Маркіз
| Маркіз | |
| Керована організація | маркграфство[d] |
|---|---|
 Маркіз у Вікісховищі | |
Маркі́з (фр. marquis, англ. marquess, італ. marchese, нім. Markgraf) — західноєвропейский дворянський титул (маркізат). Дружина чи дочка маркіза титулується маркізою (фр. marquise).
Згідно з ієрархією розташований між герцогським і графським титулами.
Слово маркіз походить від пізньо-лат. marchensis («начальник марки, прикордонної області», «маркграф»), пов'язаним з *marca, що зводиться до давн.в-нім. marc(h)a[1].
В Англії, окрім маркізів у власному смислі, цей титул дається також старшим синам герцогів.
Титул маркіза (яп. 侯爵, こうしゃく, косяку) в Японії використовувався протягом 1869–1947 років. Особи, які мали цей титул належали до стану титулованої шляхти кадзоку.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.