Євфимій Великий

Євфимій Великий
Народився	377 Малатья, Туреччина
Помер	20 січня 473 Єрусалим, Східна Римська імперія
Країна	Східна Римська імперія
Діяльність	клірик
Вчителі	Otreius of Melitened
Знання мов	давньогрецька
Посада	абат
Медіафайли у Вікісховищі

Святий Євти́мій Великий (грец. Εὐθύμιος ὁ Μέϒας, святий Євтимій, Евтимій Благодушний, Евфимій-схимник; бл. 377 — 20 січня 473, пустеля Зіф (≈ 95 років)) — християнський святий, настоятель монастиря в Святій Землі (Ізраїлі). Пам'ять — 2 лютого.

Життєпис

Євтимій Великий народився 378 року у вірменському місті Мелітині, де він пізніше був священиком і завідателем монастирів. Згодом Євтимій потайки вирушив до Святої землі і замешкав в келії біля Єрусалима. Проживши п'ять років, він віддалився вглиб пустелі.

Євтимій Великий

Згодом біля його печери почали поселятися побожні пустельники. Так постав монастир, настоятелем якого Євтимій призначив побратима Феоктиста, а сам почав вести в пустелі Рува над Мертвим морем самітне і дуже строге життя. Завдяки його чуду зцілення сина арабського князя багато арабів навернулися до Христової віри. Представники Євтимія брали участь у Вселенських Соборах в Ефесі 431 року та Халкідоні 451 року. Помер Євфимій 473 року, провівши 68 літ у пустелі.