Перейти до вмісту

Верба біла

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Верба біла
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Вербові (Salicaceae)
Рід: Верба (Salix)
Вид:
S. alba
Біноміальна назва
Salix alba
Ареал виду

Верба біла (Salix alba L., син. S. vittelina; місцеві назви — верба біла, верболіз, білоліз, ветлина)[1] — вид рослин з роду верба. Може використовуватися як лікарська рослина.

Морфологічна характеристика

[ред. | ред. код]
Верба біла

Дерево 10-25 м заввишки, із широкою округлою кроною, товстим стовбуром, вкритим темно-сірою поздовжньо-тріщинуватою корою. Молоді пагони й гілки бурі, із численними шовковистими волосками. Листки чергові, ланцетні або широко-ланцетні (5-15 см завдовжки, 1—3 см завширшки), загострені, пилчасті, молоді листки з обох боків сріблясто-білі, пізніше зверху голі, зелені, зі споду запушені вздовж центральної жилки. Бічних жилок багато, прилистки обпадають рано.

Верба біла — лісотвірна порода в заплавних лісах. Часто створює чисті високопродуктивні лісостани. Росте також на вологих луках, берегами водойм. Морозостійка, світлолюбна рослина. Цвіте у квітні — травні. Один із найбільш ранніх та найцінніших пилконосів[2] та медоносів.

Заготівля сировини

[ред. | ред. код]

Для медичного застосування заготовляють кору верби білої. Її здирають рано навесні, до цвітіння і розпускання листків, коли вона добре знімається. На молодих гілках через кожні 20—30 см роблять кільцеподібні надрізи кори. Потім їх з'єднують поздовжніми лініями. Після зняття кори її подрібнюють і сушать у теплому приміщенні з доброю вентиляцією.

Хімічний склад

[ред. | ред. код]

У корі верби білої знайдено значну кількість дубильних речовин (близько 12 %), флавонові глікозиди (близько 3 %), флавоноїди.[3]

Застосування

[ред. | ред. код]

У народній медицині кору верби білої застосовують передусім як протигарячковий та в'яжучий засіб. Знайшла вона застосування і як потогінний та протиревматичний засіб (флавонові глікозиди, що розпадаються під дією шлункового соку, вивільняють саліциловий спирт, який перетворюється на саліцилову кислоту).[3].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ветлина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 62.
  3. а б Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy