Перейти до вмісту

Песто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Песто
Походження Італія
Необхідні компонентичасник[d], Васильок[d], кедрові горішки, оливкова олія, пармезан і Пекоріно Сардо
Феттучіні з песто

Пе́сто (італ. pesto), від pestato, pestare — «топтати», «розтирати», «тиснути») — популярний холодний соус італійської кухні на основі оливкової олії, базиліку і сиру. Зазвичай песто продається в маленьких баночках і має специфічний зелений колір. Песто — сучасний соус, що походить від дуже старого часникового соусу альята[it]. У найстаріших рецептах, що дійшли у кулінарних книжках ХІХ століття, є лише часник, олія та сир[1].

Походить з північної Італії, з регіону Лігурія, в основному — з Генуї (pesto alla genovese). Вважається[ким?], що песто відоме ще з часів Римської імперії, однак перше документальне свідчення про приготування такого соусу відносять до 1865 року.[1]

Класичний соус песто по-генуезьки (італ. pesto alla genovese) готується в мармуровій ступці з дерев'яним товкачем з базиліка, вирощеного в околицях Генуї (Basilico Genovese), кухонної солі грубого помелу, горішків італійської сосни, часнику (бажано з муніципалітету Вессаліко), лігурійської оливкової олії першого пресування (extra virgin) і сирів пекоріно, пармезан[1].

Найчастіше песто використовують з макаронами, при приготуванні супів, з крекерами або намазують на хліб. Песто не потребує додаткової термічної обробки, тому перед додаванням до страв його не розігрівають[1].

Популярність

[ред. | ред. код]

В місті Генуя відбувається світовий чемпіонат із виготовлення песто. Учасники відбираються з усієї Італії та з-за кордону, кваліфікаційні заходи проводяться по всьому світу.

16 квітня 2016 року — шостий Чемпіонат світу з приготування песто. Перший такий чемпіонат пройшов у 2007 році, а починаючи з 2008 року він проводиться щодва роки, збираючи у генуезькому палаці дожів близько сотні конкурсантів.[1]

Різновиди

[ред. | ред. код]

Існує різновид соусу червоного кольору, коли в соус також додаються в'ялені на сонці томати, але це неправильно. У зв'язку з цим у Італії розвернули кампанію захисту та реклами традиційного місцевого варіанту песто, уклавши петицію щодо внесення pesto genovese до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО[1]

У французькій історичній області Прованс існує свій варіант соусу — пісту[fr], в який зазвичай не додаються горіхи.

В Австрії з гарбузового насіння готують гарбузове песто. В Німеччині також готують свій варіант соусу, використовуючи замість базиліка черемшу.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е Чому песто треба робити руками, а не в блендері?. Архів оригіналу за 19 квітня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Песто

pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy