Ельхотово
| село Ельхотово | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Елхот | |||||
| |||||
| |||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Північна Осетія | ||||
| Муніципальний район | Кіровський район | ||||
| Код ЗКАТУ: | 90225877001 | ||||
| Код ЗКТМО: | 90625477101 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1838 | ||||
| Населення | 12 517 (2014) | ||||
| Поштові індекси | 363600 | ||||
| Телефонний код | +7 86735 | ||||
| Географічні координати: | 43°20′ пн. ш. 44°12′ сх. д. / 43.333° пн. ш. 44.200° сх. д. | ||||
| Мапа | |||||
  Ельхотово  Ельхотово | |||||
|
| |||||
|
| |||||
Ельхотово (ос. Елхот) — село, адміністративний центр Кіровського району Північної Осетії-Аланії, а також Ельхотовського сільського поселення.
Населення — 12 517 осіб.
Ельхотово знаходиться на північному заході Республіки на кордоні з Кабардино-Балкарією.
В 1838 році на правому березі річки Терек, біля входу в Татартупську долину, було засновано осетинське село. Пізніше на рівнині за Заманкулом з'явилося мусульманське село Елхот.
В 1839 році командир кавказького корпусу генерал Головін доніс військовому міністру: "У минулому, 1838 на правому березі Терека поселений аул осетин-мусульман, званий Ельхотовським. У нього заселилося 88 сімей з мусульманських сіл Беслан (Тулатово), Зільгі, Брут, Заманкул, Карджин "[1].
У наступні роки заселення села тривало. Жителі в основному займалися землеробством, тваринництвом і торгівлею.
До кінця XIX століття населення становило 2000 осіб. На Ельхот доводилося 3 мечеті.
Городище Верхній Джулат знаходиться поруч із селищем Ельхот. У золотоординський час тут існувало поселення, яке, як припускають (Егороов В. Л. Історична географія Золотої Орди в XII–XIV ст.) Можна ототожнити з відомим по літописах Ясським містом Дедяковим, який існував з X ст. по XIV ст. На городище виявили церкву, дві мечеті і мінарет, що датуються часом правління хана Узбека. Зроблені тут знахідки свідчать про значну роль цього міста в політичному та економічному житті Північного Кавказу.
Населення — 12 517 осіб.
- Національний склад
За даними Всеросійського перепису населення 2010 року[2]:
- Святилище «Аерджинараег» (тесніна Аргов, дата заснування не відома, осетинський традиційний монотеїзм)
- Святилище Уастирджі (на північно-східній околиці села, засноване на початку 90-х років 20-го століття, осетинський традиційний монотеїзм)
- Церква святих первоверховних апостолів Петра і Павла заснована в 2008 році (РПЦ МП).
- Мечеть (поч. 20-го століття, ДУМ РСО-Аланія).
- ↑ Forum FALERISTIKA.info • Перегляд теми — Населені пункти — Північна Осетія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 квітня 2015.
- ↑ Том 4. Таблиця 4. Національний склад РСОА по муніципальних утворень за переписом 2010. Архів оригіналу за 19 серпня 2013. Процитовано 25 вересня 2019.
- Офіційний сайт АМСУ МО Кіровський район [Архівовано 25 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт АМС Ельхотовского сільського поселення [Архівовано 29 листопада 2013 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
