Перейти до вмісту

Бібі Данієлс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бібі Данієлс
Ім'я при народженніФілліс Вірджинія Данієлс
Народилася14 січня 1901(1901-01-14)[1][3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Даллас
Померла16 березня 1971(1971-03-16)[1][3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих (70 років)
Лондон, Велика Британія
  • геморагічний інсульт Редагувати інформацію у Вікіданих
  • ПохованняГоллівуд-Форевер Редагувати інформацію у Вікіданих
    Громадянство США Редагувати інформацію у Вікіданих
    Діяльністьакторка, кінопродюсерка, сценаристка, акторка театру, телеакторка, кіноакторка, співачка, телепродюсерка
    ЗакладWarner Brothers Редагувати інформацію у Вікіданих
    Роки діяльності19101960
    У шлюбі зБен Лайон Редагувати інформацію у Вікіданих
    ДітиBarbara Lyond Редагувати інформацію у Вікіданих
    IMDbID 0199841
    Автограф
    Нагороди та премії

    CMNS: Бібі Данієлс у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

    Бібі Данієлс (англ. Bebe Daniels, при народженні Філліс Вірджинія Данієлс (англ. Phyllis Virginia Daniels); 14 січня 1901 — 16 березня 1971) — американська акторка, співачка, танцюристка і продюсерка.

    Біографія

    [ред. | ред. код]

    Філліс Вірджинія Данієлс народилася в Далласі в театральній родині.[5] Коли вона була ще дитиною, її сім'я переїхала в Лос-Анджелес, де Данієлс вже в чотирирічному віці почала акторську кар'єру. Спочатку вона брала участь у різних театральних постановках, а 1910 року розпочала кінокар'єру. Однією з перших її ролей стала Дороті Ґейл в екранізації дитячої книги Френка Баума «Дивовижний чарівник країни Оз». З 1915 року Данієлс була запрошена Гарольдом Ллойдом на другорядні ролі в його короткометражні комедії. Її чотирирічна співпраця з Ллойдом породила багато пліток про їх можливі романтичні стосунки, а в Голлівуді вони отримали прізвиська «хлопчик» і «дівчинка».[6]

    1919 року, прагнучи виявити свій драматичний талант, Бібі Данієлс покинула Гарольда Ллойда і прийняла контракт від Сесіля Де Мілля на зйомки в його кількох драматичних картинах. У 1920-х акторка мала контракт з «Paramount Pictures», де знялася у другорядних ролях у понад двох десятках картин. У середині десятиліття студія «Paramount» розірвала з нею контракт, і Данієлс перейшла на студію «RKO», де 1929 року отримала велику популярність після ролі в музичній комедії «Ріо Ріта». Наступного року акторка була однією з основних зірок мюзиклу виробництва «RKO». До кінця 1930 року мода на кіномюзикли помітно знизилася, і студія «RKO» вирішила не продовжувати з нею контракт. На початку 1930-х акторка працювала на студії «Warner Brothers», де з'явилася в ряді популярних кінофільмів, включаючи «Мальтійський сокіл» (1931), «Срібний долар» (1932) і «42-я вулиця» (1933).

    1935 року Бібі Данієлс покинула Голлівуд і разом з чоловіком, актором Беном Лайоном, переїхала до Лондона. Там продовжила акторську кар'єру, але більшою мірою в театрі і на радіо. 1945 року Данієлс на кілька років повернулася в Голлівуд, де виступила продюсеркою фільму «Неймовірний Джо». Решту життя акторка разом із чоловіком, сином Річардом і дочкою Барбарою провела в Лондоні, де і померла від крововиливу в мозок в березні 1971 року.[7] Вона була кремована, а її прах похований в колумбарії каплиці на кладовищі «Hollywood Forever». Її внесок у кінематограф США відзначений зіркою на Голлівудській алеї слави.

    Вибрана фільмографія

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. Deutsche Nationalbibliothek Record #102358994X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    3. а б SNAC — 2010.
    4. а б Find a Grave — 1996.
    5. Golden, Eve (2001). Golden Images: 41 Essays on Silent Film Stars. McFarland. с. 18. ISBN 0-786-40834-0.
    6. html The Girl and The Boy, «Bebe and Harold Were A Perfect Match On and Off The Screen»[недоступне посилання з червня 2019] by Tim Lussier
    7. Donnelley, Paul (1 листопада 2005). Fade to Black: A Book of Movie Obituaries. Omnibus Press. с. 301. ISBN 1-844-49430-6.

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    pFad - Phonifier reborn

    Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

    Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


    Alternative Proxies:

    Alternative Proxy

    pFad Proxy

    pFad v3 Proxy

    pFad v4 Proxy