Перейти до вмісту

Лайош Кю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Лайош Кю
Особисті дані
Народження 5 липня 1948(1948-07-05) (76 років)
  Секешфегервар, Угорщина
Зріст 180 см[1]
Вага 63 кг[1]
Громадянство  Угорщина
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1968 Угорщина «Відеотон» 16 (0)
1968–1974 Угорщина «Ференцварош» 83 (17)
1974–1975 Угорщина «Вашаш» 24 (1)
1975–1977 Угорщина «Волан»  ? (?)
1978–1979 Бельгія «Брюгге»  ? (?)
1979–1980 США «Баффало Стелліонс»  ? (?)
1980–1983 Австрія «Айзенштадт»  ? (?)
1983–1984 Австрія «Менхгоф» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1972 Угорщина Угорщина 8 (1)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Лайош Кю (угор. Lajos Kű, нар. 5 липня 1948, Секешфегервар) — угорський футболіст, що грав на позиції нападника.

Виступав, зокрема, за «Ференцварош» та «Брюгге», а також національну збірну Угорщини.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1968 року виступами за команду «Відеотон», в якій того року взяв участь у 16 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Ференцварош», до складу якого приєднався 1968 року. Відіграв за клуб з Будапешта наступні шість сезонів своєї ігрової кар'єри. За цей час чотири рази ставав віце-чемпіоном Угорщини в 1970, 1971, 1973 і 1974 роках, а також виграв Кубок Угорщини в 1972 і 1974 роках.

Згодом з 1974 по 1987 рік грав у складі команд «Вашаш» та «Волан», після чого Лайош втік до Італії через Суботицю. Міжнародна футбольна асоціація відсторонила його від футболу на один рік, а надалі нападник грав за бельгійське «Брюгге». У своїй другій грі за «Брюгге» він зіграв у фіналі Кубка європейських чемпіонів 1978 року проти «Ліверпуля», де його команда програла 0:1[2].

У 1979/80 роках провів сезон у США, після чого три сезони виступав у австрійській Бундеслізі за «Айзенштадт», а завершив ігрову кар'єру у нижчоліговій австрійській команді «Менхгоф», за яку виступав протягом 1983—1984 років.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

14 травня 1972 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини в матчі відбору на чемпіонату Європи 1972 року проти Румунії (2:2)[3]. За три дні Кю зіграв і у матчі переграванні, в якому його команда обіграла румунів 2:1 і кваліфікувалась у фінальну стадію чемпіонату Європи 1972 року у Бельгії. Там Лайош зіграв у обох матчах — у півфіналі проти Радянського Союзу (0:1) і матч за третє місце проти Бельгії (1:2), у якому він забив гол.

Через місяць складі збірної він був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1972 року у Мюнхені, де разом з командою здобув «срібло».

Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 1 рік, провів у її формі 8 матчів, забивши 1 гол.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Ференцварош»: 1972, 1974

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Olympedia — 2006.
  2. European Competitions 1977-78. www.rsssf.org. Процитовано 14 грудня 2022.
  3. Romania vs Hungary. eu-football.info. Процитовано 14 грудня 2022.

Література

[ред. | ред. код]
  • Ki kicsoda a magyar sportéletben? [Who's Who in the Hungarian Sport Life], Volume II (I–R). Szekszárd: Babits Kiadó, 1995, p. 217., ISBN 963-495-011-6
  • László Rózsaligeti. Magyar olimpiai lexikon [Hungarian Encyclopedia of Olympics]. Budapest: Datus, 2000. ISBN 963-00-5577-5

Посилання

[ред. | ред. код]
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy