Перейти до вмісту

Бенін-Сіті

Координати: 6°19′03″ пн. ш. 5°36′52″ сх. д. / 6.3176° пн. ш. 5.6145° сх. д. / 6.3176; 5.6145
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бенін-Сіті
йоруба Ìlú Benin
Прапор
Прапор Бенін-Сіті
Статуя на Королівській площі в Бенін-Сіті
Статуя на Королівській площі в Бенін-Сіті
Статуя на Королівській площі в Бенін-Сіті
Основні дані
6°19′03″ пн. ш. 5°36′52″ сх. д. / 6.3176° пн. ш. 5.6145° сх. д. / 6.3176; 5.6145
Країна Нігерія
Регіон Едо
Столиця для Едо[1] (штат Нігерії)
Засновано 1899
Площа 1204 км²
Населення 2 571 798 (2012)
Висота НРМ 80 м
Офіційна мова англ. (Едо)
Часовий пояс UTC+1
GeoNames 2347283
OSM 3717119 ·R (Едо)
Міська влада
Мапа
Мапа
Бенін-Сіті. Карта розташування: Нігерія
Бенін-Сіті
Бенін-Сіті
Бенін-Сіті (Нігерія)


CMNS: Бенін-Сіті у Вікісховищі

Бенін-Сіті (англ. Benin City, йоруба Ìlú Benin) — місто в штаті Едо на півдні Нігерії, приблизно в 40 кілометрах на північ від річки Бенін, в 330 км на схід від Лагоса. Населення — 1 147 188 осіб (2006).

Батьківщина одного із найпотужніших та жорстокіших злочинних угруповань світу – «Чорна сокира».[2][3]

Назва

[ред. | ред. код]

Бенін-Сіті в 1180—1897 роках носив назву Іль-Ібіну. Назва на мові йоруба означає «житло (притулок) печалі», пізніше змінене на Ubinu і трансформоване португальцями як Бенін.

Клімат

[ред. | ред. код]
Клімат Бенін-Сіті
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 32 33 33 32 32 29 28 28 28 30 32 32 30,7
Середня температура, °C 26,3 27,4 27,8 27,6 26,8 25,8 24,6 24,3 25 25,6 26,8 26,6 26,1
Середній мінімум, °C 21 22 22 23 22 22 21 21 22 22 22 21 21,6
Норма опадів, мм 10 50 103 159 180 250 360 293 344 238 59 28 2074
Джерело: http://www.climatedata.eu/climate.php?loc=nizz0004&lang=en, http://www.levoyageur.net/weather-city-BENIN-CITY.html

Історія

[ред. | ред. код]

Заснований в X столітті, Бенін був столицею Королівства Бенін, яке процвітало з XIV до XVII століття. Після 1485 року в Беніні з'явилися португальці. Місто розбагатіло у XVI—XVII століттях на торгівлі рабами, внаслідок чого весь регіон отримав назву Берега рабів, а також на експорті деяких тропічних продуктів. Також у цей час Бенін-Сіті славилося художніми ремеслами.

Місто, як і все королівство Бенін, занепало після 1700 року, проте відродилося в XIX столітті з розвитком торгівлі пальмовими продуктами. 17 лютого 1897 року англійська каральна експедиція[en] під командуванням адмірала Гаррі Роусона[en] захопила і спалила місто, знищивши велику частину скарбів королівства Бенін. Уцілілі цінності (Бенінська бронза, портретні фігури, бюсти, створені з заліза, різьблена слонова кістка, латунь (умовно звана «бронза»)) були вивезені англійцями і в даний час виставлені в багатьох музеях світу.

У 1967 році місто на один день стало столицею самопроголошеної Республіки Бенін.

Економіка

[ред. | ред. код]

Бенін-Сіті — центр гумотехнічної промисловості Нігерії. Також у місті розташовані деревообробні та хімічні підприємства. Важливим традиційним промислом є виробництво пальмової олії. Розвинуті художні ремесла (різьблення по дереву і слоновій кістці).

Освіта

[ред. | ред. код]

У Бенін-Сіті діє декілька найкращих академічних закладів Нігерії, зокрема, Університет Беніна (University of Benin), Університет Амброзе Аллі (Ambrose Alli University), Університет Бенсон Айдахоза (Benson Idahosa University), Університет Ігбінедіон (Igbinedion University), а також кілька приватних вишів.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Едо — 1991.
  2. "Чорна сокира". Як з африканського братерства виросла мафія. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  3. Вєсті Глобалайз: Культ "Чорна сокира" став одним із найнебезпечніших у світі. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]


pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy