Мандоліна

Мандоліна

Мандоліна Мандоліна
Класифікація	струнний щипковий музичний інструмент, Хордофон
Класифікація Горнбостеля-Закса	321.321-6
Діапазон
Подібні інструменти	Домра, Бандурка, Укулеле, Балалайка.
Мандоліна у Вікісховищі

Мандолі́на (італ. mandolino) — струнний щипковий музичний інструмент. Виконавець защипує струни плектром, протяжні ноти виконуються тремоло.

Мандоліна з'явилася в XVI столітті в Італії і вже згодом стала найпоширенішим^[де?] народним інструментом. Поступово вона стала популярною і в інших країнах. Найпоширенішою стала неаполітанська мандоліна, з чотирма подвійними струнами, які настроюють по квінтах, як домру. Аплікатура аналогічна скрипковій. Міланська мандоліна має п'ять подвійних струн.

Мандоліну використовують як сольний, акомпонуючий і ансамблевий інструмент. Існують також оркестри мандолін різних розмірів, іноді в їхній склад входять також гітари. Такі оркестри звуться неаполітанськими. У класичній музиці яскравим прикладом використання мандоліни є серенада Дон Жуана з однойменної опери В. А. Моцарта. Мандоліна також була популярна в Російській імперії, також її використовували в радянській кінопродукції (наприклад, у фільмі «Пригоди Буратіно»).

Див. також

Мандочель

Джерела

• Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
• Музыкальный словарь в рассказах / Михеева Л. — М.: 1986 г. 176 с. (рос.)
• Энциклопедия юного музыканта / И. Ю. Куберский, Е. В. Минина. — СПб.:ООО «Диамант», 2001. — 576 с. (рос.)