| dbo:abstract
|
- Ο Σκιλούρος ή Σκίλουρος ήταν βασιλιάς των Σκυθών κατά την ελληνιστική περίοδο, έζησε στα τέλη του 2ου αιώνα π.Χ.. Το βασίλειο του καταλάμβανε τη περιοχή της σημερινής Κριμαίας με πρωτεύουσα τη όπου βρίσκονταν και τα ανάκτορα του, στα ανατολικά συνόρευε με το ελληνιστικό Βασίλειο του Πόντου. Γύρω στο 199-197 π.Χ. οι Ολβιοπολίται Ποσίδεος και Ευμένης ίδρυσαν τη μικρή πόλη της Νεάπολης. Αργότερα ο Σκύλουρος έκανε τη Νεάπολη πρωτεύουσά του. Διαδέχτηκε στον Θρόνο τον , και όπως αναφέρει ο Πλούταρχος είχε 80 γιους. Πριν πεθάνει έβαλε 80 βέργες μαζί κι έβαλε τους γιους του να τις σπάσουν, κανένας δεν τα κατάφερε και τότε ο Σκίλουρος τις πήρε και τις έσπασε μία μία θέλοντας να τους δείξει ότι έπρεπε να είναι ενωμένοι. Διάδοχος του ήταν ο γιος του Παλακός. Ο Σκίλουρος επέκτεινε το βασίλειο του αφού πρώτα συμμάχησε με τους Σαρμάτες, έπειτα επιτέθηκε στο Βασίλειο του Βοσπόρου και κατέλαβε την πρωτεύουσα του Παντικάπαιο αλλά και την Ολβία. Όταν πέθανε τάφηκε σε μαυσωλείο καθιστός σε μαρμάρινο θρόνο με όλα τα βασιλικά ενδύματα , την πανοπλία του τόξα και βέλη, μαζί του τάφηκαν και 70 άντρες . Έκοψε νομίσματα , βρέθηκαν πολλά στην σημερινή Συμφερόπολη, που στην μία όψη έφεραν κεφαλή του Ερμή και στην άλλη έφεραν κυρήκειο και την επιγραφή ΒΑΣΙΛΕΥΣ ΣΚΙΛΟΥΡΟΣ και ΟΛΒΙΟ. (el)
- Scilurus (aussi connu sous le nom de Skilurus ou Scylurus) était le plus illustre roi des Scythes du IIe siècle av. J.-C. Il fut fils et père de roi, mais la relation entre sa dynastie et celle qui la précède est contestée. Son royaume, riverain du Pont Euxin, allait du Borysthène et du Bosphore Cimmérien jusqu'à la partie nord de la Crimée, là où sa capitale Neapolis était localisée. (fr)
- Escíloro fue un rey escita de finales del siglo II a. C. Fue hijo y padre de rey, pero la relación entre su dinastía y la precedente es discutida. Su reino abarcaba desde el río Dniéper y el estrecho de Kerch hasta la parte norte de la península de Crimea, donde se encontraba su capital, Neápolis escita. (es)
- Skilurus, or Scylurus, was a renowned Scythian king reigning during the 2nd century BC. His realm included the lower reaches of the Borysthenes and Hypanis, as well as the northern part of Crimea, where his capital, Scythian Neapolis, was situated. Skilurus ruled over the Tauri and controlled the ancient trade emporium of Pontic Olbia, where he minted coins. In order to gain advantage against Chersonesos, he allied himself with the Sarmatian tribe of Rhoxolani. In response, Chersonesos forged an alliance with Mithridates VI of Pontus. Skilurus died during a war against Mithridates, a decisive conflict for supremacy in the Pontic steppe. Soon after his death, the Scythians were defeated by Mithridates (ca. 108 BC). Either Skilurus or his son and successor Palacus were buried in a mausoleum at Scythian Neapolis; it was used from ca. 100 BC to ca. 100 AD. Pseudo-Plutarch, in Sayings of Kings and Commanders, reports the following version of the Aesopic fable "The Old Man and his Sons": "Scilurus on his death-bed, being about to leave eighty sons surviving, offered a bundle of darts to each of them, and bade them break them. When all refused, drawing out one by one, he easily broke them; thus teaching them that, if they held together, they would continue strong, but if they fell out and were divided, they would become weak." cf. "Unity makes strength”. (en)
- Skiluros, Skyluros, Skylur, Skilur (ros. Скилур; druga połowa II w. p.n.e.) - król Scytów, władca scytyjskiego państwa na Krymie. Władza polityczna Skilurosa rozciągała się na większą część Krymu, prócz Gór Krymskich, gdzie znajdowały się siedziby Taurów, oraz Półwyspu Kerczeńskiego należącego do Królestwa Bosporańskiego, oraz na tereny nad dolnym Dnieprem. Władzę jego uznawało także greckie miasto Olbia, leżące na północnym wybrzeżu Morza Czarnego, między rzekami Borysthenes (Dniepr) i Hypanis (Boh), o czym świadczą odnalezione monety olbijskie z imieniem Skilurosa. Strabon pisze, że Skiluros był budowniczym niektórych miast scytyjskich na Krymie, takich jak Palakos i Chabon. Rozbudował i umocnił także stolicę krymskiego państwa Scytów - Neapol Scytyjski. Dzięki staraniom Skilurosa miasto to stało się głównym politycznym i gospodarczym centrum państwa, ośrodkiem handlu i rzemiosła. Celem polityki Skilurosa na Krymie było rozszerzenie granic państwa i uzyskanie dogodnego dostępu do morza w celu podjęcia bezpośredniej wymiany handlowej z odbiorcami zamorskimi bez pośrednictwa nadczarnomorskich miast greckich. Skiluros podporządkował sobie Olbię, która zaczęła płacić mu daninę, zajął także kolonię Tyras u ujścia Dniestru. Sformowana przez niego flota pobiła flotę Chersonezu, chcącą zdobyć Olbię, a później pokonała flotę bosporańską i oczyściła wybrzeża północnego Nadczarnomorza z piratów. Wojska Skilurosa zajęły następnie część wybrzeża należącego do Chersonezu. Podczas tych zmagań Skiluros zmarł. Jego następcą na tronie władcy Scytów został syn Palakos. Podczas wykopalisk w ruinach Neapolu Scytyjskim odnaleziona została płaskorzeźba z realistycznie przedstawionymi podobiznami obu władców, Skilurosa i Palakosa, jadących na koniach obok siebie. Z postacią Skilurosa wiąże się następująca opowieść: umierając, Skiluros pozostawiał osiemdziesięciu synów. Tuż przed śmiercią podał każdemu po wiązce oszczepów i nakazał złamać, czego oni nie byli w stanie dokonać. Wtedy Skiluros zaczął wyciągać po oszczepie z wiązki i wszystkie pojedynczo łamać. Miało ich to nauczyć, że tylko razem pozostaną silni, a rozdzieleni stracą swą moc. (pl)
- Scilurius was een koning der Scythen in de 2e eeuw v.Chr. Hij komt voor in een werk van Plutarchus. De "Pijlenbundel van Scilurius" is in de heraldiek het zinnebeeld van de kracht die men gezamenlijk heeft. Één enkele pijl kan men gemakkelijk breken, een bundel pijlen is daarentegen zo sterk dat dat niet lukt. De humanistisch geschoolde keizer Karel V sprak in 1520 in Brussel de Staten-Generaal der Nederlanden toe en verwees naar de door Plutarchus verhaalde legende van koning Scilurus die zijn 24 kinderen die zich rond zijn sterfbed verzameld hadden, liet zien dat men een bundel van 24 pijlen niet kon breken. "Eenheid en vriendschap maken onoverwinnelijk" zo vatte de jonge heer der Nederlanden het verhaal samen. Scilurius had in andere bronnen 80 zonen. Een andere lezing luidt: "Op zijn sterfbed riep hij hen bijeen en gaf hun een bundel met samengebonden pijlen. Hij vroeg hun de pijlen alle tegelijk te breken. Dat bleek onmogelijk. Daarop maakte hij de bundel los en brak de pijlen een voor een doormidden" Sindsdien is de pijlenbundel een symbool van eenheid en kracht. (nl)
- Скилур (др.-греч. Σκίλουρος — предполож. от skidura — режущий, победоносный) — царь , время царствования которого ориентировочно: начало — до/ок. 130 г. до н. э., смерть — 114/113 гг. до н. э.. О Скилуре известно из сочинений Плутарха, Страбона и археологических раскопок. (ru)
- [[Файл:Халк_Скілура.jpg|праворуч|міні|200px|thumb|Халк Ольвіополісу з легендою ΣΚΙΛΟΥΡΟΥ. Одеський Музей Нумізматики [Архівовано 30 серпня 2012 у Wayback Machine.] ]] Скілур (дав.-гр. Σκίλουρος) — династ Скіфського царства (до/ бл. 130 р. до н. е. — 114/113 рр. до н. е.). За часів панування Скілура територія Скіфського царства охоплювала весь степовий Крим, пониззя Дніпра та Південного Буга. На місці невеликого поселення (найімовірніше заснованого близько 199—197 рр. до н. е. ольвіополітами Посидеєм та Євменом) він розбудував нову столицю — Неаполь Скіфський. Ймовірно, що грецький поліс Ольвія, який карбував монети з легендою Σκίλουρο, був у залежності від Скіфського царства. За Страбоном, заснував фортеці та Хаб. Провів низку вдалих військових кампаній (проти «піратствуючих сатархів»), хоча наразі висловлено думку, що акції проти сатархів відбулися близько межі III—II ст.ст. до н. е. (питання присутності сатархів у Північному Причорномор'ї близько межі III—II ст.ст. до н. е. потребує додаткових підтверджень). Останнім часом опублікована низка доказів того, що відома група посвят Посидея із Неаполя Скіфського датується рубежем III—II ст. до н. е. та встановлена при заснуванні Неаполя ольвіополітами. Відповідно, Посидей не був радником та «правою рукою» царя Скілура. Наявність великої кількості еллінів у Неаполі дала підґрунтя для припущень, що за часів Скілура пізньоскіфська держава була монархією еллінистичного типу. Ця точка зору має велику кількість оппонентів. Але аналіз епіграфічних пам'яток Неаполя останньої третини II ст. до н. е. дає вагомі підстави для підтвердження концепції «… щодо циркумпонтійської єдності, яка склалася у еллінізмі. Початок цьому процесу поклав Александр Великий своєю майстерною політикою злиття світу Заходу і Сходу, яку наслідували наступні покоління монархів як Малої Азії, так й Північного Причорномор'я». Етимологія імені:дав.-гр. Σκίλουρος < скіф. *skilūra < д.ір. *skidura («ріжучий, переможний»). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Scilurus (aussi connu sous le nom de Skilurus ou Scylurus) était le plus illustre roi des Scythes du IIe siècle av. J.-C. Il fut fils et père de roi, mais la relation entre sa dynastie et celle qui la précède est contestée. Son royaume, riverain du Pont Euxin, allait du Borysthène et du Bosphore Cimmérien jusqu'à la partie nord de la Crimée, là où sa capitale Neapolis était localisée. (fr)
- Escíloro fue un rey escita de finales del siglo II a. C. Fue hijo y padre de rey, pero la relación entre su dinastía y la precedente es discutida. Su reino abarcaba desde el río Dniéper y el estrecho de Kerch hasta la parte norte de la península de Crimea, donde se encontraba su capital, Neápolis escita. (es)
- Скилур (др.-греч. Σκίλουρος — предполож. от skidura — режущий, победоносный) — царь , время царствования которого ориентировочно: начало — до/ок. 130 г. до н. э., смерть — 114/113 гг. до н. э.. О Скилуре известно из сочинений Плутарха, Страбона и археологических раскопок. (ru)
- Ο Σκιλούρος ή Σκίλουρος ήταν βασιλιάς των Σκυθών κατά την ελληνιστική περίοδο, έζησε στα τέλη του 2ου αιώνα π.Χ.. Το βασίλειο του καταλάμβανε τη περιοχή της σημερινής Κριμαίας με πρωτεύουσα τη όπου βρίσκονταν και τα ανάκτορα του, στα ανατολικά συνόρευε με το ελληνιστικό Βασίλειο του Πόντου. Γύρω στο 199-197 π.Χ. οι Ολβιοπολίται Ποσίδεος και Ευμένης ίδρυσαν τη μικρή πόλη της Νεάπολης. Αργότερα ο Σκύλουρος έκανε τη Νεάπολη πρωτεύουσά του. (el)
- Skilurus, or Scylurus, was a renowned Scythian king reigning during the 2nd century BC. His realm included the lower reaches of the Borysthenes and Hypanis, as well as the northern part of Crimea, where his capital, Scythian Neapolis, was situated. (en)
- Scilurius was een koning der Scythen in de 2e eeuw v.Chr. Hij komt voor in een werk van Plutarchus. De "Pijlenbundel van Scilurius" is in de heraldiek het zinnebeeld van de kracht die men gezamenlijk heeft. Één enkele pijl kan men gemakkelijk breken, een bundel pijlen is daarentegen zo sterk dat dat niet lukt. De humanistisch geschoolde keizer Karel V sprak in 1520 in Brussel de Staten-Generaal der Nederlanden toe en verwees naar de door Plutarchus verhaalde legende van koning Scilurus die zijn 24 kinderen die zich rond zijn sterfbed verzameld hadden, liet zien dat men een bundel van 24 pijlen niet kon breken. "Eenheid en vriendschap maken onoverwinnelijk" zo vatte de jonge heer der Nederlanden het verhaal samen. (nl)
- Skiluros, Skyluros, Skylur, Skilur (ros. Скилур; druga połowa II w. p.n.e.) - król Scytów, władca scytyjskiego państwa na Krymie. Władza polityczna Skilurosa rozciągała się na większą część Krymu, prócz Gór Krymskich, gdzie znajdowały się siedziby Taurów, oraz Półwyspu Kerczeńskiego należącego do Królestwa Bosporańskiego, oraz na tereny nad dolnym Dnieprem. Władzę jego uznawało także greckie miasto Olbia, leżące na północnym wybrzeżu Morza Czarnego, między rzekami Borysthenes (Dniepr) i Hypanis (Boh), o czym świadczą odnalezione monety olbijskie z imieniem Skilurosa. (pl)
- [[Файл:Халк_Скілура.jpg|праворуч|міні|200px|thumb|Халк Ольвіополісу з легендою ΣΚΙΛΟΥΡΟΥ. Одеський Музей Нумізматики [Архівовано 30 серпня 2012 у Wayback Machine.] ]] Скілур (дав.-гр. Σκίλουρος) — династ Скіфського царства (до/ бл. 130 р. до н. е. — 114/113 рр. до н. е.). За часів панування Скілура територія Скіфського царства охоплювала весь степовий Крим, пониззя Дніпра та Південного Буга. На місці невеликого поселення (найімовірніше заснованого близько 199—197 рр. до н. е. ольвіополітами Посидеєм та Євменом) він розбудував нову столицю — Неаполь Скіфський. (uk)
|
