússia entrou em guerra com a Lituânia e a Suécia. No começo, os exércitos do czar tiveram sucesso, tomando Polotsk (1563) e Pernau (Pärnu) (1575) e conquistando a maior parte do território da Lituânia até Vilnius, o que o levou a não aceitar a proposta de paz de seus inimigos. Contudo, o czar começou a encontrar dificuldades em 1579. Os Tártaros da Crimeia devastaram territórios russos e incendiaram Moscou, um período de secas e epidemias afetou fatalmente a economia e a Opríchnina tinha se separado completamente do governo, enquanto que a Lituânia havia unido-se com a Polônia (1569) e conseguido um líder enérgico, Stefan Batory, apoiado pelo Império Otomano (1576). Batory não apenas reconquistou Polotsk, mas também apossou-se das fortalezas russas em Sokol, Velizh, Usvzat, Velikie Luki e (1581–82). A cavalaria da República das Duas Nações devastou as regiões de Smolensk, Chernigov, Ryazan e o sudoeste do território da Novogárdia. Em 1581, um exército de mercenários contratado pela Suécia e comandado por Pontus de la Gardie capturou a cidade estratégica de Narva. Esses acontecimentos levaram à assinatura do Tratado de Jam Zapolski, em 1582 entre a Rússia e a República das Duas Nações no qual a Rússia renunciou ao seu interesse pela Livônia. No ano seguinte, o czar também fez um acordo de paz com a Suécia. Através do , a Rússia perdeu Narva e a costa sul do Golfo da Finlândia, sendo este o seu único acesso ao Mar Báltico. A situação foi parcialmente revertida doze anos mais tarde, segundo o que encerrou uma . (pt)
- Ліво́нська війна́ — у 1558–1583 роках велика війна східноєвропейських і скандинавських держав за контроль над Лівонією. Відбувалася на території сучасних Естонії, Латвії, Білорусі та Росії. Учасниками війни були Московія, Лівонія, Литва (з 1569 року — Річ Посполита), Данія, а також Швеція. Війна почалася в січні 1558 року з нападу Московії на Лівонську конфедерацію і захоплення Дерпта, Нарви та інших міст. Майже одночасно, 1561 року, до північної Лівонії вторглися шведи, які заснували в ній Естонське герцогство. Члени конфедерації виявилися неспроможними зупинити загарбників й 1561 року уклали Віленську унію з Великим князівством Литовським. За умовами цього союзу Литва вступала у війну на боці лівонців. Замість конфедерації створювали литовські протекторати — Лівонське герцогство і Герцогство Курляндії і Семигалії. Внаслідок підписання литовсько-лівонського союзу Московське царство розпочало наступ на Литву й 1563 року захопило Полоцьк. Під тиском ворога ВКЛ було змушене укласти 1569 року Люблінську унію з Польським королівством, об'єднавшись у єдину федеративну державу — Республіку Обох Націй (Річ Посполиту). Московія, намагаючись закріпити свої успіхи в Лівонії, 1570 року створила на завойованих землях власний протекторат — Лівонське королівство. Того ж року проти Московського царства виступила Швеція й завдала йому поразок на московській території. 1578 року союзне польсько-литовсько-русько-шведське військо розбило московську армію у битві під Венденом, внаслідок якої Москва втратила наступальну ініціативу у війні. Союзники вторглися у володіння супротивника й взяли в облогу Псков. 1582 року цар Іван Грозний здався Речі Посполитій на умовах Ям-Запольського миру та відмовився від усіх завоювань у Лівонії та Полоцьку. 1583 року Москва підписала Плюсський мир зі шведами, які отримали Інгрію та північну Лівонію з Естонським герцогством. Внаслідок війни припинила існування Лівонська конфедерація, землі якої опинилися розподіленими між Річчю Посполитою, Швецією та Данією-Норвегією. Річ Посполита і Швеція поступово стали лідерами регіону, а Московське царство вступило в період тривалої політично-економічної кризи. (uk)
- Ливонская война 1558—1583 годов — крупный военный конфликт (или серия конфликтов) XVI века, в котором участвовали Ливонская конфедерация, Русское царство, Великое княжество Литовское (с 1569 года — Речь Посполитая), Шведское и Датское королевства. Боевые действия велись в основном на территории современных Эстонии, Латвии, северо-восточной Белоруссии и северо-западной России. Война началась с нападения Русского царства на Ливонию в январе 1558 года. На первом этапе войны русские войска достигли значительных успехов, завоевав Нарву, Дерпт (Юрьев) и целый ряд других городов и замков. В 1561 году по Виленским договорам Ливонская конфедерация была ликвидирована, часть её территории преобразовывалась в вассальное по отношению к Великому княжеству Литовскому герцогство Курляндия и Семигалия, другая же непосредственно вошла в состав Великого княжества Литовского. С этого времени война приобрела в основном характер противостояния Русского царства и Великого княжества Литовского и велась преимущественно на территории последнего. В 1563 году русские войска взяли Полоцк, но не смогли развить успех, потерпев в следующем году поражение в битве при Чашниках. Вскоре после этого была введена опричнина (1565—1572). Перенапряжение сил Великого княжества Литовского в войне с Россией привело к Люблинской унии и его объединению с Королевством Польским в единую Речь Посполитую. В начале 1570-х годов Россия, несмотря на крупномасштабные походы крымского хана на Москву, установила контроль над почти всей северной Прибалтикой, создав марионеточное Ливонское королевство. Вслед за неудачной осадой Ревеля русскими войсками (1577 год), объединившиеся войска Речи Посполитой и Швеции достигли перелома в войне в битве под Венденом. Польско-литовские войска под предводительством Стефана Батория начали успешную кампанию, вернув Полоцк и разорив значительные части Северо-Западной Руси, но не сумели взять осаждённый Псков. Шведам удалось вытеснить русские войска из Прибалтики, но неудачная осада Орешка поставила точку в их кампании. Война закончилась подписанием Ям-Запольского (1582 год) и Плюсского (1583 год) перемирий. Русское царство лишалось всех завоеваний, сделанных в результате войны, а также земель на границе с Речью Посполитой и приморских балтийских городов (Копорья, Яма, Ивангорода). Территория бывшей Ливонской конфедерации оказалась разделена между Речью Посполитой, Швецией и Данией. В российской исторической науке с XIX века утвердилось представление о войне как о борьбе России за выход к Балтийскому морю. Ряд современных учёных называют иные причины конфликта. Ливонская война оказала огромное влияние на события в Восточной Европе и внутренние дела вовлечённых государств. В результате неё закончил своё существование Ливонский орден, война способствовала образованию Речи Посполитой, а Русское царство привела к экономическому упадку. (ru)
- 立窩尼亞戰爭是1558年至1583年間為爭奪古立窩尼亞（今愛沙尼亞和拉脫維亞）控制權而引發的戰爭，由沙俄對抗由丹麥-挪威、瑞典帝國以及波蘭-立陶宛所組成的聯軍。1558年至1578年戰爭初期，俄羅斯先後在多爾帕特（塔爾圖）和納爾瓦取得勝利，擊潰古立窩尼亞聯邦，成功佔領立窩尼亞地區。立窩尼亞邦联的瓦解，迫使波蘭-立陶宛投入與俄戰爭。瑞典和丹麥隨後於1559年至1561年間介入；前者建立以抵抗俄羅斯的頻繁入侵，後者則控制，由負責統治。馬格努斯一開始投敵伊凡四世，建立和後來的，隨後又叛變、改效波蘭-立陶宛一方。戰爭帶來的動盪，伴隨著伊凡四世特轄軍的恐怖統治，同時俄國和波蘭-立陶宛又受到來自南方韃靼人的威脅，此時期的世局可說是紛亂不已。 斯特凡·巴托里在當選波蘭國王和立陶宛大公後，在1578年至1581年間率軍反攻，包括瑞典、波蘭、立陶宛在的聯手侵略，一連數場勝利，終於逆轉了戰爭的情勢。於是一場在俄國腹地展開，繼以嚴峻而漫長的。1582年，俄國在戰勢失利的情況下被迫與波蘭媾和，雙方簽訂停戰協定，俄國割讓立窩尼亞和波洛茨克的所有領土予波蘭-立陶宛。翌年俄國再與瑞典簽訂，立窩尼亞北部及幾乎所有英格里亞的土地皆歸瑞典，瑞典並可保有愛沙尼亞大公國。俄國在立窩尼亞戰爭由於自視國力強盛，四面樹敵、多方作戰，加上國家內部矛盾，導致最後一無所獲，以徹底失敗終結；1584年隨著伊凡四世駕崩，俄國更日漸遠離西歐的政局和影響力。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La Guerra de Livònia de 1558 a 1583, també coneguda amb el nom de Primera Guerra del Nord, fou el primer d'una sèrie de conflictes bèl·lics entre Suècia, Polònia, Dinamarca i Rússia per la preponderància a l'espai del Bàltic. (ca)
- Livonská válka byla sérií navazujících válečných konfliktů, vedených v letech 1558 až 1583 o území Livonsko. Jejími účastníky byly na jedné straně moskevský stát za vlády Ivana IV. Hrozného, jehož cílem bylo získat přístup k Baltu, na straně druhé nejprve livonský řád, později se přidala Litva, Polsko a nakonec Švédsko. Do konfliktu zasahovaly také další strany jako Dánsko nebo osmanská říše, během diplomatických jednání se setkáme také se zástupci papežského stolce nebo benátskými diplomaty. (cs)
- Der Livländische Krieg von 1558 bis 1583, auch als Erster Nordischer Krieg bezeichnet, war der erste einer Reihe kriegerischer Konflikte zwischen Schweden, Polen-Litauen, Dänemark und dem Zarentum Russland um die Vorherrschaft im Ostseeraum. (de)
- De Lijflandse Oorlog van 1558 tot 1583, ook wel de Eerste Noordse Oorlog genoemd, was de eerste fase in een langdurig militair conflict tussen het tsaardom Rusland en zijn westelijke buren over de macht in de gebieden die nu Estland en Letland vormen. (nl)
- Wojny inflanckie lub dominium Maris Baltici (pol. władztwo Morza Bałtyckiego) – seria konfliktów politycznych i zbrojnych w okresie od 1558 do 1583 roku między państwem polsko-litewskim (od 1569 roku Rzeczpospolitą Obojga Narodów), a Szwecją, Danią i Carstwem Rosyjskim o panowanie na morzu i ziemie zakonu inflanckiego (do 1525 roku gałąź zakonu krzyżackiego). (pl)
- الحرب الليفونية (1558 - 1583) خيضت من أجل السيطرة على الواقعة حالياً في أرضي استونيا ولتفيا عندما حاربت روسيا القيصرية تحالفاً متفاوتةً من الدنمارك-النرويج، ومملكة السويد، (لاحقاً كومنولث) دوقية لتوانيا الكبرى ومملكة بولندا. (ar)
- La guerra livonia de 1558-1583 fue un conflicto militar muy largo entre Dinamarca, Polonia, Rusia y Suecia para controlar la región histórica de Livonia, actuales Estonia y Letonia. En la década de 1550, la confederación de Livonia había sido debilitada por la Reforma, mientras que su vecina Moscovia oriental había crecido en poder después de derrotar a los musulmanes Janes de Kazán y Astracán. La guerra arruinó la economía de Rusia y sentó parte de las bases de lo que luego fue el Periodo Tumultuoso. (es)
- The Livonian War (1558–1583) was the Russian invasion of Old Livonia, and the prolonged series of military conflicts that followed, in which Tsar Ivan the Terrible of Russia (Muscovy) unsuccessfully fought for control of the region (present-day Estonia and Latvia). The Tsardom of Russia (Muscovy) faced a varying coalition of the Dano-Norwegian Realm, the Kingdom of Sweden, and the Union (later Commonwealth) of the Grand Duchy of Lithuania and the Kingdom of Poland. (en)
- Perang Livonia tahun 1558–1599 adalah konflik militer berkepanjangan antara Ketsaran Rusia dan koalisi Denmark, Kadipaten Agung Lituania, Kerajaan Polandia (nantinya Persemakmuran Polandia-Lituania), dan Swedia untuk menguasai Livonia Raya (wilayah Estonia dan Latvia modern). 1558-1599 Kerajaan Livonia vsPersemakmuran Polandia-Lithuania Perang ini diakhiri dengan ditandatanganinya tahun 1582. (in)
- La guerre de Livonie est un conflit qui oppose de 1558 à 1583 la Russie, le Danemark, la Suède et l'union du grand-duché de Lituanie et du royaume de Pologne. L'enjeu du conflit est le contrôle du territoire de la Confédération livonienne (actuelles Estonie et Lettonie). La seconde phase (1563-1570), principalement marquée par l'affrontement entre le Danemark et la Suède pour la suprématie en mer Baltique, s'achève avec le traité de Stettin, favorable à la Suède. (fr)
- La guerra di Livonia, anche detta prima guerra del nord, fu un conflitto combattuto dal 1558 al 1583 dal Regno russo contro una coalizione che non agì mai, salvo casi ristrettissimi, in maniera congiunta e composta dalla Confederazione polacco-lituana, dal Regno di Danimarca e Norvegia e dall'Impero svedese per l'ottenimento della supremazia nel Mar Baltico (dominium maris Baltici). Il conflitto scoppiò quando l'esercito russo invase la Livonia, una regione le cui coste (oggi in gran parte territorialmente comprese nella Lettonia) avevano un valore strategico, in quanto luogo di transito delle fiorenti rotte commerciali che collegavano il Baltico all'estremo est europeo. (it)
- 리보니아 전쟁은 1558년부터 1583년까지 스웨덴, 폴란드-리투아니아 연방, 러시아 차르국, 덴마크-노르웨이가 리보니아를 놓고 벌인 전쟁이다. 러시아 차르국의 차르였던 이반 4세는 서유럽과의 교류를 위해 발트 해로 진출하는 통로를 원했다. 1558년 1월 이반 4세가 리보니아 기사단에 전쟁을 선포하면서 리보니아를 침공했다. 러시아 군대는 1558년 5월에 도르파트(Dorpat, 타르투)를, 1558년 7월에 나르바(Narva)를 점령했고 나중에 레발(Reval, 탈린)을 포위하게 된다. 리보니아 기사단은 러시아, 스웨덴, 리투아니아 대공국 군대의 침공으로 인해 쇠퇴하게 된다. 리보니아 기사단은 1561년 리투아니아 빌뉴스에서 체결된 조약을 통해 해체되면서 세속화에 들어갔다. 또한 스웨덴은 에스토니아를, 덴마크는 사레마섬을, 폴란드는 쿠를란트, 젬갈레를, 리투아니아 대공국은 리보니아를 획득했다. 1561년에는 러시아의 이반 4세가 폴란드의 지그문트 2세 국왕과의 휴전에 합의했지만 스웨덴, 덴마크가 발트 해의 세력 확장을 위한 차원에서 개입하면서 전쟁은 새로운 국면에 접어들게 된다. (ko)
- リヴォニア戦争（リヴォニアせんそう、英語: Livonian War）は、1558年から1583年、テッラ・マリアナ（中世リヴォニア、現在のエストニア、リヴォニア）の支配を巡り行なわれた戦争。モスクワ国家（モスクワ大公国、ロシア・ツァーリ国）、ポーランド・リトアニア連合、スウェーデン王国が、リヴォニアを主戦場にし戦った。1557年（リヴォニア騎士団が加盟）、リヴォニア連盟とポーランド・リトアニア連合（後のポーランド・リトアニア共和国）が相互安全保障条約を結び、イヴァン雷帝は、リヴォニアによるロシアへの敵対行為とみなし、ロシアがリヴォニア騎士団領に侵攻し開戦した。 1561年、リヴォニア騎士団は解散、世俗化した。テッラ・マリアナは、とスウェーデン・エストニアとなり、デンマーク王はBishopric of Ösel–Wiekを買った。1558年から1578年まで、タルトゥやナルヴァでの軍事的成功と共にロシアの支配が主流となった。 1576年以降、ポーランド・リトアニア共和国が好戦、1577年–1578年のスウェーデン・ポーランド・リトアニア同盟によるでの抗戦を含む。これはポーランド王を拡大させ、長く厳しいへと縺れ込んだ。 (ja)
- A Guerra da Livônia (português brasileiro) ou Guerra da Livónia (português europeu) de 1558–1582 foi um longo conflito militar entre a Rússia Czarista e a coalizão da Dinamarca, Grão-Ducado da Lituânia, Reino da Polônia (mais tarde República das Duas Nações) e a Suécia pelo controle da Livônia Maior (o atual território da Estônia e da Letônia). (pt)
- Livländska kriget var ett krig som utkämpades i olika etapper mellan 1558 och 1583 mellan Ryssland och en blandad koalition bestående av Danmark-Norge, Sverige och Polen-Litauen. Kriget gällde kontrollen över Livland (ingår i dagens Estland och Lettland) i Baltikum. (sv)
- Ливонская война 1558—1583 годов — крупный военный конфликт (или серия конфликтов) XVI века, в котором участвовали Ливонская конфедерация, Русское царство, Великое княжество Литовское (с 1569 года — Речь Посполитая), Шведское и Датское королевства. Боевые действия велись в основном на территории современных Эстонии, Латвии, северо-восточной Белоруссии и северо-западной России. В российской исторической науке с XIX века утвердилось представление о войне как о борьбе России за выход к Балтийскому морю. Ряд современных учёных называют иные причины конфликта. (ru)
- Ліво́нська війна́ — у 1558–1583 роках велика війна східноєвропейських і скандинавських держав за контроль над Лівонією. Відбувалася на території сучасних Естонії, Латвії, Білорусі та Росії. Учасниками війни були Московія, Лівонія, Литва (з 1569 року — Річ Посполита), Данія, а також Швеція. (uk)
- 立窩尼亞戰爭是1558年至1583年間為爭奪古立窩尼亞（今愛沙尼亞和拉脫維亞）控制權而引發的戰爭，由沙俄對抗由丹麥-挪威、瑞典帝國以及波蘭-立陶宛所組成的聯軍。1558年至1578年戰爭初期，俄羅斯先後在多爾帕特（塔爾圖）和納爾瓦取得勝利，擊潰古立窩尼亞聯邦，成功佔領立窩尼亞地區。立窩尼亞邦联的瓦解，迫使波蘭-立陶宛投入與俄戰爭。瑞典和丹麥隨後於1559年至1561年間介入；前者建立以抵抗俄羅斯的頻繁入侵，後者則控制，由負責統治。馬格努斯一開始投敵伊凡四世，建立和後來的，隨後又叛變、改效波蘭-立陶宛一方。戰爭帶來的動盪，伴隨著伊凡四世特轄軍的恐怖統治，同時俄國和波蘭-立陶宛又受到來自南方韃靼人的威脅，此時期的世局可說是紛亂不已。 (zh)
|
