Перейти до вмісту

Арво Пярт

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Арво Пярт
Основна інформація
Дата народження11 вересня 1935(1935-09-11)[1][2][…] (89 років)
Місце народженняПайде, Естонія[4]
Громадянство Естонія
 СРСР
 Естонія
 Австрія
Професіїкомпозитор класичної музики, музикант, композитор
ОсвітаЕстонська академія музики та театру
Жанрисимфонія, сучасна класична музика, Мінімалізм і релігійна музика
Magnum opusFür Lennart in memoriamd, Адамів плачd, Spiegel im Spiegeld, In principiod, Für Alinad, Fratresd і Ukuaru waltzd
ЧленствоСербська академія наук і мистецтв, Американська академія мистецтв та літератури[5], Шведська королівська музична академіяd, Академія наук Естонії[6] і Папська Рада з культури[7]
ЛейблиECM Recordsd
Нагороди
У шлюбі зNora Pärtd[8][9]
ДітиMichael Pärtd
arvopart.ee
CMNS: Файли у Вікісховищі

Арво Пярт (ест. Arvo Pärt, 11 вересня 1935, Пайде, Естонія) — сучасний естонський композитор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Пайде (ест. Paide), поблизу Таллінна 11 вересня 1935 року. В 1957 році закінчив Талліннську консерваторію по класу композиції у Г. Еллера (Heino Eller). До 1968 року працював звукорежисером Естонського радіо. З 1964 року Пярт вперше використовує в своїх творах техніку колажу. Приблизно в цей же час у його музиці проявляються релігійні мотиви. З міркувань цензурного порядку деякі з його творів виконувалися під вигаданими назвами.

У 1979 році Пярт емігрує з СРСР. Живе спочатку у Відні, де підписує договір з Universal Edition, а потім, завдяки стипендії DAAD, опиняється в Берліні, де живе і пише твори для клавішних інструментів, інструментальних складів, вокальну і хорову музику.

Перейшов з лютеранства у православ'я. У хрещенні — Арефа.

Твори

[ред. | ред. код]

Для голосів та оркестру

[ред. | ред. код]
  • Наш сад («Meie aed»), кантата для дитячого хору і оркестру (1959/2003)
  • Credo для фортепіано, хору і оркестру (1968)
  • Te Deum для хору, струнного оркестру и магнітофонного запису (1984-5, ред. 1992)
  • Берлінська меса, для хору і органу або струнного оркестру (1992)
  • Літанія для солістів, хору і оркестру (1994)
  • Як лань прагне [до водних потоків] (ісп. Como cierva sedienta), для сопрано, хору і оркестру (1998)

Для голосу і ансамблю

[ред. | ред. код]
  • На ріках вавилонських (нім. An Den Wassern zu Babel), для солістів або хору і органу або ансамблю (1976/1984)
  • De profundis (Псалом 129) для хору, ударних та органу (1980)
  • Страсті за Йоаном, для солістів, вокального ансамблю, хору та інструментального ансамблю (1982)
  • Stabat Mater, для трьох солістів та струнного тріо (1985)
  • Miserere (Псалом 50), для соліста, хору та ансамблю (1989)
  • Дві колискові (Zwei Wiegenlieder), для двох жіночих голосів и фортепіано (2002)

Для хору (і органу)

[ред. | ред. код]
  • Силабічна меса (лат. Missa syllabica), для хору і органу (1977)
  • Магніфікат, для хору (1989)
  • Богородице Діво, радуйся, для хору (1990)
  • Блаженства (англ. Beatitudes, 1990; 2-га лат. редакція — 2001), для мішаного хору і органу
  • Я виноградна лоза правдива (англ. I am the true vine), для мішаного хору a cappella (1996)
  • Трідіум (Triodion), для хору (1998)
  • Мир тобі, Єрусалиме (англ. Peace upon you, Jerusalem), для жіночого хору (2002)
  • Salve Regina, для мішаного хору та органу (2002)
  • Da pacem Domine ( Дай миру Господи), для мішаного хору та солістів a cappella (2004)
  • Гімн для оксфордського коледжу Св. Йоана (2005)

Оркестрові твори

[ред. | ред. код]
  • Некролог, для оркестру op.5 (1960)
  • Симфонія № 1 «Поліфонічна», op.9 (1963)
  • Perpetuum mobile, для оркестру op.10 (1963)
  • Симфонія № 2 (1966)
  • Симфонія № 3 (1971)
  • Якби Бах розводив бджіл (нім. Wenn Bach Bienen gezüchtet hätte), для фортепіано, духового квінтету, струнного оркестру і ударних (1976)
  • Fratres для камерного ансамблю (1976 и пізніше, написано багато версій)
  • Arbos для мідних духових та ударних (1977/1986)
  • Cantus (пам’яті Бенджаміна Бріттена), для струнного оркестру та дзвону(1977)
  • Симфонія № 4 «Лос-Анджелес» (2008)
  • Для інструментів і оркестру
  • Колаж на B-A-C-H (фр. Collage sur B-A-C-H), для гобоя, струнного оркестру, клавесину і фортепіано (1964)
  • Маленький концерт на B-A-C-H (нім. Concerto piccolo über B-A-C-H), для труби, струнного оркестру, клавесину і фортепіано (1964)
  • Pro et contra, концерт для віолончелі і оркестру (1966, для Мстислава Ростроповича)
  • Tabula rasa, подвійний концерт для двох скрипок, струнного оркестру і підготовленого фортепіано (1977)
  • Дозвольте… (нім. Darf ich), для скрипки, дзвону in Cis (ad lib.) і струнного оркестру (1995/1999)
  • Lamentate. Данина поваги А.Капуру і його скульптурі Марсій, для фортепіано з оркестром (2002)

Музика до кінофільмів та мультфільмів

[ред. | ред. код]
  • «З вечора до ранку» (1962, короткометражний)
  • «Маленький моторолер» (1962, ляльковий мультфільм)
  • «Так точно» (1963, ляльковий мультфільм)
  • «Оператор Кипс у країні грибів» (1964, ляльковий мультфільм)
  • «Останній сажотрус» (1964, ляльковий мультфільм)
  • «Молочник із Мяекюла» (1965)
  • «Кішки-мишки» (1965, ляльковий мультфільм)
  • «Нові пригоди оператора Кипса» або «Оператор Кипс у ягідному лісі» (1965, ляльковий мультфільм)
  • «За горами, за морями» (1967, ляльковий мультфільм)
  • «Оператор Кипс на безлюдному острові» (1968, ляльковий мультфільм)
  • «Оператор Кипс у царстві каміння» (1968, ляльковий мультфільм)
  • «Атомік і ділки (Атомік у небезпеці)» (1970, мультфільм)
  • «Хто? Що? Де?» (1970, мультфільм)
  • «Атомік» (1971, мультфільм)
  • «От так чемпіони!» (1971, ляльковий мультфільм)
  • «М'ячики» (1972, ляльковий мультфільм)
  • «Підводні друзі» (1973, ляльковий мультфільм)
  • «Кольорові олівці» (1973, мультфільм)
  • «Такі справи» (1973, мультфільм)
  • «Джерело у лісі» (1973)
  • «Де ростуть зірочки» (1974, мультфільм)
  • «Сестриці» (1974, ляльковий мультфільм)
  • «Кольорові сни» (1974)
  • «Діаманти для диктатури пролетаріату» (1975)
  • «Дізнання пілота Піркса» (1978)
  • «Рай» (англ. Heaven) (2002)
  • «Джеррі» (англ. Gerry) (2002, США)
  • «Вигнання» (2007, реж. А. Звягінцев)
  • «Ходорковський» (2011, документальний, Німеччина)
  • «Маєток» (2019, Франція) та інші...

Звання та нагороди

[ред. | ред. код]

За свою творчість композитор удостоєний численних нагород і звань. Серед них звання почесного доктора Музичної академії Таллінна і університету Тарту, почесне членство Королівської шведської музичної академії, премія ТРІУМФ в Москві, премія Grammy в категорії «найкращий сучасний твір» за «Канон покаянен» для змішаного хору.

На честь композитора названо астероїд 4087 Пярт.

Має також нагороди:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Discogs — 2000.
  3. ↑ Kuiper K. Encyclopædia Britannica
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119359979 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ http://epl.delfi.ee/news/kultuur/arvo-part-valiti-ameerika-kunstiakadeemia-auliikmeks?id=50729538
  6. ↑ http://www.akadeemia.ee/et/liikmeskond/_liikmed/part/
  7. ↑ http://visnews-en.blogspot.com.ee/2011/12/other-pontifical-acts_12.html
  8. ↑ https://interlude.hk/art-deal-eternal-questionsarvo-nora-part/
  9. ↑ https://www.arvopart.ee/en/arvo-part/article/i-seek-a-common-denominator/

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Арво Пярт


Прапор Естонії Це незавершена стаття про Естонію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Арво_Пярт&oldid=44208932
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy