Раймар Люст

Раймар Люст
нім. Reimar Lüst
Народився	25 березня 1923(1923-03-25) Бармен, Бармен (округ)d, Вупперталь, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Вільна держава Пруссія
Помер	31 березня 2020(2020-03-31) (97 років) Гамбург, Німеччина
Країна	Німеччина
Національність	німець
Діяльність	фізик, астрофізик, викладач університету, математик, астроном
Alma mater	Франкфуртський університет, Геттінгенський університет
Галузь	астрофізика, фізика
Заклад	Гамбурзький університет Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана Мюнхенський технічний університет
Посада	Director General of the European Space Agencyd
Вчене звання	професор
Науковий керівник	Карл Фрідріх фон Вайцзеккер
Членство	Леопольдина Academy of Sciences and Humanities in Hamburgd Académie de l'air et de l'espaced Гайдельберзька академія наук Американська академія мистецтв і наук Європейська академія Баварська академія наук Німецьке астрономічне товариство Австрійська академія наук
У шлюбі з	Nina Grunenbergd Rhea Lüstd
Діти	Dieter Lüstd
Нагороди	Harnack medald (1993) медаль Вільгельма Екснера (1987) Премія Теодора фон Кармана (1985)

Раймар Люст (нім. Reimar Lüst; 25 березня 1923, Бармен (нині у складі Вупперталя), Пруссія — 31 березня 2020, Гамбург, Німеччина) — німецький астрофізик, президент Товариства Макса Планка (1972–1984), генеральний директор Європейського космічного агентства (1984–1990), президент Фонду Олександра фон Гумбольдта (1989–1999).

Біографія

Раймар Люст народився 25 березня 1923 року в місті Бармен (нині у складі Вупперталя) в родині лютеранського пастора. З 1933 року навчався в гімназії в Касселі. У 1941 році Люст був призваний на військову службу в Крігсмарині, служив у підводному флоті у званні лейтенанта. 11 травня 1943 року підводний човен U-528, на якому він служив, був атакований британським флотом в районі Біскайської затоки, в результаті чого отримав серйозні пошкодження і затонув. Люсту вдалося вибратися на поверхню води і доплисти до британського судна, де він був узятий в полон (з екіпажу підводного човна 45 осіб врятувалися, а 11 загинули). Спочатку він перебував у таборі для військовополонених в Англії, а потім був переміщений до Мехея (Техас), де пробув до 1945 року.

Після повернення до Німеччини, в 1946–1949 роках Люст навчався у Франкфуртському університеті імені Йоганна Вольфганга Гете, а в 1951 році отримав докторський ступінь в Геттінгенському університеті. Його науковим керівником був Карл Фрідріх фон Вайцзеккер, тема дисертації — «Розвиток газової маси, що обертається навколо центрального тіла» (нім. Die Entwicklung einer um einen Zentralkörper rotierenden Gasmasse). З 1951 року Люст працював асистентом в Інституті фізики Товариства Макса Планка, який на той час перебував у Геттінгені, а в 1955 році був переведений до Мюнхена.

Отримавши стипендію від програми Фулбрайта, в 1955–1956 роках Люст працював в США — спочатку в «Інституті Енріко Фермі» Чиказького університету, а потім в Принстонському університеті. У 1959 році Люст викладав фізику в Мюнхенському університеті, а з 1960 року працював науковим співробітником Інституту фізики і астрофізики Товариства Макса Планка. Крім цього, Люст працював запрошеним професором в Нью-Йоркському університеті (1959), Массачусетському технологічному інституті (1961) і Каліфорнійському технологічному інституті (1962). У 1964 році він став професором Мюнхенського університету, а з 1992 року був професором Гамбурзького університету.

Люст займав ряд високих постів в німецьких і міжнародних науково-технічних організаціях. У 1962–1964 роках він був науковим керівником (англ. Scientific Director) Європейської організації космічних досліджень, а в 1968–1970 роках — віце-президентом цієї організації. C 1963 по 1972 рік Люст був директором Інституту позаземної фізики Товариства Макса Планка, а в 1972–1984 роках — президентом Товариства Макса Планка. У 1969–1972 роках Люст був головою Наукової ради ФРН. У 1984–1990 роках він був генеральним директором Європейського космічного агентства, а в 1989–1999 роках — президентом Фонду Александра фон Гумбольдта.

Раймар Люст помер 31 березня 2020 року в Гамбурзі у 97-річному віці.

Нагороди, премії та почесні звання

• Медаль Вільгельма Екснера (1987)
• Премія Аденауера — де Голля (1994)
• Офіцер Ордена Почесного легіону
• Великий хрест із зіркою і плечовою стрічкою ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
• Орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві» (1984)

Пам'ять

В честь Раймара Люста названий астероїд (4386) Люст, відкритий 26 вересня 1960 року астрономами Корнелісом Йоганнесом ван Гаутеном і Томом Герельсом в рамках Паломар-лейденського проекту.

Фонд Александра фон Гумбольдта і фонд Фріца Тіссена заснували щорічні премії Раймара Люста, що вручаються іноземним (по відношенню до Німеччини) вченим, які працюють в галузі гуманітарних і соціальних наук.

Бібліографія

• Reimar Lüst. Plasma-Experimente im Weltraum. — Westdeutscher Verlag, Opladen, 1974, 44 р., ISBN 978-3663017714 (Rheinisch-Westfälische Akademie der Wissenschaften, N. 242)
• Reimar Lüst. Hydrodynamik. — Bibliographisches Institut, Mannheim, 1978, 234 р., ISBN 978-3411015405

Посилання

• Публікації Раймара Люста і про нього, Німецька національна бібліотека — portal.dnb.de