Перейти до вмісту

Закон Енгеля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Зако́н Е́нгеля — зі зростанням величини доходів частка витрат на придбання товарів першої необхідності скорочується.

Закони Енгеля зводяться до наступних положень:

  1. бідні родини витрачають відносно більше на необхідне для життя — їжу і житло;
  2. частка витрат на харчування знижується в міру зростання доходів, а частка витрат на житло стабілізується;
  3. витрати на дорогі предмети підвищуються в більшій мірі, ніж дохід. При зростанні доходу споживача споживання їм вторинних благ зростає в більшому ступені, ніж споживання благ першої необхідності;
  4. при зниженні ціни одного з благ і сталості ціни на інше благо збільшується попит на благо, ціна якого знижується, причому здійснюється відносна заміна ним іншого блага.[1]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 10. Закон Енгеля, Крива Енгеля. Особливості споживання різних за якістю товарів. StudFiles (рос.). Процитовано 21 жовтня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy