Ашшур-нірарі V
| Ашшур-нірарі Ⅴ | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 755 — 745 до н. е. | ||
| Попередник: | Ашшур-дан III | |
| Спадкоємець: | Тіглатпаласар III | |
| Народження: | 8 століття до н. е. | |
| Смерть: | 745 до н. е. | |
| Країна: | Ассирія | |
| Батько: | Адад-нірарі III | |
Ашшур-нірарі Ⅴ (новоассирійський клинопис: Aššur-nārāri, дослівно «Ашшур — моя допомога»)[1] — правитель Новоассирійського царства другої половини Ⅷ століття до н. е., з 755 року до н. е. до самої своєї смерті 745 року до н. е. Ашшур-нірарі Ⅴ був сином Адад-нірарі Ⅲ, змінивши свого брата Ашшур-дана Ⅲ на посаді царя. Він правив у період занепаду Ассирії, про який збереглося небагато джерел. Таким чином, про його правління, крім широких політичних подій, відомо мало подробиць.
Того часу ассирійські чиновники ставали дедалі могутнішими щодо царя, а вороги Ассирії ставали іще небезпечнішими. Надзвичайно малу частину правління Ашшур-нірарі Ⅴ було присвячено кампаніям проти зовнішніх ворогів, що, ймовірно, свідчить про внутрішню політичну нестійкість в Ассирії. Є записи про повстання в Німруді, тодішньої столиці Ассирії, в 746 чи 745 року до нашої ери. Наступником Ашшур-нірарі Ⅴ став Тіґлатпаласар Ⅲ, чи-то його син, чи-то брат, але неясно яким чином. Хоча традиційно вважається, що Тіґлатпаласар Ⅲ скинув Ашшур-нірарі Ⅴ, також можливо, що це було плавне і законне успадкування, або ж навіть що протягом короткого часу вони були співправителями.
Ашшур-нірарі Ⅴ був сином Адад-нірарі Ⅲ (роки правління 811–783 рр. до н. е.). Успадкував престол після смерті свого брата Ашшур-дана Ⅲ 755 року до н. е.[2] Ашшур-нірарі Ⅴ правив за маловідомої доби ассирійської історії, про яку збереглося мало відомостей.[3] Як наслідок, його правління є маловідомим.[4] У цю неясну пору Новоассирійське царство пережило час занепаду. Зокрема, влада самого царя опинилася під загрозою через появу надзвичайно могутніх чиновників, які, хоч і визнавали владу ассирійського монарха, на практиці діяли з вищою владою і почали складати свої власні клинописні постанови щодо будівництва і політичних рішень, підроблювані під царські.[5] Подібні фальшиві постанови чиновників із того часу трапляються частіше, ніж написи самих царів.[3] Водночас вороги Ассирії ставали сильнішими і небезпечнішими. Наприклад, цей період занепаду Ассирії збігся з розквітом царства Урарту на півночі.[6]
Написи, які згадують Ашшур-нірарі Ⅴ по його правління, включають Список ассирійських царів (з якого відома тривалість його правління) і пізніший список епонімів[en][4] (назви років, що зазвичай включають ім'я посадовця і значущу подію),[7] в котрому присутні епоніми його правління.[4] Серед тогочасних написів, у яких згадується Ашшур-нірарі Ⅴ, є напис Сардурі Ⅱ з Урарту, де Сардурі Ⅱ стверджує, що переміг Ашшур-нірарі Ⅴ в битві. Збереглася також фрагментарна копія договору між Ашшур-нірарі Ⅴ і Матіїлом, царем Арпада[en]. Відомий також фрагментарний опис, єдиний відомий напис, написаний за життя Ашшур-нірарі Ⅴ, в якому записано про надання земель та звільнення від податків посадовця Мардук-сарра-усуру після того, як той відзначився у бою. Мардук-сарра-усур міг бути тією самою людиною, що згадується в епонімі за 784 р. до н. е.[4] Виходячи зі списку епонімів, правління Ашшур-нірарі Ⅴ було тьмяним з військової точки зору. Засвідчено, що цар залишався «на землі» (тобто не брав участі в кампаніях) майже всі роки свого правління, за винятком усього трьох років. 755 року до н. е., у рік свого воцаріння, він виступив у похід проти Арпада,[8][9] а в 748–747 рр. — проти урартського міста Намрі.[6][8] Ймовірно, саме після завершення кампанії 755 року до н. е. було укладено договір із Матіїлом. Майже всі частини цього договору, що збереглися, складаються з прокльонів у бік Матіїла.[9] У ассирійських царів було прийнято проводити по кампанії щороку, а це означає, що перебування Ашшур-нірарі Ⅴ в Ассирії могло бути ознакою внутрішніх протиріч. Більшість ассирійських царів також займалися будівельними проєктами, але про будівельні роботи, що могли би проводитися при Ашшур-нірарі Ⅴ, нічого не відомо.[10]
- ↑ Crouch, 2014, с. 102.
- ↑ Chen, 2020, с. 200.
- ↑ а б Grayson, 2002, с. 239.
- ↑ а б в г Grayson, 2002, с. 246.
- ↑ Grayson, 2002, с. 200.
- ↑ а б Grayson, 1982, с. 276.
- ↑ Frahm, 2016, с. 83.
- ↑ а б CDLI.
- ↑ а б Grayson, 1982, с. 277.
- ↑ Grayson, 1982, с. 278.
- Стародавній Схід і античність. // Правителі Світу. Хронологічно-генеалогічні таблиці з всесвітньої історії у 4 тт. / Автор-укладач В. В. Ерліхман. — Т. 1.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |