Перейти до вмісту

Гюстав Моро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гюстав Моро́
фр. Gustave Moreau
Гюстав Моро. Автопортрет, 1850
При народженніGustave Moreau
Народження6 квітня 1826(1826-04-06)
Париж
ФранціяФранція
Смерть18 квітня 1898(1898-04-18) (72 роки)
 Париж
ФранціяФранція
ПохованняЦвинтар Монмартр[1]
Національністьфранцуз
КраїнаФранція Франція
Жанралегорія
НавчанняНаціональна вища школа красних мистецтв (1849)[2]
Діяльністьскульптор, художник
Напрямоксимволізм
ПокровительCharles Hayemd
ВчительФрансуа Піко
Відомі учніNelson Diasd, Silas Brouxd, Léon Lehmannd, Johannes Holbekd, Paul Renaudotd, Fernand Sabattéd[3], Léon-Laurent Galandd, Georgette Agutted[3], Gustave Assired[3], Georges Barwolfd[3], Adolphe Beaufrèred[3], Jules Bessond[3], Albert Brautd[3], Auguste Brouetd[3], Henri Brugnotd[3], Simon Bussyd[3], François Cachoudd[3], Arsen Shapanyand[3], Jean Danguyd[3], Henri Deluermozd[3], Raoul du Gardierd[3], Jules Flandrind[3], Alphonse-Léon Germain-Thilld[3], Charles Hoffbauerd[3], Émile Joseph-Rignaultd[3], Maurice de Lambertd[3], Henri Manguind[3], Pierre Amédée Marcel-Béronneaud[3], Анрі Матісс[4], Альбер Марке[3], Edgar Maxenced[3], Charles Milcendeaud[3], Henri Morissetd[3], Lionel Pérauxd[3], René Piotd[3], Ary Renand[3], Жорж Руо[3], André Rouveyred[3], Henri Vincent-Angladed[3], Raymond Woogd[3] і Henri Evenepoeld
ПрацівникШкола красних мистецтвd
ЧленАкадемія красних мистецтв Франції
ТвориApollo and The Nine Musesd, Oedipus and the Sphinxd, Orphésd, Salomed, Hercules and the Lernaean Hydrad, The Apparitiond і Jupiter and Semeled
БатькоLouis Moreaud
Роботи в колекціїШтедель, Художній інститут Чикаго, Музей Тіссен-Борнемісса[5], Музей Ґетті, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Міжнародний інститут соціальної історіїd, Палац витончених мистецтв[6], Musée Gustave Moreaud[7], Музей мистецтва Метрополітен, Bristol City Museum and Art Galleryd, Руанський музей образотворчого мистецтва, Musée Sainte-Croixd, Artizon Museumd, Музей Гаммера, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, Художній музей Фогга[d], Гарвардський художній музей, Національна галерея, Ohara Museum of Artd, Детройтський інститут мистецтв, The Museum of Modern Art, Gunmad, Frances Lehman Loeb Art Centerd, Художній музей Сент-Луїса, Музей д'Орсе, Mohamed Mahmoud Khalil Museumd, Художній музей Вірджинії, Museo de Arte de Ponced, Musée de la Cour d'Ord, Діжонський музей образотворчого мистецтва, Musée d'art et d'histoire de Saint-Lôd, Clemens Sels Museum Neussd, Musée municipal de Bourg-en-Bressed, Музей Ізраїлю, Музей витончених мистецтв Парижаd, Scharf-Gerstenberg Collectiond, Cantor Arts Center at Stanford Universityd і Wadsworth Atheneum Museum of Artd
Нагороди
офіцер ордена Почесного легіону Кавалер ордена Почесного легіону

CMNS: Гюстав Моро у Вікісховищі

Гюстав Моро (фр. Gustave Moreau, 6 квітня 1826, Париж — 18 квітня 1898, Париж) — французький художник, представник символізму.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 6 квітня 1826 року в Парижі. Його батько, Луї Моро, був архітектором, в обов'язки котрого входило підтримувати в належному стані міські громадські будівлі і пам'ятники. Смерть єдиної сестри Моро, Камілли, згуртувала сім'ю. Мати художника, Поліна, була всім серцем прив'язана до сина і, залишившись вдовою, не розлучалася з ним аж до своєї смерті в 1884 році.

Навчався в Школі красних мистецтв в Парижі у Теодора Шассеріо і Франсуа-Едуара Піко, відвідав Італію (18571859) і Нідерланди (1885). З 1849 року Гюстав Моро починає виставляти свої роботи в Салоні — виставці живопису, скульптури і гравюри, яка щорічно проводилася з середини XVII століття у Великому салоні Лувра.

З 1857 по 1859 Моро проживає в Італії, де вивчає і копіює полотна і фрески уславлених майстрів минулого.

Восени 1859 року Моро повертається додому і знайомиться з молодою жінкою — Александріною Дюре́, що працювала гувернанткою недалеко від його майстерні. Вони побралися і проживуть разом понад 30 років. Після смерті Александріни в 1890 році художник присвячує коханій одне зі своїх найкращих полотен — «Орфей біля гробниці Еврідіки», 1891. Протягом 1860-х років твори Моро користуються величезним успіхом і популярністю. Критики називали Гюстава Моро рятівником жанру історичного живопису.

Протягом усього життя Моро писав фантастично пишні, майстерно виконані в дусі символізму композиції на міфологічні, релігійні та алегоричні сюжети, найкращі з яких — «Едіп і сфінкс», 1864, Метрополітен-музей, Нью-Йорк; «Орфей», 1865, Музей Лувр, Париж; «Саломія», 1876, Музей д'Орсе, Париж; «Галатея», 1880, Музей Гюстава Моро, Париж.

Гюстав Моро був тісно пов'язаний з рухом символізму; художники, що розділяли цю стилістику, відмовилися від об'єктивності і натуралізму представників французького реалізму і імпресіонізму. У пошуках натхнення символісти зверталися до літератури чи античної та північної міфології, часто довільно поєднуючи їх один з одним. У 1888 році Моро обирають членом Академії красних мистецтв і через чотири роки професор Моро стає керівником майстерні в Школі красних мистецтв.

У 1890-х здоров'я художника різко погіршився. Він дійшов висновку про завершення своєї кар'єри і повертається до своїх незакінчених картин. Водночас Моро приступає до роботи над своїм останнім шедевром — «Юпітер і Семела», 1894—1895.

Сам заповідав свою майстерню разом з багатьма картинами місту Париж, де тепер приголомшливо розкішний музей-майстерня Моро.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy