Очікує на перевірку

Семюел Тінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Семюел Тінг
кит. 丁肇中
піньінь: Dīng Zhàozhōng
англ. Samuel Chao Chung Ting
Вейд-Джайлз: Ting Chao-chung
ш
ш
ш
Народився27 січня 1936(1936-01-27) (88 років)
Енн-Арбор, Мічиган, США
КраїнаКНР КНР
США США
Діяльністьфізик, викладач університету
Alma materМічиганський університет, Колумбійський університет
Галузьфізика
ЗакладЦЕРН
Науковий керівникLawrence W. Jonesd, Мартін Перл[1] і Lawrence W. Jonesd[2]
Аспіранти, докторантиHartmut Sadrozinskid[2]
ЧленствоЛеопольдина[3]
Національна академія наук США
Академія наук СРСР
Угорська академія наук
Китайська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Академія Сініка
Американське фізичне товариство[4]
Committee of 100d
Всесвітня академія наук
РідQ10172579?
МатиWang Yiyingd
Нагороди Нобелівська премія з фізики (1976)
Особ. сторінкаweb.mit.edu/physics/people/faculty/ting_samuel.html

Семюел Чжаочжун Тінг (Дін) (кит. 丁肇中, піньїнь: Dīng Zhàozhōng, англ. Samuel Chao Chung Ting, Вейд-Джайлз: Ting Chao-chung; нар. 27 січня 1936, Енн-Арбор, Мічиган, США) — китайський американський фізик-ядерник, лауреат Нобелівської премії з фізики 1976 року «за основний внесок у відкриття важкої елементарної частки нового типу» спільно з Бертоном Ріхтером.

Частинка, яку Тінг та Ріхтер відкрили незалежно у Брукгейвені та Стенфорді, відповідно, отримала назву J/ψ-мезона.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]