Перейти до вмісту

Паулу Торреш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Паулу Торреш
Особисті дані
Повне ім'я Паулу Мануел Банга Торреш
Народження 25 листопада 1971(1971-11-25) (53 роки)
  Евора, Португалія
Зріст 174 см
Громадянство  Португалія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1983-1985
1985-1989
Португалія «Евора»
Португалія «Спортінг»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1989–1995 Португалія «Спортінг» 65 (7)
1991   Португалія «Атлетіку» (Лісабон) 1 (1)
1995–1996 Португалія «Кампумайоренсе» 23 (0)
1996–1998 Іспанія «Саламанка» 29 (1)
1998 Іспанія «Райо Вальєкано» 10 (1)
1999 Португалія «Шавіш» 10 (1)
1999–2000 Іспанія «Леганес» 8 (0)
2000–2001 Португалія «Торреенсі» 25 (1)
2001–2002 Португалія «Пенафіел» 16 (0)
2002–2003 Португалія «Імортал» 20 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
? Португалія Португалія U-16 10 (1)
1988–1989 Португалія Португалія U-18 21 (4)
1990–1991 Португалія Португалія U-20 12 (6)
1992–1994 Португалія Португалія U-21 23 (3)
1992 Португалія Португалія 2 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2003–2004 Португалія «Пеніше»[en]
2004–2006 Португалія «Фатіма»
2006 Португалія «Баррейренсі»
2007 Португалія «Бомбарраленсі»
2007–2009 Португалія «Ріу-Майор»
2009–2011 Португалія «Торреенсі»
2011–2012 Португалія «Атлетіку Регенгуш»
2012–2013 Португалія «Торреенсі»
2013 Гвінея-Бісау «Спортінг» (Бісау)
2014–2016 Гвінея-Бісау Гвінея-Бісау
2017–2018 Ангола «Інтер» (Луанда)
2018 Ангола «Кабушкорп»
2019– Ангола «Саграда Есперанса»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Паулу Торреш (порт. Paulo Torres, нар. 25 листопада 1971, Евора) — португальський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2019 року очолює тренерський штаб команди «Саграда Есперанса».

Виступав, зокрема, за клуб «Спортінг» та «Саламанку», а також національну збірну Португалії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 25 листопада 1971 року в місті Евора. Розпочав займатись футболом у рідному місті, а 1985 року опинився у академії столичного «Спортінга».

У дорослому футболі дебютував 1989 року виступами за «Спортінг», в якій провів шість сезонів, з невеликою перервою на оренду в «Атлетіку» (Лісабон), але основним гравцем не став, взявши участь у 65 матчах чемпіонату. У 1995 році Нелсон допоміг «левам» завоювати Кубок та Суперкубок Португалії.

У сезоні 1995/96 Торреш виступав за «Кампумайоренсе», з яким вилетів з вищого дивізіону, після чого вирушив до Іспанії, де грав за клуби другого дивізіону «Саламанка» та «Райо Вальєкано», при цьому з першою командою 1997 року він зайняв друге місце, завдяки чому за наступний сезон зіграв 15 ігор у Ла Лізі. 1999 року недовго пограв на батьківщині за «Шавіш», після чого знову вирушив до іспанської Сегунди і сезон 1999/00 провів там граючи за «Леганес».

Завершував ігрову кар'єру у нижчолігових португальських командах «Торреенсі», «Пенафіел» та «Імортал», за які виступав протягом 2000—2003 років.

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

У складі юнацької збірної Португалії до 18 років став срібним призером юнацького чемпіонату Європи 1990 року в Угорщині, а 1991 року у складі юнацької збірної Португалії до 20 років став переможцем домашнього молодіжного чемпіонату світу, взявши участь у 6 іграх на турнірі, в яких забив 3 голи[1]. Загалом на юнацькому рівні взяв участь у 43 іграх, відзначившись 11 забитими голами.

Протягом 1992—1994 років залучався до складу молодіжної збірної Португалії, з якою став срібним призером молодіжного чемпіонату Європи 1994 року у Франції. Всього на молодіжному рівні зіграв у 23 офіційних матчах, забив 3 голи.

12 лютого 1992 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Португалії в товариській грі проти Нідерландів (2:0). 3 червня того ж року зіграв свій другий і останній матч у національній команді, вийшовши на поле у матчі проти збірної США в Чикаго.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2003 року, очоливши тренерський штаб клубу «Пеніше»[en], де пропрацював з 2003 по 2004 рік, після чого працював з рядом нижчолігових португальських клубів.

2013 року вирушив до Африки, де спочатку тренував «Спортінг» (Бісау), а у січні 2014 року був призначений головним тренером національної збірної Гвінеї-Бісау, де працював до березня 2016 року, коли був звільнений після поразки 1:3 від Ліберії[2].

У наступні роки Торреш працював в ангольській Жираболі , керуючи клубами «Інтер» (Луанда)[3], «Кабушкорп»[4] та «Саграда Есперанса»[5].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Спортінг»: 1994–95
«Спортінг»: 1995

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Geração de ouro faz 20 anos [Golden generation celebrates 20th birthday]. Diário de Notícias (Portuguese) . 20 серпня 2011. Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 2 серпня 2016.
  2. Governo da guineense ameaça retirar estatuto de utilidade pública à federação de futebol [Guinean government threatens to strip football federation of its public utility status] (Portuguese) . Porto Canal. 11 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2016.
  3. Futebol: Paulo Torres minimiza empate e valoriza atitude da equipa [Football: Paulo Torres downplays draw and values attitude of team] (Portuguese) . Angola Press News Agency. 4 березня 2017. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019.
  4. Girabola 2018/19: Kabuscorp do Palanca – PLANTEL [Girabola 2018/19: Kabuscorp do Palanca – SQUAD] (Portuguese) . Angola Press News Agency. 24 жовтня 2018. Процитовано 22 грудня 2018.
  5. Futebol: Plantel do Sagrada Esperança para época 2019/20 [Football: Sagrada Esperança squad for 2019/20 season] (Portuguese) . Angola Press News Agency. 14 серпня 2019. Процитовано 19 серпня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Паулу Торреш на сайті ФІФА (англ.)
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy