Перейти до вмісту

Румунізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Румуні́зм — лексичне, почасти словотвірне запозичення з румунської мови в українській літературній мові й суміжних із румунським (молдовським) мовним обширом українських говірках.

В українській мові

[ред. | ред. код]

Румунізми найчисленніші й найдавніші зокрема в гуцульських та буковинсько-покутських говірках, особливо в термінології вівчарства, деревообробки, гірсько-тереновій, ботанічній, побутово-звичаєвій і адміністративній, а в західностепових і південнобессарабських — ще й у виноградарській і рибальській. Лише небагато діалектних румунізмів поширилося в літературній мові (бриндза, гирло, ґирлиґа, ґринджоли, жереп («сосна гірська», «ялівець»), кукурудза, мамалиґа, папуша, плекати, румеґати, сапати, тайстра, тирло, цап, царина, шутий) через степові говірки або Галичину. Румунізми поширювалися спершу в говірках обабіч Карпат у зв'язку з північно-західною колонізацією на волоському праві в 14—17 ст., а в подільських і західностепових — у наслідок колонізаційних українсько-румунських схрещень 16—19 ст.; у буковинсько-покутських говірках їх поширення пов'язане з політичною приналежністю цих земель у 14—18 ст. до Молдовського князівства, де румунська стихія поступово асимілювала не лише бояр, але й селян. Українські племена мали чималий вплив на етногенезу мармароських, буковинських, молдовських румунів і формування їх говірок, помітний зокрема в топо- й гідронімії та в лексичних українізмах давніх і новіших; згодом прийшло до зворотного запозичення частини цих елементів до українських карпатських говірок. Більша давність карпатських румунізмів порівняно зі степовими відображена в давнішій фонетиці деяких румунізмів (гуцульське ґл'еґ/ґл'аґ, зах.-степ. т'аґ з рум. chiag із *kl'ag — приправа з сушеного ягнячого шлунку, щоб заквашувати овече молоко). На території підрумунських українських говірок нові німецько-французькі європеїзми засвоювалися теж через румунську мову (буковинське шура — «повітка», шушони — «снігівці», батоза — «молотарка»). Серед давніх румунізмів української мови багато первісних болгаризмів, сербізмів, угризмів, оріенталізмів і новогрецизмів. Деяке число румунізмів увійшло в українське лірницьке арґо та міський сленґ Одеси, Буковини та Бессарабії (шмекер — «хитрун», «обманець»).

Румунізми досліджували: Ф. Міклошич, О. Калужняцький, Д. Шелудько, Р. Смаль-Стоцький, І. Шаровольський, І. Дощівник, Я. Янув, Ґ. Паску, Д. Кранджалов, О. Мельничук, А. де Вінсенз, Й. Дзендзелівський, О. Горбач, Е. Врабіє, І. Лоб'юк, Й. Мацурек, С. Семчинський, Р. Удлер, В. Прокопенко, М. Ґабінський й ін.

Румунські топоніми досліджували С. Грабець, Я. Рудницький, С. Лукасік, М. Станівський, Ю. Карпенко, М. Банк, К. Галас, Е. Петрович, М. Корчинський, А. Єремія, О. Горбач.

Приклади найпоширеніших румунізмів

[ред. | ред. код]

В інших мовах

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Miklosich F., Kałużniacki Е. Über die Wanderungen der Rumunen in den Dalmatinischen Alpen und Karpaten. Denkschriften d. Phil.-Hist. Kl. d. Wiener Ak. d. Wiss., 30, 1879;
  • Шаровольський І. Рум. запозичені слова в українській мові. Зб. заходознавства УАН, І. К. 1929;
  • Scheludko D. Rumänische Elemente im Ukrainischen, Balkan-Archiv 2. Ляйпціґ 1926;
  • Crânjala D. Rumunské vlivy v Karpatech. Прага 1938;
  • Мельничук А. Молдавекие элементы в пограничном украинском говоре. Исторические Записки Института истории, языка и литературы Молдавского филиала AH CCCP, 4 — 5, Кишинев 1955;
  • Vrabie E. Influenta limbii române asupra limbii ucraine. Romanoslavica. 14, Букарешт 1967;
  • Horbatsch O. Rum. Lehnworter in der ukr. Mundart Norddobrogeas, Beiträge zur SO-Europaforschung. Мюнхен 1970;
  • Horbatsch O. Rum. Lehnworter in der ukr. Mundart von 3 südbukovinischen Dörfern in Rumänien. Fs. f. A. Rammelmeyer. Мюнхен 1974.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
  • Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982— .

Примітки

[ред. | ред. код]


pFad - Phonifier reborn

Pfad - The Proxy pFad of © 2024 Garber Painting. All rights reserved.

Note: This service is not intended for secure transactions such as banking, social media, email, or purchasing. Use at your own risk. We assume no liability whatsoever for broken pages.


Alternative Proxies:

Alternative Proxy

pFad Proxy

pFad v3 Proxy

pFad v4 Proxy