Загальні СС

Загальні СС (Альгемайне СС) нім. Allgemeine SS
Емблема СС
На службі	вересень 1934–1945
Країна	Третій Рейх
Вид	СС
Оборонець	Генріх Гіммлер
Війни/битви	Друга світова війна

«Загальні СС» (Альгемайне СС) (нім. Allgemeine SS — «загальні СС») — більша складова частина СС, так звані загальні СС, що формувалися на постійній або тимчасовій основі, стройові або резервні з'єднання, частини та підрозділи.

Місцеві підрозділи СС почали формуватися у 1925. Восені 1934 вони стали самостійною від СА ланкою в структурі НСДАП.

6 січня 1929 рейхсфюрером СС став оберфюрер СС Генріх Гиммлер. Нижнім осередком СС було відділення з 8 чоловік — шар (командир — шарфюрер), три відділення складали загін — труп (командир — труппфюрер), три загони — штурм (командир унтерштурмфюрер або оберштурмфюрер), три штурмі складали штурмбанн на чолі з штурмбанфюрером або оберштурмбанфюрером, три або чотири штурмбанни складали штандарт на чолі з штандартенфюрером, декілька штандартів складали абшніт, декілька абшнітів утворювали групи (дивізію) на чолі з групенфюрером. Усі ці фюрери пізніше стали званнями у системі СС.

Уся територія Німеччини була поділена на області (обер-абшніти) СС, які складали основу територіальної організації Загальних-СС. Спершу існували п'ять обер-абшнітів, утворених 1932 року на основі наявних раніше груп СС. У 1942 році на території Німеччини їх кількість вже виросла до 17, територія кожного з них збігалася з територією відповідного військового округу. Крім того, на окупованих територіях було утворено ще шість обер-абшнітів СС. Керівники обер-абшнітів мали звання обергруппенфюрер, группенфюрер чи бригадефюрер СС. Зазвичай фюрер обер-абшніта був представником СС при штабі місцевого військового округа, а також був вищім керівником СС та поліції у цьому регіоні.

Кожен обер-абшніт, поділявся на три райони (абшніта), які позначалися римськими цифрами. Командиром (фюрером) абшніту був офіцер, що мав звання оберфюрера чи штандартенфюрера СС. У 1942 році було 42 абшніта. Деякі великі міста були поділені на два абшніта.

Організаційна структура нижче абшнітів, була побудована не на територіальному принципі, а на принципі військових підрозділів. Зазвичай до складу абшніту входило три піхотних штандарти СС, які були аналогом піхотних полків. Перші штандарти з’явилися приблизно у 1929 році, задовго до виникнення територіального поділу Загальних-СС.

Обер-абшніти та абшніти (на 9.11.1944)

• Обер-абшніт «Альпи» («Alpenland») – Зальцбург;
  • XXV абшніт – Грац
  • XXXVI абшніт – Зальцбург
• Обер-абшніт «Балтика» («Ostsee») – Штеттін;
  • XIII абшніт – Штеттін
  • XXXIII абшніт – Шверін
• Обер-абшніт «Богемія і Моравія» («Bühmen-Mähren») – Прага, (з 1944 року);
  • XXXVII абшніт – Райхенберг
  • XXXVIII абшніт – Карлсбад
  • XXXIX абшніт – Брно
• Обер-абшніт «Варта» («Warthe») – Познань;
  • XXXXII абшніт – Гнезно
  • XXXXIII абшніт – Літцманштадті
• Обер-абшніт «Захід» («West») – Дюссельдорф;
  • V абшніт – Дуйсбург
  • XVII абшніт – Мюнстер
  • XXV абшніт – Дортмунд
• Обер-абшніт «Вестмарк» («Westmark») – Саарбрюкен, Нойштадт, Мец, з вересня 1943 Вісбаден. 11 вересня 1943 року поєднаний з обер-абшнітом «Рейн» у єдиний обер-абшніт «Рейн-Вестмарк»;
  • XI абшніт – Кобленц
  • XXX абшніт – Франкфурт-на-Майні
  • XXXIV абшніт – Саарбрюккен
• Обер-абшніт «Вісла» («Weichsel») – Данциг;
  • XXVI абшніт – Сопот
  • XXXX абшніт – Бромберг
  • XXXXI абшніт – Торунь
• Обер-абшніт «Дунай» («Donau») – Відень;
  • VIII абшніт – Лінц
  • XXXI абшніт – Відень
• Обер-абшніт «Ельба» («Elbe») – Дрезден;
  • ІІ абшніт – Дрезден
  • XVIII абшніт – Галле (Заале)
• Обер-абшніт «Майн» («Main») – Нюрнберг;
  • IX абшніт – Вюрцбург
  • XXVIII абшніт – Байройт
• Обер-абшніт «Остланд» («Ostland») – Рига;
• Обер-абшніт «Північ» («Nord») – Осло;
• Обер-абшніт «Північне море» («Nordsee») – Гамбург;
  • XIV абшніт – Ольденбург
  • XV абшніт – Гамбург-Альтона
  • XX абшніт – Кіль
• Обер-абшніт «Південь» («Süd») – Мюнхен;
  • І абшніт – Мюнхен
  • XXXII абшніт – Аугсбург
• Обер-абшніт «Південний схід» («Südost») – Бреслау;
  • VI абшніт – Бреслау
  • XXI абшніт – Хіршберг
  • XXIV абшніт – Ополе
• Обер-абшніт «Північний схід» («Nordost») – Кенігсберг;
  • VII абшніт – Кенігсберг
  • XXII абшніт – Алленштейн
  • XXXXIV абшніт – Гумбіннен
• Обер-абшніт «Північний захід» («Nordwest») – Гаага;
  • Х абшніт – Штутгарт
  • XIX абшніт – Карлсруе
  • XXIX абшніт – Констанц
  • XXXXV абшніт – Страсбург
• Обер-абшніт «Південний захід» («Südwest») – Штутгарт;
• Обер-абшніт «Рейн» («Rhein») – Кобленц, Арольсен, з січня 1937 Вісбаден. 11 вересня 1943 року поєднаний з обер-абшнітом «Вестмарк» у єдиний обер-абшніт «Рейн-Вестмарк»;
• Обер-абшніт «Рейн-Вестмарк» («Rhein-Westmark») – Вісбаден;
• Обер-абшніт «Схід» («Ost») – Краків;
• Обер-абшніт «Україна» («Ukraine») – Київ;
• Обер-абшніт «Фульда-Верра» («Fulda-Werra») – Арользен;
  • XXVII абшніт – Веймар
• Обер-абшніт «Центр» («Mitte») – Брауншвейг;
  • IV абшніт – Брауншвейг
  • XVI абшніт – Дессау
• Обер-абшніт «Шпрее» («Spree») – Берлін
  • III абшніт – Берлін
  • XXIII абшніт – Берлін
  • XII абшніт – Франкфурт-на-Одері

Див. також

• Ordnungspolizei
• Форма та знаки розрізнення СА
• Форма та знаки розрізнення СС
• SS-Verfügungstruppe
• SS-Totenkopfverbände
• Корпусні кольори СС

Посилання

• Allgemeine SS (Альгемайне СС)^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)

Джерела та література

• Митчем С., Мюллер Дж. Командиры «Третьего Рейха»/Перевод с англ. Т.Н. Замиловой, А.В. Бушуева, А.Н. Фельдшерова; Под ред. Г.Ю. Пернавского; Художн. А.А. Шуплецов. — Смоленск : Русич, 1997. — 480 с. — (Тирания) — 5000 прим. — ISBN 5-88590-778-1.(рос.)
• Уиндроу М. Охранные отряды НСДАП. Войска СС/Перевод с англ. А.В. Красулиной; Художн. Дж. Барн. — М. : ООО «Издательство Астрель», 2004. — 63 с. — (Военно-историческая серия «Солдатъ») — 5000 прим. — ISBN 5-271-08057-9.(рос.)
• Ламсден Р. Охранные отряды НСДАП. Общие СС/Перевод с англ. А.В. Красулиной; Художн. П. Хэннон. — М. : ООО «Издательство Астрель», 2003. — 62 с. — (Военно-историческая серия «Солдатъ») — 5000 прим. — ISBN 5-271-07617-2.(рос.)
• Уильямсон Г. СС-инструмент террора/Перевод с англ. — Смоленск : Русич, 2003. — 416 с. — (Мир в войнах) — 3000 прим. — ISBN 5-8138-0439-0.(рос.)
• Теодор Гладков. Ордена и медали войск СС. С комментариями Теодора Гладкова. — М. : ЗАО Центрополиграф, 2003. — 144 с. — 10 000 прим. — ISBN 5-9524-0641-6.(рос.)
• Robin Lumsden: The Allgemeine-SS, Vol. 266 (ISBN 1-85532-358-3) (англ.)