Перейти до вмісту

Нева

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нева
59°57′24″ пн. ш. 31°02′44″ сх. д. / 59.9567° пн. ш. 31.0456° сх. д. / 59.9567; 31.0456
ВитікЛадозьке озеро
• координати59°57′24″ пн. ш. 31°02′44″ сх. д. / 59.9567° пн. ш. 31.0456° сх. д. / 59.9567; 31.0456
ГирлоФінська затока
• координати59°56′41″ пн. ш. 30°18′34″ сх. д. / 59.9447° пн. ш. 30.3094° сх. д. / 59.9447; 30.3094
Похил, м/км0,058
БасейнNeva basind
Країни:Росія
Прирічкові країни:Росія Росія
РегіонЛенінградська область
Санкт-Петербург
Довжина74
Площа басейну:281000
Середньорічний стік2500 м³/с (Володарський міст)
Притоки:Мга, Тосна, Іжора, Славянка, Мурзінка
Водойми в русліЛадозьке озеро
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Нева́ (ест. Neeva, фін. Neva, Nevajoki, швед. Nyen, Nevan) — річка в Росії, з'єднує Ладозьке озеро з Фінською затокою Балтійського моря. Сточище (включаючи басейни Ладозького, Онезького озер тощо) 281 тис. км², власне — 5000 км. Довжина — 74 км ((навпростець від витоку до гирла — 45 км). Витікає з Ладозького озера в районі Шліссельбурга, тече по Приневській низовині, впадає в Фінську затоку (Балтійське море).

Історія і гідрологія

[ред. | ред. код]

У палеозої 300—400 млн років тому вся територія сучасної дельти річки Неви була покрита морем. Осадові відкладення того часу — пісковики, піски, глини, вапняки — покривають потужною товщею (понад 200 м) кристалічний фундамент, що з складається гранітів, гнейсів і діабазів. Сучасний рельєф утворився в результаті діяльності льодовикових щитів (останнє, Валдайське заледеніння закінчилося близько 12 тис. років тому). Після відступу льодовика утворилося Литоринове море, рівень якого був на 7-9 м вище сучасного рівня Балтійського моря. По Приневській низовині із сходу на захід приблизно по річищу сучасної Неви протікала річка пра-Тосно, що впадала в затоку Літоринового моря. На півночі Карельського перешийка Литорінове море з'єднувалося широкою протокою з Ладозьким озером. Річка пра-Мга в той час текла на схід і впадала в Ладозьке озеро в районі сучасного витоку Неви; її сточище було відокремлено вододілом від сточища Тосно.

У районі Ладозького озера суходіл через ізостазію піднімалася швидше, і озеро з часом перетворилося на замкнуте водоймище. Рівень води в ньому став підніматися, і коли він перевищив рівень вододілу, озерні води, затопивши долину річки Мга, прорвалися в долину річки Тосно. У місці прориву утворилися пороги — нинішні Іванівські пороги на річці Неві. Таким чином 4 тис. років тому виникла протока між Ладозьким озером і Фінською затокою, що стала долиною річки Неви, а річки Тосна і Мга стали її притоками.

Долина Неви складена озерно-льодовиковими і післяльодниковими відкладеннями. Останні 2,5 тис. років рельєф майже не змінювався[1].. У цей час сформувалася дельта Неви, яка фактично є псевдодельтою, оскільки по контурах вона схожа на дельту, але утворена не акумуляцією річкового матеріалу, а врізанням в раніше сформовані морські та озерно-морські відкладення[2].

Назва

[ред. | ред. код]

Походження назви: з фін. Nevajoki, Nevajärvi (від фін. neva — болото, звідки і швед. ny) — Нева, сприйняте у народній етимології як «Нова (річка)». (Фасмер). Перше згадування — Житіє Олександра Невського (XIII ст.).

Гідрологія

[ред. | ред. код]

Нева — широка і глибока річка. Середня ширина 400 — 600 м. Найбільш широкі місця (1000—1250 м) — в дельті у Невських воріт Морського торгового порту в так званій воронці гирла Велика Нева, у закінчення Іванівських порогів при впадінні річки Тосни і біля острова Фабричний поблизу витоку. Найвужче місце (210 м) — навпроти мису Святки біля початку Іванівських порогів.

Середня глибина 8—11 м; найбільша глибина (24 м) (вище Літейного мосту в Смольнінській закруті у правого берега, навпроти Арсенальної вулиці), найменша (4,0—4,5 м) — в Іванівських порогах.

Долина річки має прямолінійний характер, лише нижче міста Отрадне русло утворює різкий закрут. Заплава не виражена і намічається лише в дрібних закрутах; висота берегів змінюється від 5 до 12 м. Ширина річки змінюється від 200 м до 1,3 км. Біля Отрадного в руслі Неви є пороги, утворені валунами розмитою тут морени. У межах Санкт-Петербурга глибина річки від 12-16, до 23 м. Нижче гирла р. Охти починається дельта Неви.

Режим Неви обумовлений впливом, з одного боку, Ладозького озера, з іншого — Фінської затоки. Характерною особливістю Неви є підйоми води, обумовлені дією сильних західних вітрів, що наганяють в річку воду з Фінської затоки, що призводить до повеней. Льодовий режим її дуже нестійкий: початок льодоставу — Від першої половини жовтня до січня, розкривається з кінця березня до кінця квітня. Витрата води коливається від 355 до 4460 м³/сек, при середньому значенні близько 2500 м³/с.

Річка судноплавна, оскільки широких обмілин і кіс на Неві ніде немає, а берега майже всюди приглубі, що дозволяє суднам підходити до них впритул, за винятком небагатьох місць. Наприкінці XIX сторіччя була влаштована Уткіна заводь для відстою судів на річці.

Є великої водної магістраллю, що входить до складу Волго-Балтійського водного шляху і Біломорсько-Балтійського каналу. У зв'язку з незадовільною пропускною здатністю Неви, дуже обмеженою розведеними вдень мостами, не раз поставало питання будівництва каналу — дублера Неви, починаючи з XVIII століття.

Див. також

[ред. | ред. код]
  • 1603 Нева — астероїд, названий на честь річки.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Даринский А. В. География Ленинграда. — Л. : Лениздат, 1982. — С. 12—18.
  2. Санкт-Петербург: Энциклопедия. — М.: Российская политическая энциклопедия. 2006.

Посилання

[ред. | ред. код]
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy