Перейти до вмісту

Ель-Перу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ель-Перу
Вівтар
КраїнаГватемала
РегіонПетен
Історія
Датування500 до н. е.800
ПеріодиДокласичний і класичний період
Археологічна культурамая
Дослідження
Відкрито1967
ВідкривачІєн Грехем
Мапа
CMNS: Ель-Перу у Вікісховищі

Ель-Перу (ісп. El Perú) — руїни міста цивілізації мая в департаменті Петен (Гватемала).

Історія

[ред. | ред. код]

Стародавньою назвою міста є Вака', що перекладається як «Місце над водою». Засновано як протомісто близько 500 року до н. е. Наприкінці докласичного періоду утворилась місто-держава (нараховано 22 ахави).

Межувала з державою Хішвіц (20 км на південь), на півночі межувала з державою зі столицею в городищі Ла-Корона. Почалося економічне зростання завдяки вигідному географічному становищі, на перетині торговельних шляхів. До 300 року н. е. перетворилася на торговельну державу, контролюючи річки Сан-Педро у західній частині Петену. Торговці цієї держави спеціалізувалися на постачанні продуктів — кукурудзи, бобів, перців, авокадо, дерева саподілья, каучуку. Також контролювали шляхи постання какао, бавовняних тканин, нефриту, обсидіану, піриту, пір'їв кетцалей.

У 378 році було укладено союз із Теотіуаканом, якому війська Вака' на чолі із ахавом К'ініч Б'аламом I сприяли у підкоренні південних низин мая. У 382 році разом із царством Сууц' утворили союз, на який спирався теотіуаканці на чолі із Сійах К'ак'. У 418 році було укладено союз з Мутульською державою, де владу посіла теотіуаканська династія.

Розквіт міста й держави відбувався між 400 й 800 роками. Тоді Вака' населяли близько 10 тисяч містян. На початку VI століття ахав намагався налагодити стосунки з Канульським царством, одружившись з його представницею — Ікоом. З 554 року в період володарювання Чак-Тоок-Іч'аака визнало зверхність Мутульського царства. Його син Ва'оом-Уч'аб-Ц'ікін зберіг вірність Мутулю, намагаючись використати гарні стосунки з ахавами останнього задля економічного посилення свого царства. З 562 року залежність від мутуля стала номінальною.

Період в історії Вака' з 574 до 657 року відомий як «пауза», оскільки відомостей про політичні події цього часу доволі замало. Правителі Вака' протягом 650-х років допомогли мутульцям боротися проти Канульського царства. Втім в 660-х роках вимушено було підкоритися Канулю, що було закріплено династичною угодою. З 670-х років фактичну владу над Вака' перебрала представниця канульської династії — Іш-К'аб'ель, що правила разом з чоловіком К'ініч Б'аламом II. Вона надала притулок своєму братові — Йукноом-Їч'аак-К'аку — після поразки 698 року від мутульського царства.

Тривалий час царство зберігало незалежність, проте у 732 році ахав Хасав-Чан-К'авііль вимушений був підкоритися Мутулю. У 743 році спробував відновити свою незалежність виявилася невдалою. Відновлення військової й економічної могутності царства відбулося за фактично володарювання Іш-Пак'аль. Останнім ахавом Вака' був Б'алам Цам.

Розташовано у північно-західному Петені, на відстані 6 км від річки Сан-Педро-Мартир в Національному парку Лагуна-дель-Тігре, 20 км від Ла-Корони, 60 км від Тікаля. Міститься на вершині природного пагорбу.

Архітектура

[ред. | ред. код]

Архітектура відповідала «стилю Петен». Складається з 4 площ, 672 монументальних споруд (з зображеннями на стінах папуг ара, ягуарів, туканів, мавп) і величезної кількості невеликих житлових структур.

Ритуально-адміністративний центр становить 1 км2. У його центрі розташовується площа 1. Неподалік від неї мітиться «Північно-Західна група» і майданчик для гри у м'яч. На південний схід розташовуються Групи Чок і Толок. Нижче цих груп розмітився «Комплекс Мірадор».

Поруч розташовано будівля U-подібної форми, яке виконувало функцію головного палацу в ахавів. У нижній частині здійснювалося поховання володарів Вака'. Так, у гробниці 8 часів пізнього класичного періоду (між 650 і 750 роками), яка належала цариці Іш-К'аб'ель, знайдено 2400 артефактів, зокрема тонкої кераміки (23 посудини), виробів з нефриту, зеленого обсидіану.

Цікавим є царське поховання, виявлене у травні 2006 року в середині 18-метрової піраміди. Поховальна камера мала 5,1 м завдовжки і 1,5 м завширшки. Період створення відносять між II і IV століттями. Тут знайдено артефакти з нефриту, мушель, кераміки, зокрема 12 гравців у м'яч, королівські регалій — царський головний убор хуунал з нефриту, кам'яні лапи ягуара. У похоронній камері на шкурі ягуара, розкладеної на кам'яній лаві, «спочивав» кістяк чоловіка. Припускають, що він належить першому ахаву Вака' — Ці-Б'аламу.

Також було знайдено недоторкане поховання VII століття, що супроводжувалося схованкою з великим числом жадеїтових статуеток.

Південніше площі 1 розташувалася площа 2. Неподалік знайдено «групу Пааль».

Скульптура

[ред. | ред. код]

Знайдено 44 різьблених стел. Стели IV—V століть створювалися під впливом мистецтва Теотіуакана. Особливою є стела 15 (416 року), що мітить виключно емблемні ієрогліфи. Також вона є важливим джерелом з історії теотіуканського вторгнення у IV століття. Стела 44 (564 року) дає вченим багато нової інформації щодо «темного періоду» в історії мая, включаючи імена двох раніше невідомих правителів мая, дозволяє зрозуміти політичні реалії того часу. У 700 році ця стела була зарита за наказом К'ініч Б'алама II як підношення в новій будівлі — головному храмі міста. Знайдено лише 1 вівтар, виконаний у стилі Ісапа, зокрема із зооморфними фігурами.

Історія досліджень

[ред. | ред. код]

Відкрито археологічну пам'ятку у 1967 році Ієном Грехемом, який надав їй теперішню назву. Проте роботи не проводилися, що дозволило грабіжником понівечити частину монументів (розпиляти) і вивезти за межі Гватемали. У 1970-х роках значні розкопки проводив Ієн Грехем, представник Гарвардського університету (США).

Упродовж 2003—2007 років дослідження здійснювали фахівці з Південного методистського університету (США) на чолі із Девідом Фрейделом та Ектором Ескобедо з університету Сан-Педро (Гватемала). У 2008 року до розкопок долучилися фахівці з Національного інституту антропології та історії Гватемали. У 2012—2013 роках спільні археологічні дослідження тривали на території пам'ятнику.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Schele, Linda; Freidel, David (1990). A Forest of Kings: The Untold Story of the Ancient Maya. New York: William Morrow and Company, INC. pp. 180—181. (англ.)
  • Eppich, Keith (2009). Feast and Sacrifice at El Perú-Waka': The N14-2 Deposit as Dedication. The PARI Journal 10(2): 1-16.
  • Guenter S. The Epigraphy of El Perú-Waka’ // Archaeology at El Perú-Waka': Ancient Maya Performances of Ritual, Memory, and Power / Ed. by O. Navarro-Farr, and M. Rich. — Tucson: University of Arizona Press, 2014. — P. 151—154 (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy