Перейти до вмісту

Етернітас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Етернітас
Частина віддавньоримська релігія і imperial cult of ancient Romed
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Дупондій Адріана. На реверсі зображена Етернітас з сонцем та місяцем в руках. Напис лат. AETERNITASAVGVSTI
Файл:Antoninianus Trebonianus Gallus-s2777.jpg
Етернітас, що тримає фенікса на реверсі монети антонініану Требоніана Галла

Етернітас (лат. Aeternitas — вічність) — римська богиня, уособлення вічності. Близька за характеристиками грецькому Еону, проте на відміну від нього пов'язана з тривалістю політичного панування. Через це зображалася на монетах Римської імперії. За міфологією Етернітас — донька Юпітера[1].

Зображення

[ред. | ред. код]

Часто зустрічається на римських монетах у вигляді жінки, яка стоїть або сидить, з різними атрибутами, що символізують вічність, нескінченність, безсмертя, безперервність часу. Серед цих атрибутів зазначаються такі: небокрай у вигляді кулі з небесними тілами (сонце, місяць, зірки); знаки величі та влади (жезл); лев або слон як довговічні тварини; фенікс, який відроджується з попелу; змія, що кусає свій хвіст (уроборос); чаша, смолоскип, тощо. На монетах супроводжується написами лат. AETERNITAS, AETERNITAS AUGUSTI, AETERNITAS IMPERII, AETERNITAS POPULI ROMANI.

Символізм

[ред. | ред. код]

Символізує вічну владу Римської імперії, а також вічну пам'ять покійних та обожнених членів імператорської родини.

Термін

[ред. | ред. код]

Крім того, етернітас — термін латинської та середньовічної філософії, володіння всією повнотою буття без початку та кінця. "Наше «тепер» ніби біжить і тим самим створює час і безперестанність (лат. sempiternitas), а божественне «тепер» — постійне, нерухоме, стійке — створює вічність (лат. aeternitas) "[2]. «Вічність світу, згідно з середньовічним уявленням, тобто не етернітас, а семпітернітас (етернітас властива лише Богу), тобто являє собою безмежну тривалість»[3].

На честь Етернітас названий астероїд 446 Етернітас.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Марціан Капелла. De nuptiis Philologiae et Mercurii
  2. Боэций. Каким образом Троица есть единый Бог, а не три божества // Боэций. Утешение Философией и другие трактаты. М., Наука, 1990.
  3. Гайденко П. П., История новоевропейской философии в её связи с наукой. М., Либроком, 2009. ISBN 978-5-397-00161-8.

Джерела

[ред. | ред. код]
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy