Перейти до вмісту

Петах-Тіква

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Петах-Тіква
פֶּתַח תִּקְוָה
Вид Петах-Тіква
Вид Петах-Тіква
Герб Петах-Тіква
Герб
Координати: 32°05′19″ пн. ш. 34°53′10″ сх. д. / 32.08861° пн. ш. 34.88611° сх. д. / 32.08861; 34.88611
Країна Ізраїль
Округ Центральний
Уряд
 - Мер Іцхак Охайон
Площа
 - Повна 35,868 км²
Населення (2010)
 - Усього 211,800
Вебсайт: petah-tikva.muni.il
Петах-Тіква. Карта розташування: Ізраїль
Петах-Тіква
Петах-Тіква
Мапа

Петах-Тіква́ (івр. פֶּתַח תִּקְוָה) — місто в Ізраїлі на півдні рівнини Шарон, північно-східне передмістя Тель-Авіва. Це досить старе єврейське поселення, засноване 1878 року; його назва перекладається як «брами надії».

Населення

[ред. | ред. код]
  • Населення міста (на 2010 рік) — 211,800 осіб, зростаюче щорічним відсотком у 2,6 %.
  • Густота населення міста — 4 600 осіб на 1 км².
  • Особливість міста у тому, що емігрантів із України «на душу населення» тут найбільше. Їхніми руками посеред пісків збудовані сучасні житлові квартали з усім необхідним для цивілізованого життя.[1]

Площа

[ред. | ред. код]

Площа юрисдикції міста — 39 000 дунамів (39 км²).

Історія

[ред. | ред. код]

Петах-Тіква була заснована євреями — вихідцями з Білорусі в 1878 році, а точніше релігійними піонерами з Єрусалима провадженими Єгошуєю Стампфером, Йоелем-Моше Саломоном, Зерахом Барнеттом і Давидом Ґуттманном а також литовським рабином Ар'є Лейб Фрумкіним. Це було перше сучасне єврейське сільсько-господарське поселення в Османській Палестині, що виросло в один з найбільш густозаселених урбаністичних центрів в Ізраїлі.

Первинно маючи намір заснувати нове поселення в долині Ахор, поблизу Єрихону, піонери купили землю в тій околиці. Вони вибрали ім'я для свого поселення з біблійного пророцтва Йосії (2:15). Проте, турецький султан анулював покупку і заборонив їм селитися там, але вони зберегли назву Петах-Тіква як символ їхніх прагнень. Не розчаровуючись, поселенці купили скромний терен (3,4 км²) біля селища Мулаббіс (Млаббес, Ум-Лаббес) поблизу витоку річки Яркон. Султан дав дозвіл на розвиток терену, але оскільки куплений терен був розташованим на землі, яка була малярійним болотом, вони мусили евакуюватися під час спалаху малярії і заснували містечко Єгуд поблизу арабського селища Єгудійя, за 20 км на південь. З фінансовою допомогою Барона Едмонда де Ротшильда поселенцям вдалося достатньо осушити болота аби переправитися назад в 1883 році. Тоді до них приєдналися іммігранти Першої Алії (єврейської хвилі імміграції в Палестину), а пізніше Другої Алії.

Перша середня школа у Петах-Тіква була заснована між 1925 та 1929 роками Шаломом Штрейтом та Барухом Ґордоном. Школу назвали на честь видатного письменника українського походження Ушера Ґінцберґа, відомого під псевдонімом Ахад га-Ам, і Штрейт був її першим директором[2][3][4].

Промисловість

[ред. | ред. код]

Петах-Тіква має другий найбільший промисловий сектор в Ізраїлі (після Хайфи), поділений на три промислові зони — Кір'ят-Ар'є, Кір'ят-Маталон і Сеґула. Промисловість міста охоплює — текстилі, металообробку, деревообробку, пластики, обробка харчів, шин та інших гумових виробів, мило.

Тут розташовані локальні офіси світових високотехнологічних корпорацій: Oracle Corporation, Kodak, IBM, Intel, SanDisk, ECI Telecom і GlaxoSmithKline, а також компанії Штраус найбільшого виробника продуктів харчування в Ізраїлі.

Головна фабрика фірми Осем по обробці харчів була збудована в Петах-Тікві 1976 року. На окраїнах міста є великі плантації цитрусових.

Спорт

[ред. | ред. код]

Петах-Тіква має досить сильні футбольні команди — «Маккабі» та «Хапоель».

Галерея

[ред. | ред. код]
Міська рада Петах-Тікви
Лікарня «Бейлінсон» в Петах-Тікві
Петах-Тіква в 1912 році

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Особливість ізраїльського міста Петах-Тіква
  2. Tidhar, David. Baruch Gordon. Encyclopedia of the Founders and Builders of Israel. Touro College Libraries. Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 1 січня 2017.
  3. Tidhar, David. Baruch Gordon. Encyclopedia of the Founders and Builders of Israel. Touro College Libraries. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 1 січня 2017.
  4. Сайт школи (івр.) . Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 1 січня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • עמנואל הראובני. פתח תיקוה // לקסיקון ארץ-ישראל. — P. 805-808. (івр.)
pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy