Артемова-Мгебрішвілі Людмила Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артемова-Мгебрішвілі Людмила Іванівна
Народилася1 жовтня 1948(1948-10-01)
Суворов, Суворовський район[d], Тульська область, РРФСР, СРСР
Померла18 травня 2021(2021-05-18) (72 роки)
Країна СРСР
 Грузія
Діяльністьакторка
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії
ЗакладТбіліський російський драматичний театр імені О. С. Грибоєдова
Нагороди
медаль Пушкіна
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Артемова.

Людмила Іванівна Артемова-Мгебрішвілі (13 листопада 1948, сел. Суворовський (нині — м. Суворов) Тульської області, Російської РФСР — 18 травня 2021) — провідна актриса Тбіліського державного академічного російського драматичного театру імені О. С. Грибоєдова. Заслужена артистка Грузії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася Людмила Артемова-Мгебрішвілі 13 листопада 1948 року в селищі Суворовський (нині — місто Суворов) Тульської області.

У 1970 році закінчила Всеросійський державний університет кінематографії імені С. О. Герасимова (ВДІК), акторський факультет (майстерня народного артиста СРСР Бориса Бабочкіна).

З 1971 року — акторка Тбіліського державного академічного російського драматичного театру імені О. С. Грибоєдова[1], з яким гастролювала містами України (Київ та Полтава), Росії та Молдови[2][3].

Людмила Артемова-Мгебрішвілі бере участь у громадському житті, зокрема, у просвітницьких акціях[4].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Медаль Пушкіна (29 січня 2016 року, Росія) — за великий внесок у зміцнення дружби і співробітництва з Російською Федерацією, розвиток торговельно-економічних та наукових зв'язків, збереження та популяризацію російської мови та культури за кордоном[5]
  • Заслужена артистка Грузії

Ролі в театрі

[ред. | ред. код]
  • Таня — «Дорога квітів» В. Катаєва (реж. П. Фоменко)
  • Наречена — «Точка зору» Ст. Шукшина (реж. О. Товстоногов)
  • Клементина — «Забути Герострата» Р. Горіна (реж. О. Товстоногов)
  • Гермія — «Сон в літню ніч» В. Шекспіра (реж. О. Товстоногов)
  • Даніель — «Двері грюкають» М. Фермо (реж. Р. Чакветадзе і Р. Жорданія)
  • Ольга — «Сестри» Л. Розумовської (реж. Р. Чакветадзе і Р. Жорданія)
  • Френ — «Ключ» Н. Саймона (реж. Г. Черкезишвілі)
  • Вівіан Буасьер — «Будьте здорові» П. Шено (реж. Л. Джаші)
  • Губернаторша — «Принц-горбань» Ф. Коні (реж. Л.Джаші)
  • Катерина Іванівна — «Жінка» Л. Андрєєва (реж. Г. Кавтарадзе)
  • Шарлотта — «Вишневий сад» А. Чехова (реж. Г. Кавтарадзе)
  • Раневська — «Вишневий сад» А. Чехова (реж. Г. Кавтарадзе)
  • Тамара — «Яма» О. Купріна (реж. Г. Кавтарадзе)
  • Олександра Федорівна — «Распутін» М. Лашер (реж. Г. Кавтарадзе)
  • Ельміра — «Тартюф» Ж.- Б. Мольєра (реж. А. Джакелі)
  • Пані Ракен — «Тереза Ракен» Е. Золя (реж. А. Варсимашвілі)
  • Дружина («Життя з ідіотом» В. Єрофєєва) — «Russian блюз» (інсценізація творів російських письменників і режисура А. Варсимашвілі)
  • Сваха («Хороший кінець») — «Життя прекрасне» (інсценізація творів А. Чехова та режисура А. Варсимашвілі)
  • Королева — «Принцеса і свинопас» Г.-Х. Андерсена (автор п'єси і режисер А. Єнукідзе)
  • Кабато — «Ханума» А. Цагарели, ГР .Канчелі (реж. А. Варсімашвілі)
  • Ніна Чавчавадзе — «Сни про Грузію» (вистава А. Варсимашвілі з російської поезії XIX—XX століть)
  • Тамара — «П'ять вечорів» О. Володіна (реж. Г. Шалуташвілі)
  • Мати — «Я, Булат Окуджава» (вистава А. Варсимашвілі за мотивами роману «Скасований театр»)
  • Наташа — «Майстер і Маргарита» М. Булгакова (автор інсценізації та режисер А. Варсимашвілі)
  • Графиня Вишня — «Чиполліно» Дж. Родарі (реж. Г. Тодадзе)
  • Мати Емелі — «Ємеліне щастя» (за мотивами російських народних казок, реж. Г. Тодадзе)
  • Марія Степанівна, мати Килини — «Достоєвський. ru» (вистава А. Єнукідзе за мотивами роману Ф. Достоєвського «Записки з Мертвого дому»)
  • Чорна Баронеса — «Різдвяна казка» (реж. В. Ніколава)
  • Місіс Кларк — «Кар'єра Артуро Уї» Б. Брехта (реж. В. Ніколава)
  • Юдиф — «Гетто» Дж. Собола (реж. А. Варсимашвілі)
  • Орина Пантелеймонівна — «Одруження» М. Гоголя (реж. А. Варсимашвілі)
  • Вязопуриха — «Холстомер. Історія коня» за повістю Л. Толстого (реж. А. Варсимашвілі)
  • Полусумасшедшая бариня — «Гроза» О. Островського (реж. В. Ніколава)
  • Час — «Зимова казка» У. Шекспіра (реж. В. Ніколава)

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Чоловік — Олександр Мгебрішвілі, кінооператор, продюсер. Оператор-постановник художніх фільмів «Мелодії Верійського кварталу», «Нуца», «Прийди в долину винограду», «Білі камені» тощо. Помер у 2010 році.

Син — Давид Мгебрішвілі, режисер, художній керівник Потійського державного драматичного театру імені В. Ґуні.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Людмила Артемова-Мгебришвили
  2. ↑ Тбилисский театр Грибоедова ждут в Украине и Молдове. Архів оригіналу за 20 травня 2016. Процитовано 5 квітня 2020.
  3. ↑ ТБІЛІСЬКИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ ГРИБОЄДОВА ВИСТУПИВ У ПОЛТАВІ З ТРАГІЧНОЮ СПОВІДДЮ «ХОЛСТОМЕР. ІСТОРІЯ КОНЯ». Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 5 квітня 2020.
  4. ↑ «Тотальный диктант» в Тбилиси: впечатления участников. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 5 квітня 2020.
  5. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 29 января 2016 года № 29 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 5 квітня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Артемова-Мгебрішвілі_Людмила_Іванівна&oldid=41892444