Очікує на перевірку

Заманювання (шахи)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Заманювання (приманювання) — тактичний прийом у грі шахи, що змушує (за допомогою жертв, нападів або загроз) фігуру суперника зайняти певне поле або лінію з метою використання невдалого положення цієї фігури.

Приклад

[ред. | ред. код]

В партії Відмар — Ейве[1] (Карлові Вари, 1929) білі здійснюють комбінацію, двічі використавши тему заманювання.

Відмар — Ейве
Карлові Вари, 1929
abcdefgh
8
g8 чорний король
f7 чорний пішак
g7 чорний слон
b6 чорний пішак
d6 білий кінь
h6 чорний пішак
a5 чорний пішак
g5 чорний пішак
f4 чорний ферзь
a3 білий ферзь
h3 білий пішак
a2 білий пішак
b2 білий пішак
c2 чорна тура
d1 біла тура
e1 біла тура
h1 білий король
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Хід білих

1.Лe8+! Сf8 (1. … Крh7 2.Фd3+)
2.Л: f8+! Кр: f8
3.Кf5+ Крg8
4.Фf8+!! Кр: f8 (4. … Крh7 5.Фg7#)
5.Лd8#

Зазвичай, заманювання — складовий елемент складнішої тактичної операції.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Гра Відмар — Ейве на сайті www.chessgames.com [Архівовано 10 вересня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Шахматы: энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 121. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Заманювання_(шахи)&oldid=40647046