Отто Раш
| Еміль Отто Раш | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Emil Otto Rasch | |||||||
 | |||||||
| Прізвисько | Doktor Doktor Rasch | ||||||
| Народження | 7 грудня 1891 Фрідріхсру | ||||||
| Смерть | 1 листопада 1948 (56 років) Аренсбург, Шлезвіг-Гольштейнхвороба Паркінсона | ||||||
| Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх | ||||||
| Приналежність |  Вермахт | ||||||
| Вид збройних сил | СС | ||||||
| Рід військ | айнзатцгрупа З | ||||||
| Роки служби | 1914–1945 | ||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1] | ||||||
| Член | СС | ||||||
| Звання |  Бригадефюрер СС, генерал-майор поліції | ||||||
| Командування | айнзатцгрупа З | ||||||
| Війни / битви | Перша світова війна Друга світова війна | ||||||
| Інше | військовий злочинець | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
 Отто Раш у Вікісховищі | |||||||
Еміль Отто Раш (нім. Emil Otto Rasch, 7 грудня 1891, Фрідріхсру — 1 листопада 1948) — бригадефюрер СС і генерал-майор поліції, командир айнзатцгрупи З (північна і південна Україна), військовий злочинець.
Отто Раш народився в місті Фрідріхсру, Західна Пруссія.
За участь в Першій світовій війні був нагороджений Залізним хрестом 2-го класу.
У 1918 році поступив в університет. Отримав докторський ступінь у галузі права та політичних наук. Крім рідного німецького, Раш також володів італійською, англійською і французькою мовами. Після закінчення університету працював в юридичних фірмах.
1 жовтня 1931 року був зарахований в НСДАП. З 1936 року очолював 1-ю секцію РСХА. З 1937 року отримав посаду гауптштурмфюрера СС і начальника СД в оберабшніті СС «Схід». У 1938-мому керував службою гестапо під Франкфурті-на-Майні.
Працював інспектором поліції, був ініціатором провокації в Глейвіці, яка стала приводом для початку війни з Польщею.
На початку Другої світової війни отримав посаду начальника айнзатцгрупи в Польщі, пізніше в травні 1941 році очолив ейнзатцгруппу «Ц» і був призначений начальником поліції безпеки і СД в 101-й зоні відповідальності сухопутних військ. Під його керівництвом було проведено безліч розстрілів на Україні.
У жовтні 1941 році Раш повернувся в Берлін і був призначений офіцером зв'язку рейхсфюрера СС при Е. Коха. У 1942 році зайнявся нафтовою промисловістю.
Після війни був заарештований і брав участь у процесі 9-го Американського військового трибуналу в Нюрнберзі як підсудний. Справа Раша було закрито через слабке здоров'я підсудного (параліч). Отто Раш помер у в'язниці 1 листопада 1948 року.
- Унтерштурмфюрер СС (1 липня 1936)
- Оберштурмфюрер СС (9 листопада 1936)
- Гауптштурмфюрер СС (20 квітня 1937)
- Штурмбаннфюрер СС (30 січня 1938)
- Оберштурмбаннфюрер СС (20 квітня 1938)
- Штандартенфюрер СС (30 січня 1939)
- Оберфюрер СС (20 квітня 1939)
- Бригадефюрер СС і генерал-майор поліції (14 грудня 1940)
- Залізний хрест 2-го класу
- Ганзейський Хрест (Гамбург)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Спортивний знак СА у бронзі
- Цивільний знак СС
- Кільце «Мертва голова»
- Почесний кинджал СС
- Earl Hilary: The Nuremberg SS-Einsatzgruppen Trial, 1945–1958: Atrocity, Law, and History. Cambridge University Press, Cambridge 2009, ISBN 978-0-521-45608-1.
- Heinz Höhne: Der Orden unter dem Totenkopf. Goldmann, München 1967, ISBN 3-572-01342-9.
- Helmut Krausnick, Hans-Heinrich Wilhelm: Die Truppe des Weltanschauungskrieges. DVA, Stuttgart 1981, ISBN 3-421-01987-8.
- Ronny Kabus: Juden der Lutherstadt Wittenberg im Dritten Reich. BoD, Norderstedt 2015, ISBN 978-3-7347-7450-8.
- Alfred Spieß, Heiner Lichtenstein: Das Unternehmen Tannenberg. Limes, München 1979, ISBN 3-8090-2157-1.
- Jürgen Runzheimer: Die Grenzzwischenfälle am Abend vor dem Angriff auf Polen. In: Wolfgang Benz, Hermann Graml (Hrsg.): Sommer 1939. Die Großmächte und der europäische Krieg. Stuttgart 1979, ISBN 3-421-01917-7, S. 107–147.
- Christopher Browning (2004). The Origins of the Final Solution : The Evolution of Nazi Jewish Policy, September 1939 – March 1942 (With contributions by Jürgen Matthäus), Lincoln : University of Nebraska Press.
- Henry Friedlander (1995). The Origins of Nazi Genocide: From Euthanasia to the Final Solution. The University of North Carolina Press. ISBN 0-8078-4675-9
- Richard Rhodes (2002). Masters of Death: The SS-Einsatzgruppen and the Invention of the Holocaust, New York: Alfred A. Knopf. ISBN 0-375-40900-9
- Zenter, Christian and Bedürftig, Friedemann (1991). Encyclopedia of the Third Reich, New York: Macmillan, p. 754. ISBN 0-02-897502-2
- А. И. Круглов. Трагедия Бабьего Яра в немецких документах. — Днепропетровск: Центр «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2011. — С. 131—132.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
- ↑ Meyer B. U. The Nuremberg SS-Einsatzgruppen Trial 1945–1958. Atrocity, Law, and History // J. Genocide Res. / D. Moses — Routledge, Taylor & Francis, 2011. — Vol. 13, Iss. 1-2. — P. 120. — ISSN 1462-3528; 1469-9494 — doi:10.1080/14623528.2011.554091
- Народились 7 грудня
- Народились 1891
- Померли 1 листопада
- Померли 1948
- Члени НСДАП
- Бригадефюрери СС
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені Ганзейським хрестом (Гамбург)
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Нагороджені Цивільним знаком СС
- Нагороджені перснем «Мертва голова»
- Голокост в Україні
- Командири дивізій СС
- Злочинці Голокосту
- Службовці концтаборів
- Підсудні подальших Нюрнберзьких процесів
- Працівники гестапо
- Нагороджені Почесним кинджалом СС
- Померли в ув'язненні