Координати: 55°37′ пн. ш. 40°39′ сх. д. / 55.617° пн. ш. 40.650° сх. д. / 55.617; 40.650

Гусь-Хрустальний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Гусь-Хрустальний
Гусь-Хрустальный
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Володимирська область
Муніципальний район Гусь-Хрустальна міськрада
Код ЗКАТУ: 17420000
Код ЗКТМО: 17720000001
Основні дані
Час заснування 1756
Статус міста 1931
Населення 61 854 особи (2008)
Площа 43 км²
Густота населення 1438,5 осіб/км²
Поштові індекси 601500
Телефонний код +7 49241
Географічні координати: 55°37′ пн. ш. 40°39′ сх. д. / 55.617° пн. ш. 40.650° сх. д. / 55.617; 40.650
Часовий пояс +3, влітку +4
Висота над рівнем моря 125 м
Водойма річка Гусь
Міста-побратими Теплице
Найближча залізнична станція Гусь-Хрустальний
Відстань
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:
61

Влада
Вебсторінка gusadmin.ru
Міський голова Соколов Олексій Миколайович
Мапа
Гусь-Хрустальний (Росія)
Гусь-Хрустальний
Гусь-Хрустальний
Гусь-Хрустальний (Володимирська область)
Гусь-Хрустальний
Гусь-Хрустальний

Мапа

CMNS: Гусь-Хрустальний у Вікісховищі

Гусь-Хруста́льний (рос. Гусь-Хрустальный) — місто обласного підпорядкування в Російській Федерації, адміністративний центр Гусь-Хрустального району Владимирської області.

Населення міста становить 61 854 особи (2008; 67 121 в 2002, 12 тис. в 1914).

Географія

[ред. | ред. код]

Місто розташоване на річці Гусь, лівій притоці річки Ока басейну Волги. Навколо знаходяться великі лісові масиви та болота.

Історія

[ред. | ред. код]

Вперше поселення згадується в документах XVII століття. В 1756 році купці Мальцови в урочищі Шиворово на річці Гусь почали будівництво заводу кришталю. З-під Можайська було переведено майстрів. В 1759 році купці пускають свій другий завод — Нікулінський. Після смерті Якима Мальцова заводи переходять до його вдови. За 20 років Марія Мальцова збудувала ще 4 скляних заводи та 1 цементний. Після її смерті підприємства переходять до молодшого сина, але старший викуповує їх, крім того засновує нові. В 1823 році після смерті Сергія Мальцова всі підприємства (а це заводи у Владимирській, Рязанській, Орловській, Калузькій та Смоленській губерніях) повертаються в управління молодшого брата — Івана. З 1831 року на заводах почали впроваджувати нові технології, того ж року гусевський кришталь отримав «Малу золоту медаль» на II Всеросійській виставці мануфактурних виробів в Москві. В 1833 році кришталь виграє в Санкт-Петербурзі «Велику золоту медаль». 1835 року Іван Мальцов, будучи в Празі, купує рецепти виробництва богемського скла і запускає його виробництво на своїх заводах. В 1844 році в місті збудовано бавовняну фабрику, сировина для якої закуповувалась в США, а устаткування було англійське. Бавовняні вироби в 1870 році на Всеросійській виставці отримали срібну медаль, а в 1882 році — золоту.

1880 року, після смерті Івана Мальцова, всі підприємства переходять до його племінника Ю. С. Нечаєва-Мальцова. За його управління гусевський завод виробляв 1/4 всього скла, в 1884 році на ньому працювало 744 особи (на бавовняній фабриці в цей час працювало 3,5 тис. осіб). На початку XX століття місто стає важливим індустріальним центром, у ньому проживало 12 тис. осіб. У 1914 році після смерті Нечаєва-Мальцова скляні заводи переходять до графа П. М. Ігнатьєва. В 1918 році підприємства були націоналізовані.

25 лютого 1919 року Гусь-Хрустальний отримав статус міста, але через відсутність адміністративного апарату невдовзі його було понижено до статусу смт. 23 серпня 1926 року селище стає центром новоутвореного Гусівського повіту, з 10 червня 1929 року — Гусівського району. 20 листопада 1931 року Гусь-Хрустальний отримав статус міста в складі Івановської області. В часи Другої Світової війни в місті діяли 5 шпиталів, підприємства переведені на виробництво товарів для війни.

Гусевський завод кришталю був найбільшим російським підприємством в цій галузі. Однак на початку 2010-х років завод був закритий. Знову відновлено виробництво в кінці 2013 року. При цьому на заводі працює трохи більше 200 осіб, у той час як раніше було близько 5000. А виробництво розраховане на ексклюзивну продукцію.[1] В 1996 році місто отримало приз «Золотий Меркурій» за збереження історико-архітектурного вигляду міста. Було створено музей кришталю.

У грудні 2013 року в Гусь-Хрустальному пройшов пікет на підтримку Євромайдану[2][неавторитетне джерело]

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність населення
1859[3]18851897[4]1920[5]1923[5]1926[5]1931[6]
3282↗6229↗11 981↘9971↗12 191↗17 910↗25 500
1939[7]1959[8]1970[9]1973[6]1976[6]1979[10]1982[11]
↗40 225↗54 158↗64 516↗67 000↗69 000↗71 598↗73 000
1986[6]1987[12]1989[13]1996[6]1998[6]2000[6]2001[6]
↗75 000↗76 000↗76 360↘75 900↘74 800↘73 400↘72 300
2002[14]2003[6]2005[6]2008[6]2009[15]2010[16]2011[6]
↘67 121↘67 100↘64 900↘61 900↘61 013↘60 784↗60 800
2012[17]2013[18]2014[19]2015[20]2016[21]2017[22]2018[23]
↘59 653↘58 571↘57 616↘56 676↘55 973↘55 421↘54 533
10 000
20 000
30 000
40 000
50 000
60 000
70 000
80 000
1923
1970
1986
2000
2008
2013
2018

Культура і освіта

[ред. | ред. код]

У місті відкриті 13 шкіл, православна гімназія, 22 садочки, школа-садок, будинок дитини, дитячий притулок, 4 ПТУ, скляний коледж, школа мистецтв, спортивна школа, філіали Володимирських державного університету та інституту економіки й права, дитячий центр «Исток», клуб «Поиск».

Працює 2 бібліотеки, музей кришталю імені Мальцових, Палац культури «Хрустальный», клуб «Вулкан», кіноцентр «Алмаз». Для туристів збудовано готелі — «Мещёрские зори», «Wolves house», «Баринова Роща», «Усадьба Мещёрская». Виходять газети «Гусевские вести», «Центральный регион», «Афиша», «The crystal ЖАНР», а також ведуть мовлення місцеві телеканали «Центральный регион» та «Хрустальный город».

Економіка

[ред. | ред. код]

В місті працюють ВАТ, які спеціалізуються на виробництві скляних виробів — «Гусевське скловолокно», «Гусевський скляний завод», «Склохолдинг», «Гусевський скляний завод імені Дзержинського», дослідний скляний завод. Крім цього діють завод «Армагус», ВАТ «Ветпрепарати», цегляний, молочний, хлібний заводи, м'ясокомбінат та текстильний комбінат.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Через місто проходить автодорога Р73 Владимир-Тума, яка сполучає з Владимиром, Москвою, Касимовим та Курловим. В самому місті діють 9 автобусних маршрутів, є залізнична станція на залізниці Владимир-Тума. В Гусь-Хрустальний заходить газопровід Владимир-Великодворський.

Спорт

[ред. | ред. код]

В обласних і районних змаганнях виступають футбольні клуби «Енерґія», «ГХТТ-Мучачос» і «Грань». У чоловічому і жіночому чемпіонатах області виступає баскетбольний клуб «Хрустальщик». У жіночому чемпіонаті області Гусь-Хрустальний представляють «Афиша» і «Гусевчанка», у чоловічому — «Дзержинец», у хокеї — «Химик».

Команда «Гусь-Хрустальный-1» (Микита Романов — Денис Рибкін) є триразовим чемпіонами області, учасниками чемпіонатів ЦФО та Росії з пляжного волейболу. У Гусь-Хрустальному базується володар жіночого кубка Росії з мікрофутзалу ФК «Іскра».

У місті є три стадіони: ФК «Грань» (колишній «Труд»), «Центральний» (колишній «Текстильщик») і «Енерґія». Також ДЮСШ з легкої атлетики та спортивний комплекс імені А. В. Паушкіна.[24]

Видатні місця

[ред. | ред. код]
  • Собор Святого великомученика Георгія (1904) — архітектор Л. М. Бенуа, розписи В. М. Васнецова, нині в соборі знаходиться музей кришталю
  • Міське водосховище
  • Пам'ятники Леніну, Акиму Мальцову, Невідомому солдату, Вічний вогонь

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

У 2016 році в Ужгороді знайшли склянки з написом «Слава Україні», виготовлені на Дослідному склозаводі Гусь-Хрустального[25]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Гусевский хрустальный завод вновь открылся и дал первую продукцию. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 13 вересня 2015.
  2. ↑ СЬОГОДНИ #ЄВРОМАЙДАН ПРОЙШОВ У ГУСЬ-ХРУСТАЛЬНОМУ. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 13 вересня 2015.
  3. ↑ Списки населённых мест Российской империи. VI. Владимирская губерния. По сведениям 1859 года. (рос.)
  4. ↑ Владимирская губерния, первая всеобщая перепись населения 1897. Архів оригіналу за 1 березня 2012. (рос.)
  5. ↑ а б в Предварительные итоги переписи по Владимирской губернии. Выпуск 2-й // Всесоюзная перепись населения 1926 года. (рос.)
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м н Народная энциклопедия «Мой город». Гусь-Хрустальный (рос.)
  7. ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Численность городского населения СССР по городским поселениям и внутригородским районам. Архів оригіналу за 30 листопада 2013. Процитовано 30 листопада 2013. (рос.)
  8. ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  9. ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  10. ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  11. ↑ Народное хозяйство СССР 1922-1982 (Юбилейный статистический ежегодник) (рос.)
  12. ↑ Народне господарство СРСР за 70 років : [арх. 28 червня 2016] : ювілейний статистичний щорічник / Державний комітет СРСР зі статистики. — Москва : Фінанси і статистика, 1987. — 766 с.
  13. ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  14. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  15. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
  16. ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения по населённым пунктам Владимирской области. Архів оригіналу за 21 липня 2014. Процитовано 21 липня 2014. (рос.)
  17. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  18. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013. (рос.)
  19. ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014. (рос.)
  20. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015. (рос.)
  21. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  22. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  23. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  24. ↑ «Я хочу чтобы ты знал — я лгал» (рус) . Радио Соль. Архів оригіналу за 18 лютого 2017. Процитовано 17.02.2017.
  25. ↑ В Подмосковье штампуют чашки с надписью «Слава Украине — Героям Слава!». Архів оригіналу за 11 лютого 2016. Процитовано 1 лютого 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]


Росія Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гусь-Хрустальний&oldid=43774798