Сатурація

Циркуляція крові: Червоний = насичені киснем (артерії), Синій = ненасичені (вени)

Сатурація киснем крові (англ. oxygen saturation) — у медицині, це частка насиченого киснем гемоглобіну відносно загального гемоглобіну (ненасиченого + насиченого) в крові.

Оксигенація відбувається, коли молекули кисню (${\ce {O_2}}$) потрапляють у тканини організму. Наприклад, кров окислюється в легенях, де молекули кисню рухаються з повітря в кров через стінки капілярів у міжальвеолярних перетинках.

Позначення

Міжнародне позначення: ${\ce {SO_2}}$(сатурація кисню), в практичній діагностиці — ${\ce {SpO_2}}$, пульсоксиметрія (сатурація кисню та пульс), ${\ce {SvO_2}}$ — сатурація венозної крові.

В Україні, згідно з офіційними документами, ${\ce {SaO_2}}$ — насичення артеріальної крові киснем

Показники

Організм людини вимагає і регулює достатньо точний і специфічний баланс кисню в крові. Нормальний рівень насичення киснем артеріальної крові у людини становить 95-100 відсотків. Якщо рівень нижче 90 відсотків, він вважається низьким і називається гіпоксемією. Рівень кисню в артеріальній крові нижче 80 відсотків може поставити під загрозу функціонування органів, таких як мозок та серце і може призвести до зупинки дихання і/або серця. За такої ситуації необхідна негайна медична лікувальна корекція. Проте, критичне насичення киснем організму людини є також небезпечним.

Для медичної корекції може застосовуватися киснева терапія, яка сприяє підвищенню рівня кисню в крові.

Оксигенація зазвичай використовується для позначення медичного насичення киснем.

Визначення

Сатурацію визначають двома основними методами:

• інвазивним
• неінвазивним

З неінвазивних методів, розповсюдженими є пульсоксиметрія, газова оксиметрія.

Див. також

• Пульсоксиметр
• Оксигенотерапія
• Кисневий концентратор

Джерела

• Стандарти ведення пацієнтів із захворюваннями органів дихання у загальнолікарській практиці. – Полтава : Дивосвіт, 2018. – 252 с. Ел.джерело ISBN 9786176332329 (С.41, 155)