Перейти до вмісту

Дал Ріада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дал Ріада
ірл. Dál Riata
Королівство
??? – 843
Територія королівства Дал Ріада в період розквіту, біля 590 року


Столиця Дунадд
Мова(и) ґельська
Королі
 - до 474 Ерк мак Ехдах
 - 474—500 Фергус Мор мак Ейрк
 - 501—507 Доманґарт мак Фергуса
 - 507—538 Комґалл мак Доманґарт
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Дал Ріада

Дал Ріада (ірл. Dál Riata) — васальне королівство, що існувало у IV—IX століттях на території нинішньої Західної Шотландії та Північної Ірландії (сучасні графства Аргайл, Б'ют, Гебридські острови — в Шотландії та графство Антрім в Ірландії), входило до складу королівства Улад (Ольстер).

Історія

[ред. | ред. код]

Вперше згадується королівство Дал Ріада та плем'я (туат) скоттів в ірландських історичних переказах, які датуються 314 роком. Столицею було місто Дунадд. Хоча містом це можна назвати лише умовно — це була фортеця — резиденція королів чи точніше вождів клану.

У IV столітті Ірландія була перенаселена. Частина ірландських племен здійснювала походи в Британію — захоплювала там території і засновувала поселення. Особливо вдалим було захоплення території ірландським племенем скоттів, що мали на північному сході Ірландії в нинішньому графстві Антрім невеличке васальне королівство Дал Ріада. Вони захопили у IV—V століттях велику територію на заході Альби (ірландська назва Шотландії — тодішньої Каледонії). Скотти заснували могутнє королівство Дал Ріада, що охоплювало значну територію островів Ірландія, Британія та Гебридських островів. Проте землі на цій території були мало придатними для сільського господарства і королівство вело постійні війни з сусідніми племенами ірландців, піктів, бритів, а потім і англів та саксів і їхніми королівствами — Альбою, Уладом, Стратклайдом та ін. Тому в ранньому середньовіччі в Британії назва племені «скотт» стала синонімом слова «розбійник». У 563 році в королівство Дал Ріада здійснив місію святий Колумба, який навернув скоттів у християнство і заснував монастир на острові Іона, що став центром християнства всіх Британських островів. У 843 році король Дал Ріади Кеннет мак Алпін завоював королівство піктів Албу майже повністю винищивши піктів при цьому. Виникло нове королівство — королівство скоттів — Шотландія.


Королі Дал Ріади (вказані імовірні роки правління)

[ред. | ред. код]
  • Ерк мак Ехах (ірл. Erc mac Echach) (? — 474)
  • Фергус I Великий мак Ейрк (ірл. Fergus Mòr, Fergus mac Eirc) (434—501)
  • Домангарт I (ірл. Domangart mac Fergusa) (501—507)
  • Комгалл (ірл. Comgall mac Domangart) (507—537)
  • Габран (ірл. Conall mac Comgaill) (537—574)
  • Айдан (ірл. Áedán mac Gabráin) (574—608)
  • Еохайд I (ірл. Eochaid mac Áedáin) (608—629)
  • Коналл I (ірл. Connad mac Conaill) (626—629)
  • Коннад (ірл. Connad mac Conaill) (626—629)
  • Домналл I (ірл. Domnall mac Echdach) (629—642)
  • Ферхар I (ірл. Ferchar mac Connaid) (642—650)
  • Коналл II (ірл. Conall Crandomna) (650—660)
  • Дунхад I (ірл. Dúnchad mac Conaing) (645—654)
  • Домангарт II (ірл. Domangart mac Domnaill) (660—673)
  • Маелдуйн (ірл. Máel Dúin mac Conaill) (673—689)
  • Домналл II Донн мак Конайлл (ірл. Domnall Donn, Domnall mac Conaill) (673—696)
  • Ферхар II (ірл. Ferchar Fota, Ferchar mac Feredaig) (676—697)
  • Еохайд II Кривий Ніс мак Домангайрт (ірл. Eochaid mac Domangairt) (697)
  • Ейнбкеллах Ферхайр (ірл. Ainbcellach mac Ferchair) (697—698)
  • Фіаннамайл Конайлл (ірл. Fiannamail mac Conaill) (698—700)
  • Селбах мак Ферхайр (ірл. Selbach mac Ferchair) (700—723)
  • Дунхад Бек (ірл. Dúnchad Bec) (707—721)
  • Дунгал мак Селбайх (ірл. Dúngal mac Selbaich) (723—726)
  • Еохайд III мак Ехдах (ірл. Eochaid mac Echdach) (726—733)
  • Муйредах мак Айнбкеллайх (ірл. Muiredach mac Ainbcellaich) (733—736)
  • Еоган мак Муйредах (ірл. Eógan mac Muiredach) (736—741)
  • Індрехтах мак Фіаннамай (ірл. Indrechtach mac Fiannamail) (733—741)
  • Ед Білий (ірл. Áed Find або Aodh Airgneach) (761—778)
  • Фергус II мак Ехдах (ірл. Fergus mac Echdach) (778—781)
  • Доннкойрке (ірл. Donncoirce) (781—792)
  • Константин мак Фергусса (ірл. Caustantín mac Fergusa) (792—805)
  • Коналл мак Тадг (ірл. Conall mac Tadg) (805—807)
  • Коналл мак Ейдан (ірл. Conall mac Áedáin) (807—811)
  • Еохайд IV Злий (ірл. Eochaid) (811—819)
  • Домналл III мак Коаустантін (ірл. Domnall mac Caustantín) (811—835)
  • Ед мак Боанта (ірл. Áed mac Boanta) (835—839)
  • Алпін ІІ мак Ехдах (ірл. Alpin mac Echdach) (839—841)
  • Кеннет мак Алпін (ірл. Cináed mac Ailpín) (841—858) — перший король Шотландії.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Пауел Т. Кельти. — М.: Центрполиграф, 2003. — 230 с.
  • Хендерсон І. Пікти. — М.: Центрполиграф, 2003. — 216 с.
  • Діллон М. Чедвік Н. К. Історія кельтських королівств. — М.: Вече, 2006. — 512 с.
  • Адомнан. Життя святого Колумбана (латинський текст)
  • Життя святого Колумбана у виданні У. Рівза (1874 рік) — латинський текст, англійський переклад, примітки, додаткові матеріали
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy