Перейти до вмісту

Вавель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вавель
Вавель - вигляд з міста

50°03′14″ пн. ш. 19°56′05″ сх. д. / 50.05389° пн. ш. 19.93472° сх. д. / 50.05389; 19.93472
Типкомплекс будівельd і пагорб
Статус спадщиниоб'єкт культурної спадщини Польщі[1]
Країна Польща
РозташуванняКраків
Висота н.р.м.228 м
Вавель. Карта розташування: Польща
Вавель
Вавель (Польща)
Мапа

CMNS: Вавель у Вікісховищі

Вавель (пол. Wawel, в перекладі з польської — пагорб) — замковий комплекс на однойменному пагорбі в місті Кракові, стародавній столиці Польщі. Розташований на лівому березі річки Вісла, в районі Червенського бульвару. Має надзвичайне значення для історичної свідомості й самоідентифікації польського народу.

Історія

[ред. | ред. код]
Замок Вавель у 16 столітті
Катедра у Вавелі
  • За даними археологічних розкопок на пагорбі Вавель було поселення віслян ще в 11 столітті.
  • Король Вацлав II сприяв зведенню перших кам'яних споруд між 1290 та 1300.
  • Король Казимир III сприяв перебудові в стилі готики в 14 столітті. Також він пограбував княжу скарбницю на замку у Львові. Зокрема, привіз зі Львова на Вавель дві діадеми, з яких зробили золотий хрест, біля якого свого часу молився Папа Іван Павло ІІ[2].
  • У 1499 замок спустошила пожежа. Відновлення розпочав Олександр Ягеллон. Найбільший обсяг відновлювальних робіт виконано за короля Сигізмунда І Старого. У 1595 на Вавелі сталася чергова пожежа, що спонукало новий етап відновлювальних робіт.
  • 1724—1728 — спроби відновлення замку, не доведені до завершення.
  • Загарбницькі розділи Польщі у 1772, 1793 і 1795 призвели до розчленування країни — Краків відійшов до складу Австрії. Частину будівель переобладнано на казарми для австрійських вояків. У 1830 Франциском Марією Лянчі розроблено проєкт перебудови у неоготичному стилі, який не було реалізовано. Після 1848 року розпочато осучаснення оборонної системи пагорба. При цьому розібрано частину середньовічного муру, дві башти та ряд будинків і на їх місці протягом 18521856 збудовано військовий шпиталь за проєктом Фелікса Ксенжарського.[3]
  • Відновлювальні роботи розпочалися лише в 1905.

Суміш стилів

[ред. | ред. код]
Готичний надгробок короля Казимира Великого, 14 століття
Вавель. Галереї доби Відродження

Довге існування і черга перебудов мало змінили середньовічну, тісну забудову замку. Її не змінило навіть облаштування одного з дворів замку у формах італійського палаццо з трьома відкритими галереями. Замковий костел, його різні частини, мають ознаки романської доби (крипта Св. Леонардо), готики, Відродження, доби бароко тощо. Особливістю інтер'єрів замку була рідкісна суміш залишків готики разом з оздобами доби Відродження, пов'язані тісними культурними і релігійними зв'язками з Італією та Римом. Краківський королівський двір був справжнім мистецьким центром, зорієнтованим на італійські культурні досягнення. В Кракові виготовляли поліхромні кахлі, ювелірні вироби. В замку Вавель облаштували власну ткацьку мануфактуру. З 16 століття Краків став друкарським центром Польщі.

На Вавелі роками працювали митці з Італії — зброярі з Мілана, архітектори, скульптори, художники. Серед них:

  • Б. Береччі (каплиця Сигізмунда І в кафедральному соборі)
  • Франческо Фйорентіно і Б. Береччі (замкове подвір'я з галереями)
  • Франческо Фйорентіно (надгробок Яна Ольбрахта, собор на Вавелі)
  • Санті Гуччі (надгробки)
  • Томмазо Долабелла (релігійні образи)

20 століття

[ред. | ред. код]
Портрет Гуґо Коллонтая

Після відновлення своєї державності у 1918 р. розпочалися реставраційні роботи на Вавелі. В замок передано мистецькі твори іноземних і національних майстрів, живопис, меблі, витвори декоративно-ужиткового мистецтва, серед них коштовна колекція аррасів Вавеля.

1912 року магістрат Кракова влаштував конкурс проєктів реставрації будинків шпиталю з метою подальшого використання їх для Національного музею. До змагання допущено лише краківських архітекторів, що викликало критику.[4] 1926 року у Краківському технічному товаристві знову точилась дискусія про можливість влаштування Національного музею і лапідарію в будинках шпиталю після відповідної реставрації та адаптації. Задум відстоював проєктант реставрації Тадеуш Стриєнський, а також Славомир Одживольський, Ян Перось. У цієї ідеї були противники, які вважали, що для музею слід збудувати нове приміщення на вулиці Вольській. Серед противників були Владислав Екельський, Адольф Шишко-Богуш. Прийняття рішення було відкладено.[5]

Замок — відомий музейний центр Польщі. В його залах розміщено колекції зброї (серед них історичні мечі Щербець та Сагайдачний), гобеленів, історичних документів, пов'язаних з державницькою діяльністю Гуґо Коллонтая (1750—1812) і створенню Польської Конституції 3 травня 1791 року.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Реєстр пам'яток
  2. Музиченко Я. Ідеологія коштовного металу [Архівовано 31 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Україна молода. — 2016. — № 102 (5095) (16 серп.). — С. 10. (Спадщина)
  3. Białkiewicz Z. Feliks Księżarski — Krakowski architekt epoki historyzmu. — Kraków, 2008. — S. 41. — ISBN 978-83-7188-121-3.
  4. M. Sprawy bieżące // Czasopismo Techniczne. — № 18. — 1912. — S. 240.
  5. Tadanier F. Budowa Muzeum Narodowego w Krakowie // Architekt. — 1926. — № 6—7. — S. 40—49.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Franaszek Antoni. Wawel. — Warszawa : Wydawnictwo Arkady, 1988. — ISBN 83-213-3448-2.
  • Grychowki Michał, Czyżewski Krzysztof J. Katedra wawelska. — Katowice : Videograf II, 2001. — ISBN 83-7183-172-2.
  • Ostrowski Jan K., Podlecki Janusz. Wawel. Zamek i katedra. — Kraków : Wydawnictwo Karpaty, 1996. — ISBN 83-85204-25-3.
  • Skowron Ryszard. Wawel. Kronika dziejów. — Kraków : Zamek Królewski na Wawelu, 2001. — ISBN 83-88476-05-X.

Посилання

[ред. | ред. код]
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy