Варакляни
| Варакляни | ||
|---|---|---|
 Римо-католицька церква | ||
| ||
  Варакляни | ||
| Країна | Латвія | |
| Регіон | Латгалія | |
| Край | Вараклянський край | |
| Перша згадка | 1226 | |
| Площа | ||
| • Загалом | 5,33 км² | |
| Висота | 105 м | |
| Населення (2016)[1] | ||
| • Загалом | 1960 ос. | |
| • Густота | 367,7 осіб/км² | |
| Часовий пояс | EET (UTC+2) | |
| • Літній час | EEST (UTC+3) | |
| Сайт | www.varaklani.lv | |
 | ||
|
| ||
Варакляни (латис. Varakļāni) — місто в південно-східній Латвії.
- Варакляни (латис. Varakļāni;
) — сучасна латиська назва після 1918 року. - Варкланд, Варклянд (нім. Warkland) — традиційна німецька назва.
- Варкелен (нім. Warkelen)
- Вараклуоні (латг. Varakļuoni)
Місцевість уперше згадується в письмових джерелах як Варкланд в 1226 році як володіння Ризького єпископоства. Під 1483 роком уже згадується міське поселення. З 1538 року подароване німецькому лицарському роду Борхів.
Після розділу Польщі в 1772 році відійшло Російській імперії. 1784 році отримало статус містечка.
1789 року граф Міхаель-Йоганн фон дер Борх побудував Варкландський палац і парк, що збереглися до наших днів. 1783 року в парку встановлено бюст архітектора-італійця Мазотті[2].
11 лютого 1928 року Варакляни одержали статус міста.
У 1949—1956 роках — центр Вараклянського району Латвійської РСР.
-
Варкландський палац -
Варкландський палац -
Католицька каплиця -
Лютеранська церква
- Міхаель-Йоганн фон дер Борх (1753—1810) — белзький воєвода.
- Романовський Болеслав Шимон (1910—1968) — польський військовий, командор, відомий командир підводних човнів.
- ↑ Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā (PDF). Iedzīvotāju reģistra statistika uz 01.01.2016. Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde. 1 січня 2016.
- ↑ Tadeusz Turkowski. Borch Michał Jan (1751—1810) / Polski Słownik Biograficzny.— Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936.— T. II/1, zeszyt 1.— Beyzym Jan — Brownsford Marja.— S. 313—314. (пол.)
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.